Берлін – У ФРН добігає кінця парламентська передвиборча кампанія: у неділю, 24 вересня, відбудуться вибори до Бундестагу. Партія, яка набере найбільшу кількість голосів прихильників, висуватиме представника на посаду канцлера. За останніми опитуваннями, лідирує блок християнських демократів і християнських соціалістів (ХДС/ХСС), із лідером Анґелою Меркель.
Згідно з опитуванням, яке провів державний німецький телеканал ZDF напередодні виборів, правлячий ХДС (Християнсько-демократичний союз) у коаліції з дочірньою партією ХСС (Християнсько-соціальним союзом), очолювані Анґелою Меркель, підтримують 36 відсотків виборців. А їхніх конкурентів із Соціал-демократичної партії Німеччини, яку очолює Мартін Шульц, підтримує 21,5 відсотка голосів. Тож прогнози щодо наступної перемоги партії канцлера Меркель підтверджуються. Такий передбачуваний результат, на думку численних аналітиків, став причиною млявого і нецікавого перебігу передвиборчої кампанії. Ще одна причина цього – програми партій, котрі дуже схожі: вони однаково декларують дотримання європейських цінностей, обіцяють подальше зростання економіки, розширення ринку праці, поліпшення соціальної сфери. Навіть у такому питанні, як міграція до країни, вони здебільшого єдині.
Несподіванкою стала популярність нової право-популістської «Альтернативи для Німеччини» (АдН), котра набрала 11 відсотків голосів і випередила вільних демократів (СвДП – Вільна демократична партія) з 10 відсотками, лівих (Ліва партія) – 8,5 відсотків і «зелених» («Союз-90/Зелені») – 8 відсотків опитуваних.
Відтак після виборів є два можливі варіанти утворення уряду, зазначив у інтерв’ю Радіо Свобода політичний експерт Андреас Умланд.
«Можливі коаліції: великої ХДС/ХСС і СДПН, яка має великі шанси, чи навіть нової – християнських демократів, котрі створюватимуть уряд із двома меншими партіями – вільними демократами і «зеленими». Саме вони є єдино можливі, і жодна з них не означає зміни політики щодо Східної Європи. А остання була б навіть більш доброзичливою щодо України, – стверджує Умланд.
Жодна партія не готова створювати коаліцію з третьою політичною силою у парламенті – «Альтерантивою для Німеччини».
Українське питання на виборах
Зовнішньополітичні теми у передвиборчих перегонах Німеччини, за невеликими винятками – приміром, питання біженців чи загострення відносин із Туреччиною – не відіграють певної ролі. У тому числі, і питання відносин із Росією, війна на сході України, анексія Криму. Політологи пояснюють це тим, що для більшості виборців вони є, хоч і важливими, але не пріоритетними.
Щодо тем, котрі точаться навколо України, зокрема про припинення війни на Донбасі, збереження санкцій проти Москви – аж до виконання нею Мінських угод і позиції щодо незаконної анексії Росією українського Криму, то думки політиків здебільшого мало чим відрізняються.
На думку Віоли фон Крамон, колишнього депутата Бундестагу і представниці Партії «Союз-90/Зелені» у комітеті «Східного партнерства», яка у розмові з Радіо Свобода припустила, якщо її партія увійде до правлячої коаліції, то мета щодо політики стосовно України зрозуміла.
«Ми маємо опікуватися тим, щоб Україна стала знову незалежною і вільною від впливу Росії, країною без війни. Все, що для цього необхідно, «зелені» робитимуть у разі, якщо наша партія увійде до правлячої коаліції. Це, серед іншого, означає виконання Мінських угод або введення миротворчих військ ООН, котрі отримають відповідний мандат для повного відведення озброєнь із території конфлікту для гарантії безпеки кордонів України», – сказала німецький політик від Партії «Союз90/Зелені».
Також позиція канцлера Анґели Меркель у питанні України однозначна: підтримка проєвропейського розвитку українського суспільства і розв’язання конфлікту на Донбасі дипломатичним шляхом. Загалом її підтримують і партнери з коаліції – СДПН та кандидат на посаду канцлера Мартін Шульц.
Натомість його однопартієць і міністр закордонних справ Зіґмар Ґабріель нещодавно запропонував послабити санкції проти Росії – ще до виконання нею Мінських угод. Така заява була дуже критично сприйнята німецькими ЗМІ та політичними колами. Також для представників «зелених» вона неприйнятна.
Доки не існує доказів виконання Мінських угод, то і для нас не може бути жодних причин змінювати умови запровадження санкцій проти Росії або їхнє навіть часткове скасуванняВіола фон Крамон
Віола фон Крамон пояснює: «Ми вважаємо, що доки не існує доказів виконання Мінських угод, то і для нас не може бути жодних причин змінювати умови запровадження санкцій проти Росії або їхнє навіть часткове скасування. Це випливає з наших принципів: ми виступаємо за проведення зовнішньої політики, котра керується європейськими цінностями. Відтак ми суворо дотримуємося підписаних міжнародних угод і виступаємо за те, щоб члени Європейської ради, котрі ставлять свій підпис під міжнародними угодами, дотримувалися їх. Це стосується і політики санкцій проти Росії».
Так само позиціонувався і лідер німецьких лібералів Крістіан Лінднер, який вважає, що «Крим поки що слід розглядати як тимчасове рішення на невизначений термін».
Натомість крайні партії «лівих» і «правих» дотримуються однозначно проросійської позиції. Так, кандидат від Лівої партії Сара Ваґенкнехт підтримала свого колегу від вільних демократів Лінднера у питанні Криму, і висловилася за політику послаблення санкцій щодо Росії. Схожі, а частково і критичніші висловлювання у питаннях політики Україна-Росія роблять представники правої АдН.
У Німеччині нині 61,5 мільйона виборців. Вибори відбуваються в один тур, а політична сила, котра набрала найбільшу кількість голосів, висуває свого кандидата на посаду канцлера. Після того, партія-переможець для одержання більшості у парламенті формує правлячу коаліцію. Виборчі дільниці зачиняються о 18-й годині за місцевим часом, а о 22-й годині оприлюднюються перші офіційні результати. Зазвичай, до півночі стають остаточно відомі результати виборів. Щоправда, 2013 року результати були оголошені о третій годині ночі.
