Доступність посилання

ТОП новини

Жертви Голодомору: 4 мільйони – чи понад 7?

Скільки українців насправді загинули внаслідок Голодомору 1932–33 років? Останні розрахунки, які зробили окремо демографи НАН України та група українських істориків, відрізняються більш ніж удвічі. Радянські переписи населення після Голодомору свідомо фальшувалися, тому кількість жертв, розрахована на їхній основі, не відповідає дійсності, стверджують історики, наводячи засекречене донедавна листування радянських посадовців та звіти західних дипломатів того часу. Зі свого боку, в Інституті демографії НАН України звинувачують опонентів у хибній методології. Політологи ж не виключають, що заниження реальних демографічних втрат України у 1932-33 роках є вигідним Кремлю.

Під час Голодомору 1932-33 років, організованого радянським режимом в Україні, загинуло приблизно 3,9 мільйонів осіб – такі результати останніх досліджень наводять представники Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України. Втім, українська діаспора в країнах Заходу, а також частина європейських політиків і дипломатів від часу Голодомору і дотепер оперують цифрами, що свідчать про понад 7 мільйонів жертв.

Донецьке село Удачне та Голодомор 1932–33 років у фотографіях Марка Залізняка

Здача зерна за продподатком, село Удачне Гришинського району Донецької області, 1922 рік
1/26 Здача зерна за продподатком, село Удачне Гришинського району Донецької області, 1922 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Садиба селянина Залізняка М. Н. в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1927 рік
2/26 Садиба селянина Залізняка М. Н. в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1927 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Обмолот зернових у дворі куркуля Пантелеймона Емна в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1920-і
3/26 Обмолот зернових у дворі куркуля Пантелеймона Емна в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1920-і
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Збори селян у селі Удачне Гришинського району Донецької області під час колективізації, 1930–1933 роки
4/26 Збори селян у селі Удачне Гришинського району Донецької області під час колективізації, 1930–1933 роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Селянська садиба в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
5/26 Селянська садиба в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Перші колгоспники сільгоспартілі імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району
6/26 Перші колгоспники сільгоспартілі імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Здача хліба і сільськогосподарського приладдя для організації колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне, 1930 рік
7/26 Здача хліба і сільськогосподарського приладдя для організації колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне, 1930 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного Красноармійського району Донецької області після зборів, село Удачне, 1930-і роки
8/26 Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного Красноармійського району Донецької області після зборів, село Удачне, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Землеміри колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
9/26 Землеміри колгоспу імені Д. Бєдного в селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Обмолот зернових за допомогою трактора «Фордзон» на колгоспному току в селі Удачне Донецької області, 1930 рік
10/26 Обмолот зернових за допомогою трактора «Фордзон» на колгоспному току в селі Удачне Донецької області, 1930 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Уповноважений Гришинського райземвідділу пояснює селянам села Удачне Гришинського району Донецької області зміст Декрету про новий сільськогосподарський податок, 22 травня 1930 року
11/26 Уповноважений Гришинського райземвідділу пояснює селянам села Удачне Гришинського району Донецької області зміст Декрету про новий сільськогосподарський податок, 22 травня 1930 року
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного, с. Удачне Гришинського району Донецької області, отримують зерно на трудодні, 13 листопада 1931 року
12/26 Трудівники колгоспу імені Д. Бєдного, с. Удачне Гришинського району Донецької області, отримують зерно на трудодні, 13 листопада 1931 року
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розкуркулення селянина Ємця П. в одному з сіл Гришинського району Донецької області, 1930–1933 роки
13/26 Розкуркулення селянина Ємця П. в одному з сіл Гришинського району Донецької області, 1930–1933 роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розпродаж з молотка майна розкуркуленого селянина Мартиненка на «червоному базарі» в селі Удачне Донецької області, 1930–1932 роки
14/26 Розпродаж з молотка майна розкуркуленого селянина Мартиненка на «червоному базарі» в селі Удачне Донецької області, 1930–1932 роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розкуркулена родина біля будинку в селі Удачне, 1930-і роки
15/26 Розкуркулена родина біля будинку в селі Удачне, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Чоловіки забирають майно у розкуркуленого селянина, Червоноармійський район Донецької області, 1930-і роки
16/26 Чоловіки забирають майно у розкуркуленого селянина, Червоноармійський район Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Похорон сільського активіста в селі Сергіївка Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
17/26 Похорон сільського активіста в селі Сергіївка Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Селяни села Удачне Донецької області з конфіскованими колоссям біля сільради, 1932 рік
18/26 Селяни села Удачне Донецької області з конфіскованими колоссям біля сільради, 1932 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Видача продуктів колгоспникам на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного Донецької області, 1933 рік
19/26 Видача продуктів колгоспникам на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Селяни отримують пшоно на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
20/26 Селяни отримують пшоно на трудодні в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Здача надлишків зерна і сільгосппродуктів на станції Удачна Донецької області, 1933 рік
21/26 Здача надлишків зерна і сільгосппродуктів на станції Удачна Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Збір мерзлої картоплі в полі колгоспу імені Д. Бєдного у селі Удачне Донецької області, 1933 рік
22/26 Збір мерзлої картоплі в полі колгоспу імені Д. Бєдного у селі Удачне Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Бригадний двір в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
23/26 Бригадний двір в селі Удачне Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Вітряний млин у селі Удачне Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
24/26 Вітряний млин у селі Удачне Червоноармійського району Донецької області, 1930-і роки
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Пробний обмолот зернових в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1933 рік
25/26 Пробний обмолот зернових в колгоспі імені Д. Бєдного в селі Удачне Донецької області, 1933 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Розкуркулення селянина у селі Удачне Донецької області Маслюка Павла, 1934 рік
26/26 Розкуркулення селянина у селі Удачне Донецької області Маслюка Павла, 1934 рік
Маловідомі фотографії Марка Залізняка про життя села та Голодомор 1932–33 років з архіву імені Гордія Пшеничного
Previous slide
Next slide

Реальна кількість українців, загиблих внаслідок штучного голоду, є значно більшою, ніж цифри, які наводять демографи, бо ті спираються у своїх розрахунках на радянську статистику, яка свідомо фальшувалася, заявила журналістам генеральний директор Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Олеся Стасюк.

«Ми в музеї аналізуємо документи про Голодомор, які свідчать, що офіційна статистика приховувала реальну ситуацію. Візьмімо й проаналізуймо один день. У журналі огляду трупів Харківського моргу за 3 червня 1933 року – 65 записів. У 62 з них прямо зазначено, що людина померла внаслідок голодування. Порівняймо ці записи з актами про смерть: 3 червня їх було видано лише 37», – цитує документи Олеся Стасюк.

Цифра у 3,9 мільйонів загиблих не враховує цілої низки показників, стверджує професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член правління ВГО «Меморіал» імені Василя Стуса Володимир Сергійчук. За його словами, у 1932-33 роках Голодомор знищив понад 7 мільйонів українців, якщо враховувати, зокрема, зміну кількості школярів в Україні, штучне переселення росіян на місце виморених голодом українців, убивства тих, хто намагався перетнути радянський кордон, утікаючи від Голодомору, та відсоток смертей, які навмисно не реєстрували.

«Один з підходів для встановлення кількості жертв Голодомору – підрахунок учнів перших класів. Наприклад, у Київській області у 1932-33 навчальному році в початкових класах нараховували 675 тисяч 450 дітей. Що ми бачимо на перше січня 1934 року по Київщині? Уже залишилося 168 тисяч 602 дитини. Де діти? У вересні 1933 року вони не прийшли до школи», – каже дослідник.

​Володимир Сергійчук закликає український уряд та колег-дослідників не робити 3,9 мільйонів загиблих єдиною офіційною цифрою щодо Голодомору, а натомість створити міжвідомчу робочу групу, яка б продовжувала вивчати це питання, враховуючи всі наявні факти й докази.

«Чомусь наші демографи поспішають, щоб цю цифру узаконити, щоб з нею звертатися до ООН, щоб вона визнало Голодомор геноцидом саме з кількістю 3,9 мільйонів жертв. Замість того, щоб іти до кінця в пошуках реальної цифри», – каже він.

Відсутність єдиної державної позиції щодо кількості жертв Голодомору, так само як і взаємні звинувачення дослідників, шкодять міжнародному іміджеві України загалом та роботі для визнання Голодомору геноцидом зокрема, упевнений президент Фундації Голодомору-геноциду (США) Микола Кочерга.

Яким чином дослідники отримали цифру «близько 4 мільйонів» жертв Голодомору та як вони реагують на критичні зауваження колег? З такими запитаннями Радіо Свобода звернулося до Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України.

Заступник директора Інституту з наукової роботи Олександр Гладун запевнив Радіо Свобода, що прибічники версій про 4 мільйони та, відповідно, про понад 7 мільйонів загиблих від голоду дискутують не перший рік. При цьому він зауважив, що історики, які відстоюють більшу цифру, спираються на «окремі документи» і не користуються коректною демографічною методологією.

«Вони (історики) беруть вибіркові документи, не відрізняючи, яка саме інформація є демографічною. На нашу думку, їм не вистачає демографічних знань, і це все просто заідеологізовано. Ми вважаємо, що це все йде з-за кордону, від української діаспори, яка вже багато років відстоює цифру 7–10 мільйонів», – каже дослідник.

При цьому він уточнив, що Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України у своєму дослідженні врахував різні чинники, серед яких і ризик фальшування радянської статистики, яку під час розрахунків уточнювали з інших джерел.

Дискусія щодо кількості жертв Голодомору великою мірою є не лише науковою, а й політичною, бо Росія зацікавлена у заниженні цих цифр, стверджує політолог та історик Олександр Палій. При цьому, за його словами, низка доказів свідчить, що кількість жертв Голодомору не може бути меншою від 7 мільйонів осіб.

«Ця дискусія цілком може бути політичною, бо Росія зацікавлена тим чи іншим чином занизити кількість жертв Голодомору. При цьому, наприклад, у спогадах Вінстона Черчилля та низки західних дипломатів вони згадують свої розмови з Йосипом Сталіним. Ідеться і про те, що, за його даними, Голодомор 1932-33 років в СРСР забрав життя 10 мільйонів осіб», – каже політолог.

​У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Наразі Голодомор визнали геноцидом принаймні 24 країни світу, а ще в декількох країнах – органи влади їхніх окремих територіальних одиниць.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932-33 років становить 3 мільйони 941 тисячу осіб, а загальні втрати українців, з урахуванням ненароджених, становлять 6 мільйонів 122 тисячі.

This item is part of
XS
SM
MD
LG