Редакція Крим.Реалії продовжує підбивати підсумки 2017 року, що минає. Ми вирішили зібрати дюжину найважливіших подій, що сталися за останні 12 місяців. Під час складання рейтингу як критерії використовували суспільну значущість, згадування в медіа і громадський резонанс, який викликав інцидент. Події розставлені в хронологічному порядку.
1. Бюст Миколи II «замироточив»
На початку березня депутат Держдуми Наталія Поклонська повідомила про «диво», що сталося у дворі російської прокуратури Криму в Сімферополі. В ефірі телеканалу «Царгород» вона повідомила, що поруч із каплицею замироточив бюст Миколи II.
«Це сталося сьогодні вранці. Люди приходять з дітьми, щоб прикласти їх, щоб зцілилися діти, щоб не хворіли», – сказала вона.
Заява Поклонської підірвала соціальні мережі й стала одним з головних мемів року. Кримська єпархія УПЦ Московського патріархату факт мироточення не підтвердила.
2. Проміжне рішення Міжнародного суду ООН
Міжнародний суд ООН 19 квітня виніс проміжну ухвалу за позовом України проти Росії. Суд у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму. Водночас Москву зобов'язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити роботу Меджлісу й навчання українською мовою в Криму.
Незважаючи на це, Росія не скасувала торішнє судове рішення про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією.
3. Протести проти генплану в Севастополі
Понад тисяча севастопольців 27 травня вийшли на акцію протесту проти ухвалення генерального плану міста. Їх не влаштовувало, зокрема, що цим документом передбачено перевести землі приватного сектора в зону малоповерхової багатоквартирної забудови і дозволено знесення індивідуальних будинків на цих територіях. Зрештою, головну вимогу севастопольців було виконано: генеральний план у першій редакції був визнаний неприйнятним, а його ухвалення відклали на два роки.
4. Зачистка плато Ай-Петрі
Власники кафе і торгових точок на плато гори Ай-Петрі в травні були змушені почати демонтаж своїх будівель під тиском підконтрольної Росії влади. Натомість чиновники обіцяли людям грошову компенсацію й альтернативні земельні ділянки в селищі Сімеїз.
У липні на місці колишніх кафе і сувенірних крамниць компанія «Інтербуд» кримського депутата Євгена Кабанова почала роботи з укладання плитки. Їх вартість склала 32 мільйони рублів. Новий зовнішній вигляд плато Ай-Петрі викликав багато нарікань у відвідувачів. Крім того, власники знесених кафе скаржаться, що обіцяну землю в Сімеїзі їм так і не дали.
5. Запуск круїзного лайнера «Князь Владимир»
У червні вперше за три роки до порту Криму зайшов круїзний лайнер. З ініціативи президента Росії Володимира Путіна було організовано регулярне сполучення між Краснодарським краєм Росії та анексованим Кримом. За цим маршрутом протягом року курсував лайнер «Князь Владимир», побудований у 1971 році.
Організатори єдиного морського туру в Крим із сусідньої Росії називають підсумки навігації успішними, хоча й зізнаються, що теплохід курсував напівпорожнім. Не допомогли заповнити його навіть дешеві, порівняно з іншими турами, квитки.
6. Скандал із турбінами Siemens
У червні німецька корпорація Siemens заявила, що дві турбіни їхнього виробництва були незаконно перевезені до Криму. Компанія стверджує, що, згідно з контрактом, вона продала свої установки для ТЕС в Тамані. Однак їх перемістили на півострів для використання під час будівництва станцій у Сімферополі та Севастополі, що заборонено санкціями Євросоюзу.
Цей скандал обернувся тим, що Siemens вийшла з російської компанії «Інтеравтоматика», а до посадових осіб, причетних до перевезення турбін до Криму, були застосовані європейські санкції. Наразі німецька компанія намагається через суд домогтися розірвання контракту з продажу турбін в Росію. В рамках цього процесу корпорація вимагала накласти арешт на установки, перевезені до Криму. Однак наприкінці жовтня Арбітражний суд Москви відмовив у цьому концерну.
7. Скасування «товарної блокади Криму»
У липні Київський апеляційний суд скасував постанову Кабміну України №1035 про обмеження поставок низки товарів і послуг до Криму. Зокрема, були зняті всі обмеження на провезення через адміністративний кордон особистих речей і продуктів харчування. При цьому до Криму не відновилися поставки українських товарів, незважаючи на відсутність будь-яких законодавчих заборон в Україні на торгівлю з анексованим півостровом.
При цьому фізичні особи тепер мають можливість спокійно перевозити будь-які особисті речі через адмінкордон. Хоча відомі випадки, коли українські митники забороняють везти ті чи інші предмети і продукти.
8. Селеві потоки в Судаку
У ніч на 19 серпня в околицях Судака зійшов потужний селевий потік. У результаті рясних опадів були також підтоплені приватні домоволодіння в районі русла річки Суук-су. Через сходження грязьового потоку довелося евакуювати понад 70 осіб. Селем накрило й автомобілі на прилеглій ділянці траси «Грушівка – Судак»: близько 15 машин буквально «склалися в гармошку» в результаті масової аварії.
9. Вибори губернатора Севастополя
10 вересня в Севастополі відбулися вибори російського губернатора міста. Впевнену перемогу на них здобув кандидат від «Единой России» Дмитро Овсянников – він набрав понад 72% голосів виборців.
Його перемога була передбачуваною, єдиною інтригою залишалася явка виборців. Зрешто, лише 30,5% людей, яких внесли до виборчих списків, прийшли на дільниці.
10. Чийгоз і Умеров на свободі
Наприкінці жовтня засуджених у Криму лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова передали до Туреччини. Їх посадили в літак, що вирушив із Сімферополя до Анкари. Таким чином, Ахтем Чийгоз уникнув 8 років колонії суворого режиму. До такого терміну у вересні його засудив Верховний суд Криму, підконтрольний Росії, за «організацію масових заворушень».
Адвокати активістів кримськотатарського національного руху оголосили, що російська влада зняла з них звинувачення. Президент України Петро Порошенко заявив, що це сталося завдяки переговорам з участю лідерів Туреччини й Росії Реджепа Ердогана і Володимира Путіна.
11. Диверсії на ПБК
В ніч з 31 жовтня на 1 листопада на Південному узбережжі Криму вийшли з ладу дві газопровідні труби і лінія електропередач. Національний антитерористичний комітет Росії заявив, що ці об'єкти зупинилися через «зовнішнє пошкодження».
На високовольтних лініях «Алушта – Лучинська» і «Алушта – Перевальне» впала залізна анкерна опора. Приблизно в цей же час сталася аварія на газопроводі середнього тиску в районі села Виноградне. Була пошкоджена труба діаметром 219 міліметрів, через яку надходив газ у села Виноградне, Малий Маяк, Утес, Пушкіне, Кипарисне і селище Партеніт. Рано вранці 1 листопада сталася ще одна аварія – на газопровідній трубі в районі села Запрудне.
ФСБ відкрила 3 кримінальні справи за статтею «диверсія», однак нікого не затримали.
12. Смерть Веджіє Кашка
Російські силовики 23 листопада затримали в Сімферополі чотирьох кримськотатарських активістів: Бекіра Дегерменджі, Кязіма Аметова, Асана Чапуха і Руслана Трубача. За версією ФСБ, вони нібито вимагали велику грошову суму в громадянина Туреччини. Адвокати і родичі арештантів заявляють, що справу було сфабриковано. За їхніми словами, четверо активістів намагалися надати допомогу 83-річній Веджіє Кашка – ветерану кримськотатарського національного руху.
З її онукою, за інформацією захисників затриманих, жив громадянин Туреччини Юсуф Аїтан, який позичив у сім'ї Кашка 7 тисяч доларів і не віддавав. Четверо активістів вирішили надати допомогу своїй літній соратниці і вимагали від Аїтана повернути гроші. За версією захисту, він погодився і 23 листопада призначив зустріч в одному з кафе Сімферополя. Коли туди прийшли кримськотатарські активісти, їх затримали силовики.
Під час цієї спецоперації Веджіє Кашка стало зле – вона померла дорогою в лікарню. На її похоронах 24 листопада зібралося кілька тисяч співвітчизників. Цього ж дня суд відправив затриманих активістів під арешт.
