Доступність посилання

Банки санкцій бояться: що це значить для Криму


Що означає вихід російських банків із Криму?

Після анексії до Криму прийшов 31 російський банк. Однак зараз їх залишилося менш ніж 10. Великі банки не ризикують працювати на півострові через санкції, а дрібні не можуть забезпечити всі послуги, що цікавлять кримський бізнес і населення.

26 травня стало відомо, що «Cбербанк России» не збирається працювати в анексованому Криму. Головна причина – задіяні проти «Сбербанку» санкції ЄС і США.

Підконтрольна Кремлю влада Криму запевняє: банківська система працює стабільно, а кримчанам навіть стане доступним іпотечне кредитування не вище ніж під 11 відсотків річних від банку «РНКБ». Вакуум на фінансовому ринку Криму намагалися закрити дрібні установи, однак їхня діяльність обмежена, а в ліцензіях часто немає пунктів, які цікавлять бізнес і населення: залучення депозитів фізосіб, кредитування, зовнішньоекономічна діяльність.

Що означає відхід російських банків із півострова? Чим це обернеться для кримської економіки та кримчан? Чи чекати на відкриття нових банків у Криму? Про це говоримо з головним фінансовим аналітиком РА «Експерт Рейтинг» Віталієм Шапраном і російським економічним експертом Володимиром Рожанковським.​

‒ Володимире, 2014 року в Криму працювала 31 банківська установа, а сьогодні ‒ менш ніж 10. Із чим це пов'язано?

Банки бояться, і це природно. Найбільші банки, що опинилися під санкціями, наприклад, «ВТБ» і «Сбербанк», не хочуть погіршувати ситуацію

Рожанковський: Банки бояться, і це природно. Найбільші банки, що опинилися під санкціями, наприклад, «ВТБ» і «Сбербанк», не хочуть погіршувати ситуацію. Хоча взагалі все комічно. Ті ж «РНКБ» і «Генбанк» ‒ два банки, які взяли бізнес «Сбербанку» в свої руки. І поки VISA не заважає їм отримувати дуже пристойні комісійні за обслуговування, зняття готівки з карт, які фактично переводять гроші з Росії. Банки, у яких не було особливих шансів у банківській системі Росії, несподівано увірвались у нове середовище, намагаються там затверджуватися ‒ і в них непогано виходить. Зрозумійте, санкції же були запроваджені в основному проти інституційних учасників із банківським капіталом.

‒ На чому можна заробити в Криму? Чим він цікавий банківським установам?

Рожанковський: Будується міст через Керченську протоку ‒ вже цей проект вимагає грошових переказів. Такі гроші в Росії зазвичай перекачуються через великі держструктури, на кшталт «Сбербанку» й «ВТБ». Але їх у Криму немає. І той же «РНКБ» вихоплює великі шматки, отримує непогані бариші.

‒ Який банк сьогодні є соціальним для Росії?

Зайди «Сбербанк» до Криму ‒ йому довелося б дуже непереливки

Рожанковський: Такого немає. На мій погляд, у Росії соціальні банки закінчились 1990 року. Соціальну роль у деякому сенсі виконує «Сбербанк» ‒ швидше навіть роль агента, який роздає пенсії, пошта з цим поки не може впоратися. У глибинці люди можуть і не знати про інші банки, а тому по-старому ходять до своїх відділень «Сбербанку». У Криму його немає. Але мене все ж дивує підйом там приватних банків, у яких у Росії не було шансів. І дивно, що санкції обходять їх стороною. Зайди «Сбербанк» до Криму ‒ йому довелося б дуже непереливки. А приватним банкам дозволяють працювати, і, швидше за все, вони будуть розширюватися.

‒ Як ви думаєте, з чим пов'язане зменшення кількості банків у Криму? Немає необхідності в таких установах?

Забирають бізнес у банків, які неправильно поводилися, і передають його лояльним і підконтрольним

Рожанковський: Майже всі українські банки пішли з Криму, залишилося два чи три. І відхід не був одноразовим, як у ПриватБанку, це зрозуміло: бізнес будувався довгі роки, не хотілося кидати його, можливо, були надії на зміни. Звичайно, кількість банків на півострові дуже знизилася ‒ перш за все, за рахунок українських банків. У Росії ж Центробанк відкликає ліцензії, йде чистка банківської системи, її консолідація. Грубо кажучи, забирають бізнес у банків, які неправильно поводилися, і передають його лояльним і підконтрольним. Так що зменшення кількості банків у Криму ‒ вельми синхронна тенденція.

‒ Чи означає відсутність у Криму великих банків, що у кримського бізнесу немає такого доступу до ресурсів, як у Москві чи Санкт-Петербурзі?

Рожанковський: І так, і ні. Бізнес у Криму співпрацює з приватними банками, на які не поширюються санкції. Якщо на них накладуть санкції, VISA розірве з ними контракт. Поки цього не сталося, вони працюють, операції обмежені лише технічними можливостями банків. Не та пропускна здатність.

‒ Віталію, у Криму залишилося менш ніж 10 банківських установ. Чи позначається це на клієнтах і на бізнесі?

Шапран: Звичайно, адже падає рівень конкуренції, з'являються проблеми з наданням послуг і підвищення їхньої вартості.

‒ Російський економіст Володимир Рожанковський здивований, що маленькі приватні банки в Криму ‒ не під санкціями і спокійно переводять гроші за допомогою системи VISA. Щоправда, робиться це під досить високий відсоток ‒ від двох до п'яти відсотків. Чому він такий високий?

Шапран: Можливо, є додаткова процедура еквайрингу. Або є карти, випущені в співбрендингу, ‒ на одній карті два бренди, зазвичай вони дорожчі, тому що припускають додаткове обслуговування. Але навряд чи йдеться про це.

Віталій Шапран
Віталій Шапран

‒ Чи може «Сбербанк» розширити свою присутність на території Криму?

Шапран: Знаючи бажання керівництва «Сбербанку» відновити доступ до зарубіжних фінансових ринків ‒ сумніваюся. Не думаю, що топ-менеджмент банку піде на це. Як варіант, це можна зробити через дочірні структури, зокрема, приховані. Але цей банк дуже боїться додаткових санкцій.

‒ Минулого тижня «міністр економічного розвитку» Криму Андрій Мельников повідомив, що упродовж двох років ми побачимо відкриття нових банківських структур: російські банки, не відкриваючи своїх відділень, можуть встати на шлях відкриття на півострові своїх дочірніх структур. При цьому голова «Сбербанку России» Герман Греф оголосив, що «Сбербанк» не планує працювати в Криму через санкції. Чи приходитимуть нові банки до Криму? І чи можлива присутність банку без фізичних підрозділів?

Шапран: Імовірність дуже низька. Теоретично можливо, що, припустимо, банк у Росії ‒ а в Криму надає послуги через інтернет. Але взагалі, це як бути трохи вагітним. Ви або присутні на ринку, або ні.

(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)

XS
SM
MD
LG