За повідомленнями Міністерства інформації Криму, 43% великих і середніх кримських підприємств працюють у мінус. Найбільше таких ‒ у сфері готельного бізнесу та громадського харчування (майже чверть від загальної кількості). На другому місці ‒ підприємства промисловості та сфери транспортування й зберігання ‒ 21% і 16% відповідно. Загальна сума збитків кримського бізнесу за першу половину 2017 року склала 4,5 мільярда рублів. Якщо порівнювати Крим з російськими регіонами, то за рівнем економічного розвитку він опинився на 36-му місці з 92-х.
Екс-міністр курортів і туризму Криму Олександр Лієв зазначає, що навіть до анексії прибутків кримських підприємств не вистачало, щоб півострів сам себе забезпечував.
‒ Туристичний бізнес у Криму надприбутковим ніколи не був. Ми не згадаємо жодного місцевого олігарха, який розбагатів на курортниках. Крим не дуже відрізнявся в кращу сторону й менеджментом. Прибутковий курортний сезон можливий, тільки якщо він триває не менше чотирьох з половиною місяців, чого на півострові домогтися ніяк не вдавалося. В першу чергу в Криму заробляли аграрії, завдяки Північно-Кримському каналу. Успішно функціонували газовидобувна сфера, транспортна ‒ за рахунок портів, і промисловість ‒ перш за все, хімічна. Туризм був на сьомому-восьмому місці. Всього кримські платники податків давали до українського бюджету 40 мільярдів гривень, але регіон був дотаційним.
Прибутковий курортний сезон можливий, якщо він триває не менше чотирьох з половиною місяців, чого на півострові домогтися ніяк не вдавалосяОлександр Лієв
Олександр Лієв підкреслює, що навіть такий рівень роботи кримських підприємств був міцно зав'язаний, з одного боку, на поставках різної сировини з українського материка, а з іншого боку ‒ на торгівлі з іншими регіонами України.
‒ Нехай на місце українських кораблів прийшли російські, але їх недостатньо. Крим в умовах сірої зони заробляти не може ‒ це абсолютно очевидно. До припинення окупації півострова кримський бізнес неминуче зазнаватиме збитків ‒ йому залишаються тільки дотації з російського бюджету.
В першу чергу в Криму заробляли аграрії, завдяки Північно-Кримському каналуОлександр Лієв
Колишній кримський підприємець Сергій Боженко констатує, що півострів перетворюється на заштатний регіон за прикладом російських.
‒ Ініціативні люди йдуть з малого бізнесу. У Криму він тепер буде розбудовуватися, як в російських регіонах: є таксі, ресторани, перукарні, а є великі мережі й державні підприємства. У глибинці завдання людини ‒ влаштуватися на держслужбу з непоганими зарплатами та стабільністю. Зараз у Криму багато вчорашніх дрібних підприємців точно так само намагаються пробитися на подібну роботу: вона обіцяє ще й високу пенсію. Що ж до середнього бізнесу, то він опинився в дещо вигіднішому становищі. Через санкції до Криму бояться заходити великі торгові мережі з Росії, тому залишається простір для місцевих. Якщо ситуація зміниться, їх тут же зметуть російські бізнес-монстри.
Сергій Боженко передбачає, що великі держпідприємства в Криму показують збитки для того, щоб їх приватизували наближені до російської влади бізнесмени.
Експерт ринку продовольчих товарів Андрій Александров робить висновок, що головний бич кримських підприємців у російських реаліях ‒ податки.
‒ Податкове навантаження на середні й особливо дрібні підприємства дуже велике. У порівнянні з російськими регіонами, півострів у першій п'ятірці за цим показником. Зазвичай ніхто не може дозволити собі показувати збитки, оскільки це може привести до таких неприємностей, як виїзна податкова перевірка. Плани донарахувань у подібних перевірок ‒ мільйони рублів. В український період такими сумами податки не вимірювали.
