Доступність посилання

ТОП новини

У Чехії пропонують скоротити штат посольства Росії через можливе шпигунство


У Чехії знову заговорили про російську присутність. Цього разу в дипломатичному й розвідувальному контексті. Депутат чеського парламенту Іван Габал минулого тижня направив лист міністру закордонних справ Любомиру Заоралеку, в якому пропонує його відомству домагатися від російської сторони скорочення штату співробітників посольства в Празі, адже, на його думку, значна частина з них займається діяльністю, яка не відповідає дипломатичному статусу. Прес-секретар МЗС Чехії Міхаела Лагронова повідомила Радіо Свобода, що лист депутата отримали й відповідь на нього нададуть найближчими днями.

Габал вказує на висновки чеської контррозвідки BIS, яка у своїх звітах регулярно називає посольство в Празі центром російської розвідувальної активності не тільки в Чехії, але і в Центрально-Європейському регіоні, хоча гучних скандалів з висланням дипломатів, запідозрених у шпигунстві, тут не було досить давно. Однак про підозри щодо російських дипломатів повідомляють останнім часом й інші європейські країни. Так, шведська контррозвідка SIPO вважає причетною до розвідувальної діяльності приблизно третину російських дипломатів, які працюють в Швеції.

Розмови про надмірну кількість російських дипломатів у Центральній Європі виникають регулярно

Розмови про надмірну кількість російських дипломатів у Центральній Європі виникають досить регулярно. Російські дипломати їх не коментують, посилаючись на право будь-якої країни призначати до своїх представництв стільки співробітників, скільки ця країна вважатиме за потрібне (якщо немає інших домовленостей зі стороною, яка приймає).

Заступник директора празького дослідного центру European Values («Європейські цінності»), очільник програми цього центру Kremlin Watch Якуб Янда вважає, що дипломатичний конфлікт Вашингтона й Москви дає можливість європейським країнам бодай частково вирішити проблему надмірної активності російських розвідників, які працюють під дипломатичним прикриттям. Детальніше про це Якуб Янда розповів у інтерв'ю Радіо Свобода:

У випадку з Чехією російська сторона взагалі не декларує співробітників розвідслужб, які працюють у складі дипломатичної місії

– Сама статистика цілком однозначна, якщо порівнювати штати російських посольств і консульств у країнах Європи, і представництв відповідних європейських країн у Росії. З Чеською Республікою це співвідношення – 140 росіян в Празі до 65 чехів у Москві. У випадку з Фінляндією – це приблизно 60:30. І коли зараз президент (Росії – КР) Путін у рамках конфлікту зі США з приводу санкцій вимагає від Вашингтона дипломатичного паритету (тобто рівної кількості співробітників представництв США в Росії і Росії у США), то ми вважаємо, що це – вигідний момент для європейських країн, які могли б вимагати того ж від Росії. Це щодо чисел. Щодо розвідувальної ролі: зрозуміло, що практично у кожного диппредставництва будь-якої країни така роль є. Однак звіти контррозвідувальних служб європейських країн останніми роками говорять про те, що діяльність російських представництв у цьому напрямку безперервно активізується, наближаючись до рівня часів Холодної війни. Є й інші моменти: наприклад, у випадку з Чехією російська сторона взагалі не декларує співробітників розвідслужб, які працюють у складі дипломатичної місії, що чеська сторона вважає недружнім кроком. Усіх цих причин, як мені здається, достатньо для того, щоб домагатися зниження кількості співробітників російських представництв у Європі.

Це питання національних інтересів і безпеки європейських країн. Діяльність багатьох російських представників становить загрозу. Тому доцільно було б подумати про спільну акцію. Звичайно, мова не йшла б про всі країни ЄС, тому що характер відносин із Росією у них неоднаковий. Але, наприклад, країни Центральної та Східної Європи, які ясно усвідомлюють загрозу їхній безпеці з боку Кремля, могли б узгодити такий крок.

– Чи може він бути скоординований зі США?

– Це якраз один із моїх аргументів: тим самим європейські країни висловили б Сполученим Штатам підтримку й показали б їм, хто є їхнім союзником. Це важливо, враховуючи, що президент Трамп, схоже, відчуває певні сумніви щодо союзників у Європі. Це міг би бути позитивний крок, дипломатичний плюс для тієї групи країн – неважливо, було б їх п'ять, сім чи десять, – яка вирішила б вимагати від російської сторони зниження кількості дипломатичних представників на основі принципу паритету.

– З подібною ініціативою щодо російського посольства в Празі вже виступив депутат парламенту Іван Габал, який направив відповідний лист міністру закордонних справ Вашої країни. Як Ви думаєте, ця пропозиція знайде відгук у чеських дипломатів?

Для Росії легко «покарати» окрему невелику країну на кшталт Чехії, але якщо таких країн буде 5 або 10, то це вже складніше, тут виникають великі політичні й дипломатичні витрати

– Саму цю ініціативу я оцінюю позитивно. Добре, що депутат Габал привернув увагу до цієї проблеми. Але не думаю, що чеське МЗС до нього прислухається. Тому що їхній аргумент, його вже доводилося чути, і він реалістичний, звучить так: якщо Прага піде на такий крок, то Москва зажадає пропорційного зниження числа чеських дипломатів у Росії. Ми, наприклад, вишлемо 20 росіян, а вони – 20 чехів. А оскільки наших дипломатів там менше, ніж російських тут, то робота нашого представництва в Росії могла би бути паралізована. Саме тому спільна акція кількох держав була б доречнішою: для Росії легко «покарати» окрему невелику країну на кшталт Чехії, але якщо таких країн буде 5 або 10, то це вже складніше, тут виникають великі політичні і дипломатичні витрати.

– А якісь відгуки з інших країн на Вашу пропозицію Ви вже отримали?

Розуміння загрози інтенсивної російської розвідувальної та пропагандистської активності в регіоні є

– Контакти з дипломатами і співробітниками спецслужб із союзних країн ми підтримуємо регулярно, і маю зауважити, що розуміння загрози інтенсивної російської розвідувальної та пропагандистської активності в регіоні є. Але в цьому випадку мова про ініціативу, яка зажадала б політичного рішення на рівні керівництва низки країн. Прямої реакції на високому політичному рівні поки немає. Почекаємо – зараз серпень, сезон відпусток, зокрема й політиків, і дипломатів, ще не закінчився. Боюся, раніше ніж через щонайменше кілька тижнів ця тема якимось чином на політичному рівні не розглядатиметься.

Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

  • 16x9 Image

    Ярослав Шимов

    Заступник директора Російської редакції Радіо Свобода з липня 2017 року. На Радіо Свобода в Празі – з 1999 року: редактор відділу новин, редактор міжнародного розділу сайту Радіо Свобода, міжнародний оглядач, ведучий програм «Время Свободы» і «Атлас мира».

    Народився в 1973 році. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював у газетах «Известия», «Новые известия». Кандидат історичних наук, фахівець з історії країн Центральної та Східної Європи. Автор і співавтор кількох книг і багатьох публікацій у наукових виданнях та ЗМІ.

XS
SM
MD
LG