Доступність посилання

«Задум влади ‒ усіх прибрати»: за що в Криму оголосили сепаратистом Сулеймана Кадирова


Сулейман Кадиров

Вслід за вироками кримському журналісту Миколі Семені й активісту кримськотатарського національного руху Ільмі Умерову, в Криму найближчим часом розпочнеться судовий процес ще в одній справі про сепаратизм. У закликах до порушення територіальної цілісності Росії підозрюють активіста кримськотатарського національного руху, правозахисника Сулеймана Кадирова з Феодосії. Судовий процес над ним почнеться вже цієї осені.

Кримінальна справа стосовно Сулеймана Кадирова була порушена кримським главком російської ФСБ у жовтні минулого року. Тоді ж російські силовики провели обшук у будинку кримськотатарського активіста, вилучили ноутбук і телефон. Слідство у справі тривало майже рік. Наразі відомо, що силовики готуються вручити Кадирову обвинувальний висновок, після чого справа буде направлена на розгляд до суду. За статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії активісту загрожує до п'яти років позбавлення волі.

З квітня ім'я Сулеймана Кадирова внесене до списку терористів і екстремістів Росфінмоніторингу під номером 3270.

Прізвище Сулеймана Кадирова внесене до списку терористів/екстремістів Росфінмоніторингу
Прізвище Сулеймана Кадирова внесене до списку терористів/екстремістів Росфінмоніторингу

У цю базу російська влада вносить усіх, хто стає фігурантами кримінальних справ за антиекстремістським законодавством.

Офіцер та активіст

Сулейман Кадиров ‒ відомий у Криму активіст кримськотатарського національного руху. Понад 25 років він працював у правоохоронних органах, раніше очолював управління кримінальної міліції Феодосії. 2010 року звільнився зі служби МВС. Тоді ж активно зайнявся діяльністю з відродження кримськотатарської мови, культури, традицій та освіти. Допомагав в облаштуванні та захисті прав кримських татар, які повернулися на півострів після депортації.

Після російської анексії Криму Кадиров почав координувати правозахисну діяльність у своєму регіоні: надавав юридичну допомогу і консультував співвітчизників з усіх проблемних питань, що стосуються встановлення російських реалій у Криму. Окрім того, активіст став одним із координаторів Комітету із захисту прав кримськотатарського народу, заснованого 2014 року.

Сулейман Кадиров
Сулейман Кадиров

«З січня 2015 року, коли два інших координатори Сінавер Кадиров та Ескендер Барієв вимушено покинули Крим, Сулейман Кадиров залишився єдиним керівником Комітету й повністю координує його роботу. Кадиров займається питаннями, пов'язаними з проведенням щорічних кримськотатарських заходів, надає допомогу кримськотатарській молоді для вступу до вишів, відвідує політичні судові процеси, виїжджає в різні регіони Криму для фіксації порушень прав людини щодо кримських татар, організовує надання допомоги сім'ям жертв політичних репресій. Також Сулейман Кадиров активно займався адвокацією в секторі правозахисних організацій щодо тексту резолюції ООН, яка засуджує окупацію півострова та переслідування кримських татар», ‒ розповідають активісти громадської ініціативи «Крим.SOS».

Сам Кадиров каже, що вперше потрапив у поле зору співробітників ФСБ у листопаді 2014 року. Тоді російські силовики провели в його будинку обшук, пояснивши свої дії наявністю кримінальної справи стосовно бізнесмена, організатора громадянської акції блокади Криму Ленура Іслямова. «У ФСБ чомусь вирішили, що я маю до цієї справи якийсь стосунок. Під час обшуку в мене нічого не виявили», ‒ говорить Кадиров.

Вдруге з обшуком до нього прийшли співробітники ФСБ 5 жовтня 2016 року. Тоді відносно активіста була порушена кримінальна справа за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії. Приводом послужив коментар активіста в соцмережах, залишений під відео якоїсь людини, яка назвала себе Дем'яном Дем'янченком. «Я там написав, що Крим ‒ це Україна, є й буде. Підсунули мені це відео чи ні, доводитимо в суді», ‒ зазначає Кадиров.

Хто такий Дем'ян Дем'янченко?

Ким є Дем'ян Дем'янченко, досі достовірно невідомо. Ми знайшли відео, про яке йдеться. Воно було оприлюднене в YouTube 17 липня 2014 року. На відео чоловік з прихованим обличчям, який називає себе кримським татарином з Сімферополя, повідомляє про створення кримського батальйону для захисту України в зоні АТО. Він також закликає кримчан із військовим досвідом записуватися в добровольці, а цивільних осіб ‒ жертвувати кошти для батальйону. Ця людина називає себе Дем'яном Дем'янченком, щоправда, зізнається, що це ім'я вигадане.

«Я ‒ Дем'ян Дем'янченко, живу зараз у Сімферополі. Я ‒ татарин. До окупації Криму я займався невеликим бізнесом, маленьке охоронне підприємство. У іншому місті володів маленьким пансіонатом. Я не міг більше дивитися, як мою країну роздирають терористи, як гинуть наші патріоти. Я не можу змиритися з тим, що Крим тепер де-юре ‒ територія Росії. Я ухвалив рішення про створення свого власного батальйону з людей, які мають досвід бойових дій для захисту своєї України, яку я завжди вважав і вважаю своїм домом. У моїй команді зібрані 32 людини. Це люди, яким я довіряю, як самому собі. Сподіваюся, питання з озброєнням ми вирішимо вже в Києві», ‒ говорить він.

Цей чоловік каже, що в Криму змушений ховатися, але в Києві має намір виступити по телебаченню, не приховуючи свого обличчя.

Цікаво, що за п'ять років існування акаунта Дем'яна Дем'янченка в YouTube, він розмістив всього два відео, у яких зображені ідеологічні послання, які суперечать одне одному.

За словами Сулеймана Кадирова, особистість Дем'янченка слідством не встановлена. Але активіст і його захист підозрюють, що ця людина може бути підставною особою, яка діяла за завданням ФСБ.

2014 року були спроби створити батальйон «Крим» для участі в АТО на сході України, але відбувалося це на материковій частині України, а не в Криму

Нагадаємо, що 2014 року, дійсно, були спроби створити батальйон «Крим» для участі в АТО на сході України, але відбувалося це на материковій частині України, а не в Криму. І досі жоден з ініційованих тоді батальйонів зареєстрований в Міноборони України не був.

Ініціатор створення кримськотатарського батальйону «Аскер» Ленур Іслямов теж упевнений, що Дем'ян Дем'янченко ‒ плід діяльності ФСБ.

«Ніякого Дем'яна Дем'янченка я не знаю. У нас таких людей ніколи не було. І ніколи в житті ми не збирали ніяких грошей на батальйон, тим більше в Криму, і роликів із закликом жертвувати гроші теж ніколи не робили. Це абсолютно ФСБшна історія, яка була підставлена спеціально, щоб це поширити й всіх, у кого це відео буде на сторінках, засуджувати. Все зроблене ‒ профанація й у нормальній правовій країні ніколи не матиме правової перспективи. Очевидно, що Сулейман Кадиров переслідується за політичними мотивами», ‒ наголосив він Крим.Реалії.

Ленур Іслямов
Ленур Іслямов

«У російських базах я екстреміст»

Слідство у кримінальній справі Сулеймана Кадирова триває майже рік. За цей час було проведено дві експертизи, які не виявили в коментарі активіста закликів до порушення територіальної цілісності Росії.

«За результатами психолого-лінгвістичної експертизи, яка була призначена в межах кримінальної справи, експерт дав однозначну відповідь, що в цьому коментарі немає закликів до розпалювання міжнаціональної ворожнечі, насильства й порушення територіальної цілісності Росії. Разом з тим, у цьому коментарі містяться ознаки схвалення того відео, яке було викладене на сторінці Кадирова Дем'яном Дем'янченком», ‒ пояснював раніше адвокат Джеміль Темішев.

Сулейман Кадиров також пройшов судово-психіатричну експертизу, яка визнала його осудним. «Після цієї експертизи було затишшя на два місяці. А 27 вересня мені зателефонував слідчий і сказав знайти адвоката, щоб наступного тижня прийти для ознайомлення з обвинувальним висновком. Далі справа буде передана до суду», ‒ говорить він.

Наразі активіст перебуває під підпискою про невиїзд і не може залишати півострів. Окрім того, з квітня він живе в статусі терориста/екстреміста, адже його прізвище внесене до списку Росфінмоніторингу.

У мене заблоковані пенсійна банківська карта та розрахунковий рахунок. Щоб отримати гроші, мені потрібно щоразу писати спеціальну заяву на пошті
Сулейман Кадиров

«З того часу у мене заблоковані пенсійна банківська карта та розрахунковий рахунок. Щоб отримати гроші, мені потрібно щоразу писати спеціальну заяву на пошті. Тобто, я не можу зробити жодного грошового переказу, й інші люди теж не можуть надіслати мені гроші. Тому що я висвічуюсь у російських базах як екстреміст», ‒ пояснює Кадиров.

Його рідних періодично викликають на допити в ФСБ, розпитуючи про діяльність і коло спілкування підозрюваного. Але вони відмовляються свідчити відповідно до статті 51 конституції Росії.

«Нехай засудять Меркель і Обаму»

Українські правозахисники вважають, що Сулейман Кадиров є об'єктом репресій російської влади за свою активну громадянську позицію та правозахисну діяльність. Сам він вважає, що російська влада намагається позбутися його ‒ так само, як інших лідерів кримськотатарського національного руху ‒ Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова.

Задум у влади ‒ усіх прибрати, щоб не було кому народ захищати. Але це не вийде. Не буде Ахтема Чийгоза, Ільмі Умерова, не буде мене, все одно з'являться нові молоді люди, які піднімуть народ
Сулейман Кадиров

«Я один із головних активістів у феодосійському регіоні. Мене, як офіцера, дуже багато людей знають, з повагою до мене ставляться. І, мабуть, у ФСБ бояться, що я маю якийсь авторитет у людей. Задум у влади ‒ усіх прибрати, щоб не було кому народ захищати. Але це не вийде. Не буде Ахтема Чийгоза, Ільмі Умерова, не буде мене, все одно з'являться нові молоді люди, які піднімуть народ. Я в цьому не сумніваюсь. Якщо Росія така сильна духом країна, то чому судить Ахтема Чийгоза, Миколу Семену, Ільмі Умерова, до мене добралися? Нехай у них духу вистачить засудити Меркель, Обаму, всю світову громадськість, ООН, ОБСЄ, Парламентську асамблею Ради Європи, які теж говорять, що Крим ‒ це Україна», ‒ каже активіст.

Справа Сулеймана Кадирова сьогодні є шостою за рахунком, порушеною російськими силовиками щодо кримчан за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії. За цією ж статтею засудили кримського журналіста Миколу Семену та активіста кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова, а також звинувачують журналістів Анну Андрієвську та Андрія Клименка і голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.

XS
SM
MD
LG