Доступність посилання

Німецький результат для Криму: як «перезавантаження» Бундестагу позначиться на Україні?


Акція протесту біля посольства Росії в Берліні, 17 березня 2014 року

Берлін ‒ Політичне життя Німеччини пожвавилося: залишається два тижні до виборів у Бундестаг. Партіям та їх представникам доводиться «відкривати карти» й чітко окреслювати свої позиції. Це особливо складно, якщо йдеться про неоднозначні питання, якими для деяких німецьких політиків є анексія Криму та санкції проти Росії. Багато німецьких політологів вважають, що думки окремих представників партій часто не збігаються з офіційною лінією цих партій, а їх головний мотив щодо Росії ‒ пацифізм та антиамериканські настрої.

Канцлер ФРН Ангела Меркель, яка знову стала головним кандидатом на цю посаду від ХДС (Християнсько-демократичного союзу Німеччини) на виборах до Бундестагу, які відбудуться 24 вересня, вже вкотре підтвердила свою позицію щодо анексії Криму й наголосила, що не збирається визнавати український півострів російським. У інтерв'ю газеті Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung Меркель використовувала історичне порівняння возз'єднання ФРН і НДР 1990-го року.

Ангела Меркель
Ангела Меркель

«Коли зараз я чую, що російську анексію Криму потрібно просто прийняти, то думаю: «А що сталося б, якби в минулому з НДР обійшлися так само?»

«Коли зараз я чую, що російську анексію Криму потрібно просто прийняти, то думаю: «А що сталося б, якби в минулому з НДР обійшлися так само, мовляв, Німеччина залишається розділеною, тут нічого не змінити?» ‒ сказала канцлер.

Тверді позиції ХДС і «зелених» щодо Росії

Цим вона не тільки відповіла на недавні висловлювання Крістіана Лінднера, лідера Вільної демократичної партії Німеччини (ВДПН), про те, що безпека й добробут Європи залежать, зокрема й від відносин із Росією ‒ він закликав розвивати їх, а анексію Криму розглядати як «тимчасове рішення на невизначений термін». Меркель також підтвердила політичну лінію ХДС в цьому питанні. Однак, на думку німецького політолога Андреаса Умланда, за винятком двох партій ‒ ХДС і «зелених» ‒ інші не дотримуються такої однозначної позиції:

«У Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) є власна традиція щодо політики Східної Європи, ідея ‒ йти назустріч Москві, щоб досягти покращення й полегшення ситуації. Тому дискусії обертаються насамперед навколо того, чи можна перенести уроки й досвід 70-х років на нинішню ситуацію? Думки розходяться. В усіх інших партій ‒ від ХСС (Християнсько-соціальний союз), «Альтернативи для Німеччини» (АДГ) до лівих, а також ВДП (Вільна демократична партія) також амбівалентна позиція. Більшість членів ВДП, найімовірніше, погоджуються з позицією ХДС і «зелених» щодо ситуації, що утворилася між Росією й Україною. Але серед вільних демократів є окремі особистості, наприклад пан Кубіцьки, який має зовсім протилежні погляди на це питання. Так само, як і недавні висловлювання Крістіана Лінднера, але я б не перебільшував їх значення», ‒ вважає Андреас Умланд.

Андреас Умланд
Андреас Умланд

Тим часом позицію Крістіана Лінднера відразу підтримали представники двох крайніх партій: Лівої партії та правої «Альтернативи для Німеччини». Лідер Лівої партії Німеччини Сара Вагенкнехт закликала повернутися «до традицій політики розрядки» у відносинах з Москвою. А лідер АДГ Александер Гауланд визнав неспроможність антиросійських санкцій і наголосив, що Крим ніколи не повернеться до складу України.

Пацифізм та антиамериканські настрої

Андреас Умланд переконаний, що головний мотив, яким керуються німецькі політики в питаннях Росії, ‒ пацифізм, який потужно розвинувся після Другої світової війни:

З традицій пацифізму випливає страх початку Третьої світової війни. Ще один аспект, який відіграє важливу роль, ‒ антиамериканізм

«З традицій пацифізму випливає страх початку Третьої світової війни й прагнення встановити полюбовні відносини. Ще один аспект, який відіграє важливу роль, ‒ антиамериканізм. Він відповідає проросійським позиціям і не так має стосунок до симпатій Росії, як антипатії до США. З огляду на це, ми маємо дві партії, позитивно налаштовані відносно до України: християнські демократи та «зелені», яких я відніс би до друзів України. Переважна й значна частина Партії зелених займає чітку позицію щодо Росії», ‒ впевнений Умланд.

Він також вважає, що на нинішніх виборах до Бундестагу велику роль відіграють теми зовнішньої політики Німеччини, оскільки з ними пов'язані численні внутрішні питання, наприклад, політика щодо біженців. Також важливою темою є економічний розвиток ФРН, що тісно пов'язаний з санкціями проти Росії, а також соціальні питання, ситуація з міграцією і ринком праці.

Результат виборів ‒ без несподіванок

Експерти пророкують перемогу Ангели Меркель та її Християнсько-демократичного союзу (ХДС) з баварською партією Християнсько-соціальний союз (ХСС), які лідирують з перевагою приблизно 15% в порівнянні з її головним опонентом ‒ СДПН та Мартіном Шульцом. Менш передбачуване формування правлячої коаліції, яку необхідно створювати Меркель під час її четвертого терміну на посаді канцлера. Адже, крім нинішньої великої коаліції, є й інші варіанти, оскільки бар'єр в 5% для проходження до Бундестагу подолають ще чотири політичні сили: Партія зелених/Союз-90 (Bündnis 90/Die Grünen) на чолі з двома кандидатами Катрін Ґерінг-Еккардт та Джемом Оздеміром; Ліберальні вільні демократи (FDP) з лідером Крістіаном Лінднером; Ліва партія Німеччини (Die Linke), представлена Сарою Вагенкнехт і Дітмаром Барчем, та права партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яку представляють Аліса Вейдель та Александер Гауланд.

Навряд чи політичний курс щодо Східної Європи зміниться після виборів із урахуванням можливих коаліцій

Якщо знову не відбудеться велика коаліція ХДС/ХСС і СДПН, то, найімовірніше, на думку експертів, у Німеччині керуватиме так звана «Ямайка» ‒ за кольором партій: «чорні» ХДС/ХСС, «жовті» FDP ‒ ліберальні вільні демократи та «зелені». Андреас Умланд вважає, що й при ній не варто очікувати великих змін у політиці відносно до України та Криму:

«Навряд чи політичний курс щодо Східної Європи зміниться після виборів з урахуванням можливих коаліцій ‒ наявної великої ХДС/ХСС і СДПН, яка має найбільші шанси, або нової, так званої «Ямайки»: християнських демократів, які будуть створювати уряд з двома меншими партіями ‒ вільними демократами та «зеленими». Загалом, це ‒ дві єдино можливі коаліції, і жодна з них не означає зміну політики щодо Східної Європи. «Ямайка» була б навіть більш привітною, доброзичливою щодо України», ‒ стверджує Умланд.

Тим часом Ангела Меркель повідомила, що не розглядає партнерами у коаліції крайні партії ‒ ні зліва (Die Linke), ні справа (AfD).

XS
SM
MD
LG