Із Росії з корупцією: чи можливі протести в Криму?

Люблінський суд Москви задовольнив позов російського мільярдера Алішера Усманова до засновника фонду боротьби з корупцією Олексія Навального про захист честі та гідності. Приводом став опублікований два місяці тому фільм-розслідування опозиціонера «Він вам не Дімон» про не задекларовану нерухомість прем'єр-міністра Росії Дмитра Медведєва. Суд зобов'язав Олексія Навального видалити фільм із інтернету.

У фільмі «Він вам не Дімон» йдеться, зокрема, про рубльовську садибу Дмитра Медведєва в Підмосков'ї вартістю приблизно п'ять мільярдів рублів. За версією авторів фільму, її російському прем'єру «подарував» Алішер Усманов – що розцінюється як корупційний ризик. Формально майно Медведєва належить мережі благодійних і некомерційних фондів, організованих його довіреними особами й родичами. Ці фонди отримують пожертви від олігархів і банків під держконтролем – і витрачають кошти на купівлю й підтримку палаців, яхт, виноградників у Росії і за кордоном, серед іншого в італійській Тоскані.

​Чому саме Алішер Усманов, а не Дмитро Медведєв відреагував на появу фільму? Про що це говорить? Чи можливі сьогодні антикорупційні протести в Криму?

Про це говоримо з російським опозиційним політиком Ольгою Курносовою і кримським громадським активістом, прихильником Олексія Навального Олексієм Єфремовим.

– Ольго, наскільки ймовірним є те, що в ситуації з фільмом «Він вам не Дімон» спрацює «ефект Стрейзанд» – коли при спробах обмежити поширення інформації вона розходиться лавиноподібно?

Курносова: У фільма й так величезна кількість переглядів для російського сегменту інтернету – вже десятки мільйонів. Так що «ефект Стрейзанд» буде не такий уже помітний. Питання в іншому. Є 10 днів, щоб подати апеляцію. Швидше за все, Фонд боротьби з корупцією її подасть. Так що ще не вечір. І рішення про видалення фільму ще не набуло чинності. Ми продовжуватимемо говорити про корупцію в російській владі. І дуже добре, що Олексій Навальний привертає увагу до цих питань. 12 червня, в День Росії, оголошена нова антикорупційна акція. Так що суд лише підігріває інтерес до неї.

– Що відбувається в Росії після виходу фільму «Він вам не Дімон»?

Курносова: Олексій Навальний прекрасно вибудував кампанію із взаємодії з суспільством, комунікацію з молоддю. Окрім фільму, він дав кілька інтерв'ю топовим молодим блогерам – не політичним, а тим, хто, наприклад, займається геймінгом і має мільйонну молодіжну аудиторію. Це канали, на яких політики раніше нечасто з'являлися. Талановито вибудувана комунікація і дала настільки широке охоплення.

​Хотілося б нагадати, звідки назва «Він вам не Дімон». Дмитро Медведєв – популярний персонаж інтернет-мемів, і саме в інтернеті він отримав прізвисько Дімон. На одній із прес-конференцій прес-секретар Медведєва обурено сказав: «Він вам не Дімон!». Це абсолютний мем, який і ліг у назву фільму. А молодь дуже добре реагує на сучасну подачу матеріалу. Але потрібно розділити сам фільм, подачу матеріалу й історію з Усмановим, що викликає окремий інтерес. Це несподівано – олігарх, п'ятий рядок у рейтингу найбагатших людей Росії несподівано стає відеоблогером. Йому, до речі, належить російський інтернет, належить соціальна мережа «Вконтакте» і ще багато чого. На жаль, якщо говорити про судову справу, в Навального є шорсткості в фільмі – в тому, що говорив сам Олексій про Усманова. Наприклад, історія про зґвалтування – документальних свідчень немає, і Навальний дуже довго не хотів визнати, що це помилка. Тим не менше, з юридичної точки зору, треба працювати трохи точніше. Тоді стороні Усманова було б складніше зачепитися й виграти суд.

– Чому саме Усманов став відповідати Навальному, подав позов? Чому не основний фігурант розслідування – Дмитро Медведєв?

Курносова: Ну, він (Медведєв – КР) обмежився коментарем, що фільм зроблений за принципом компоту. Якось люблять у нас гастрономічні теми – то компот, то Крим із бутербродом порівняють. Але з Усмановим більш-менш зрозуміло: Кремлю вигідно відвернути увагу громадськості від дуелі Навальний-Медведєв, підсунувши дуель Навальний-Усманов. Питання в тому, чому Усманов не обмежився поданням позову до суду, а вийшов у публічну, складну для себе сферу. Тим, хто бачив відеозвернення Усманова, очевидно: йому дуже важко говорити перед камерами. І до кого звертається Усманов? Не до влади – до російського суспільства. І це нове. З чого раптом олігархам, які отримали статки винятково на взаємодії з владою, на яких лежить велика відповідальність за наявний у сьогоднішній Росії лад, починати говорити з суспільством?

– З нами на зв'язку кримський громадський активіст, прихильник Олексія Навального – Олексій Єфремов. Скажіть, наскільки комфортно в Криму боротися з корупцією? Чи тиснуть на Вас?

Єфремов: Ми з однодумцями ведемо не стільки антикорупційну, скільки протестну діяльність. Зараз наше основне завдання – відбиватися від судів, позовів, які на нас навалилися просто тому, що ми трохи підняли голову й почали говорити про проблему, про те, щоб вийти на вулицю, проводити поодинокі пікети. Зараз влада намагається перехопити антикорупційний порядок денний. На радіо, на зупинках громадського транспорту активно крутять антикорупційну соціальну рекламу. Проводяться опитування громадської думки: чи бачать люди позитивні зміни, як би проголосували, будь зараз референдум, вийшли б люди на протестні акції? Вивчають настрої насамперед серед молоді. Здається, місцева влада спантеличена, зокрема після акцій в Росії, і поки не знає, що з нами робити.

– Чи збираєтеся Ви виходити на акцію 12 червня, в День Росії?

Єфремов: Ми з хлопцями дійшли висновку, що не всі готові відсидіти 10 діб. У Криму активність зараз затихає: курортний сезон, у студентів – сесії, дипломи. Паралельно відбувається багато інших заходів. Нам би банально не узгодили й не дали провести акцію. І вже зараз нами дуже цікавиться Центр боротьби з екстремізмом. Нас будуть «закривати» ще до акції, на під'їздах до неї, як уже бувало раніше.

​– Ольго, як ви думаєте, чи дійсно влада боїться, і в Криму проводити антикорупційні акції складніше, ніж у регіонах Росії?

Курносова: Це природно, в Криму ж поліцейщина на марші ще активніша, ніж у Росії. Ми бачимо, як пресують кримських татар, скільки відкривають кримінальних справ. Протестувати в Криму набагато складніше, ніж у Москві. Набагато складніше потім правозахисникам потрапити до затриманих. Майже так само складно, як у Чечні.

– Наскільки конфлікт між Навальним і Усмановим привернув увагу Кремля до блогосфери як альтернативи телебаченню? Адже це один із небагатьох досі непідконтрольних владі каналів комунікації?

Курносова: На блогосферу, насправді, звернули увагу давно – з того моменту, як соцмережі почали використовувати для мобілізації громадян на акції протесту, які призвели до змін влади. Спроби обмежити інтернет робляться з якоюсь періодичністю. Але інструментально обмежити інтернет за прикладом Китаю досить складно. Паніку «інтернет завтра закриють» я не поділяю. Крім того, такі дії лише виведуть на вулицю молодь, яка звикла проводити дозвілля онлайн. І події можуть розгорнутися найнеприємнішим для влади чином. Гугл узагалі обіцяє через кілька років безкоштовний інтернет із покриттям всієї планети. Так що тирани можуть розслабитися – обмежити поширення інформації їм не вдасться.

(Над текстовою версією матеріалу працювала Галина Танай)