25 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін відвідав з робочим візитом Німеччину – з метою особистого знайомства з новим радником канцлера Анґели Меркель із питань зовнішньої політики Яном Хекером. Які ж питання були порушені під час зустрічі
Офіційної інформації про візит глави зовнішньополітичного відомства України в німецьких медіа практично немає. Але близька до урядових кіл особа неофіційно повідомила, що Павло Клімкін цього разу прибув до Берліна лише задля особистого знайомства з новим радником канцлера Анґели Меркель з питань зовнішньої політики Яном Хекером.
Візит видається трохи поспішним, оскільки уряд ще не створений і його повноваження виконують представники старого Кабінету. Відтак і радники можуть змінитися залежно від того, хто саме остаточно керуватиме країною. А цей процес може бути затяжним.
Про тему та перебіг розмови під час цієї зустрічі німецькі інформаційні агенції повідомляють скупо, однак наголошують, що це – 26-й візит Клімкіна до Німеччини за останні три роки. Стало також відомо, що глава зовнішньополітичного відомства побував у видавництві «Аксель Шпрінгер», де дав широке інтерв’ю газеті «Більд». Розмова кореспондента цього видання з Павлом Клімкіним буде надрукована у найближчому числі газети.
Також тема українських заручників, політв’язнів, кримських татар постійно присутня в німецьких засобах масової інформації, зокрема підвищена увага була до раніше засуджених заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза (їх звільнили в окупованому Криму 25 жовтня і передали Туреччині). Представники уряду Німеччини неодноразово висловлювали занепокоєння так званими «вироками» так званих «судів» анексованого Росією Криму та засуджували ситуацію, яка у зв’язку з цим, загалом склалася на окупованому українському півострові. Цю тему не оминають у своїх виступах та інтерв’ю німецькі політики, вимагаючи свободи для незаконно засуджених жителів Криму.
Останнім часом, у зв’язку з актуальними політичними подіями у самій Німеччині, зокрема, формуванням парламентської коаліції та нового уряду, можливо, голоси на їхній захист лунають не так гучно, як досі, але однозначно, що долею несправедливо засуджених переймаються і політики, і урядовці, і саме німецьке суспільство.
Водночас із засудженням Німеччиною перебігу подій в анексованому Криму та ситуації навколо кримських татар, так само засуджується і недотримання економічних санкцій проти Росії низкою підприємств, зокрема концерном «Сіменс» Про це говорив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр під час візиту 25 жовтня до Москви на зустрічі з Володимиром Путіним.
За його словами, німецькі фірми не можуть працювати на півострові Крим, а поставки туди турбін концерну «Сіменс» підірвали довіру у німецько-російських торговельних відносинах.
