Український журналіст Олег Варфоломеєв в статті для аналітичного бюлетеню Eurasian Daily Monitor розмірковує над перемогами та втраченими можливостями України 2017 року. Аналітичний центр Atlantic Council публікує статтю інформаційного порталу харківської правозахисної групи «Права людини в Україні», в якій Галя Койнаш розповідає про знищення Росією Ханського палацу в Криму. Леіг Буб’єр у статті для британської газети Express пише про те, що Росія намагається зламати Європейський союз зсередини, використовуючи його слабкі місця.
Український журналіст Олег Варфоломеєв у статті для аналітичного бюлетеню Eurasian Daily Monitor розмірковує над перемогами та втраченими можливостями України 2017 року. «Минулого року Україна втратила деякі шанси покращити свою внутрішню ситуацію. Боротьба з корупцією була не настільки ефективною, наскільки передбачали західні кредитори, а економіка зростала досить повільно», – мовиться в статті.
Серед досягнень автор перераховує довгоочікувану ратифікацію Угоди про асоціацію та поглиблену торгівлю з ЄС, а також отримання безвізового режиму та перемогу «Нафтогазу» над «Газпромом» у міжнародному суді. Тим часом кінця конфлікту на сході країни поки що не видно, зазначає Варфоломеєв.
Донбас пережив часи перемирень та загострень, а міжнародні зусилля щодо встановлення миру так і не досягли своєї мети, йдеться в аналізі. Президентські вибори в Росії, що відбудуться вже в березні, можуть суттєво ускладнити розвиток цьогорічних подій, вважає автор.
ЄС хоча й не відіграє дуже активну роль у питаннях Донбасу, він все ж підтримує Україну в інших питаннях: наприклад, продовжуючи запровадження санкцій щодо Росії через анексію Криму та конфлікт на Донбасі, мовиться в статті.
Недостатні дії Києва в боротьбі з корупцією ускладнюють його відносини з Заходом, включно з отриманням грошей від МВФ, зауважує Варфоломеєв. Тим не менш, «Україна ухвалила реформи системи охорони здоров’я, освіти та пенсій, а також продовжила дерегуляцію та спростила правила для інвесторів», – зазначає автор. Але тиск на антикорупційні установи та м’яка позиція президента України Петра Порошенка стосовно цього питання «переважують усі успіхи», яких досягла держава, мовиться в статті.
«Із наближенням дати президентських виборів, що призначені на весну 2019 року, та парламентських виборів восени 2019 року, вікно можливостей для реформ зачиняється. Це стосується не лише антикорупційних установ. Міжнародні кредитори наполягали на тому, щоб Україна скасувала заборону на продаж сільськогосподарських земель, а парламент замість цього подовжив його ще на рік», – пояснює Варфоломеєв.
На думку автора, беручи до уваги такий досвід, 2018 рік навряд чи стане легким для України, але він переконаний, що вибори 2019 року домінуватимуть у політичному та економічному порядку денному.
Аналітичний центр Atlantic Council публікує статтю інформаційного порталу харківської правозахисної групи «Права людини в Україні», в якій Галя Койнаш розповідає про знищення Росією Ханського палацу в Криму.
«Є переконливі підстави побоюватися, що реставрація Росією всесвітньо відомого Ханського палацу в Бахчисараї може назавжди знищити цей життєвий пам’ятник кримськотатарської культурної спадщини», – наголошує автор. Сама Росія всі звинувачення відкидає, але фотографії реставрації дійсно вказують на відсутність досвіду архітектурної компанії в реставраційних роботах, мовиться в статті.
Цей палац 2003 року став частиною попереднього списку об’єктів спадщини ЮНЕСКО, «але подальша робота з встановлення її міжнародного статусу залишається незавершеною», – зазначає автор.
«Безглузде знищення об’єкта слід вважати великим нападом силами окупації на пам’ятник значної історичної та культурної значимості для кримських татар та України», – наголошує Койнаш.
Такі серйозні реставраційні роботи об’єктів історичного значення повинні проводити професіонали, які вміють правильно використовувати матеріали та технології необхідного періоду настільки, наскільки це можливо. Автор ставить під сумнів професійність компанії, що виконує роботи та зазначає, що вона дуже поспішає: «це явно не реставрація, а основа нової споруди».
Відомий кримськотатарський юрист Еміль Курбедінов повідомив про те, що разом з іншими правниками він планує захистити палац від «невиправданої атаки на історичну спадщину кримських татар», йдеться в статті. Він також зауважив, що перш ніж звертатися до міжнародних органів, вони шукатимуть офіційної відповіді від Росії, зазначає автор.
Лей Буб’єр в статті для британської газети Express пише про те, що Росія намагається зламати Європейський союз зсередини, використовуючи його слабкі місця.
Автор посилається на звіт американського уряду, в якому саме уряд Угорщини зазначений як слабке місце ЄС. Але Болгарія та скандинавські країни також перебувають у списку держав, на які націлена пропаганда Кремля, мовиться в статті.
У Болгарії, наприклад, Москва намагається поширити вплив через енергетичний сектор, але при цьому також підтримує зв’язки із політичними партіями та постачає зброю армії цієї країни, зазначено в статті.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан лише привітав зусилля Кремля в поширенні пропаганди східноєвропейською країною, посилається автор на звіт, в якому також зазначено, що серед усіх друзів Москви саме Орбан є, мабуть, найбільшим прихильником стилю правління російського президента Володимира Путіна.
Після повернення до влади 2010 року Орбан усіляко вихваляв концепцію «неліберальної демократії» за моделлю «суверенної демократії» Владислава Суркова, якого вважають «ляльководом» Кремля, зазначає автор статті. У звіті американського уряду також зазначено, що з покращенням відносин між Угорщиною та Росією, рівень демократії в країні зазнав суттєвого занепаду, наголошує автор.
