Гроші з неба: навіщо Росія збільшує фінансування Криму

Фінансування російської Федеральної цільової програми для анексованого Криму цього року має збільшитися на 72 мільярди рублів при нинішньому гарантованому обсязі додаткової допомоги в 59 мільярдів. Про це розповів заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров.

Цей крок чиновник пояснив необхідністю підписати контракт із підрядником, який будуватиме севастопольську ділянку траси «Таврида». Сергій Назаров запевняє, що всупереч збільшенню витрат сама вартість дороги зменшилася на 2 мільярди рублів. Уряд Росії затвердив Федеральну цільову програму розвитку Криму та Севастополя в серпні 2014 року. У листопаді 2016 року заплановані на п'ять років витрати збільшили до 770 мільярдів рублів.

Доктор економічних наук, російський експерт у галузі регіонального розвитку Володимир Кліманов вважає, що Росія добудує в анексованому Криму основні інфраструктурні об'єкти, незважаючи на порушення графіків і корупцію.

‒ Як випливає з документів, збільшення фінансування заплановане на 2019-2020 роки, а в 2018-му його обсяги залишаються практично незмінними, на рівні 160 мільярдів рублів. Треба визнати, що навіть при дефіциті федерального бюджету всі зобов'язання за ФЦП для Криму повністю виконувалися. Є затримки з введенням в експлуатацію низки об'єктів, але нові лінії електропередач, водопостачання, берегоукріплювальні споруди в Севастополі дійсно здаються вчасно. Безумовно, має місце корупція, як і в регіонах Росії, однак це не впливає на загальну картину. Досить швидко йде будівництво Керченського мосту, який має дати імпульс для інших будівництв завдяки покращенню логістики.

Володимир Кліманов згоден з іншими експертами, які вважають, що гроші для Криму та Севастополя, швидше за все, отримуватимуть за рахунок недофінансування регіонів сусідньої Росії.

‒ Логічно, що якщо десь додали, то десь мають зменшити. У російського федерального бюджету немає додаткових джерел грошей, а Крим ‒ один з найбільш високодотаційних регіонів. Думаю, що йдеться не про концептуальну зміну політики, а про чисто технічний перерозподіл. Словом, не варто шукати в цьому якийсь глибинний сенс: економіка є економіка.

Віце-прем'єр уряду Росії Дмитро Козак під час візиту до Севастополя на початку вересня залишився задоволений темпами реалізації ФЦП:

«Нова управлінська команда, яка прийшла в місто, помітно активізувала роботу з реалізації ФЦП. Минулого року були відповідні нарікання. Звичайно, не все гладко, проблеми є. Але в цілому команда Дмитра Овсянникова (російського губернатора Севастополя ‒ КР) впоралася. Зростання власних податкових і неподаткових надходжень склало 23%. У середньому в Росії ‒ 10%. Непогані успіхи в розвитку економіки».

Кримська журналістка Вікторія Веселова зазначає, що корупція все ж таки стала вагомим чинником у справі освоєння коштів ФЦП для Криму.

‒ Спочатку при окупації Криму російська влада стверджувала, що тепер півострів житиме за новими правилами, без «української спадщини» у вигляді корупції та хабарів. Однак до 2017 року випадки фінансових і посадових зловживань на півострові стали масовими. Російський Слідчий комітет у Криму тільки минулого року завів 250 кримінальних справ на чиновників-хабарників. На початку 2017-го було гучне затримання російського віце-прем'єра Криму Олега Казуріна, який займався в уряді Сергія Аксьонова саме освоєнням федеральних коштів. За версією слідства, чиновник вимагав хабар у 27 мільйонів рублів від однієї фірми, щоб надати їй контракт на будівництво житла. Зараз він чекає на суд.

Вікторія Веселова робить висновок, що серед учасників кримських тендерів можна знайти багато фірм, пов'язаних із місцевими чиновниками, зокрема зі спікером російського парламенту півострова Володимиром Константиновим, і це позначається на введенні об'єктів в експлуатацію. Журналіст нагадує, що, наприклад, школярі Керчі залишилися без нової гімназії саме через нецільове витрачання коштів ФЦП.

(Над текстовою версією матеріалу працював Владислав Ленцев)