Російські силовики ось уже чотири роки переслідують кримських активістів і журналістів за кримінальними статтями про сепаратизм та екстремізм. Причому в судах проти обвинувачених свідчать одні й ті ж люди. Хто вони та як стали свідками звинувачення?
Минулого року кореспондент Крим.Реалії зауважив, що на різних судових засіданнях свідчення проти обвинувачених давали одні й ті ж особи.
«На засіданні суду в справі Миколи Семени я звернув увагу на цих людей, оскільки вони в загальній масі свідків звинувачення представляли «обурену громадськість», тобто вони нібито побачили публікацію журналіста, обурилися й повідомили про неї ФСБ. Ця ситуація здається мені, м'яко кажучи, награною. Коли я побачив знайомі обличчя в суді у справі Сулеймана Кадирова, то посилено намагався згадати, де міг бачити їх раніше. Згадав я їх, коли до зали увійшов другий свідок, який має зовнішню відмінну рису (з етичних причин не буду її називати). Я повідомив про це адвокату, який був здивований не менше за мене. Ми тоді дружно посміялися, що у «конторі» ‒ дефіцит кадрів», ‒ розповів він.
Незабаром про ймовірність «підставних» свідків ФСБ стали говорити й обвинувачені.
Ми вивчили протоколи кількох кримських кримінальних справ, що правозахисні міжнародні організації називають політичними: там дійсно повторюються прізвища свідків.
«Підійшов хлопець із ФСБ і попросив оглянути інтернет-сторінки»
У грудні минулого року на засіданні Феодосійського міського суду у справі про сепаратизм активіста Сулеймана Кадирова допитали свідків звинувачення ‒ Олександра Войцещука та Дениса Баранцева.
До цього минулого року вони давали свідчення й у справі кримського журналіста Миколи Семени, якого засудили за публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії. За цією ж статтею тепер судять і Сулеймана Кадирова.
Як випливає з матеріалів суду, Олександр Войцещук у вересні 2015 року випадково побачив публікацію Миколи Семени під час «моніторингу українських сайтів із метою громадської безпеки».
«Стаття була сепаратистського спрямування, тому я звернув на неї увагу. Потім якось так вийшло, що через два-три дні приїхали співробітники ФСБ. Я розповів, що на такому-то сайті бачив статтю», ‒ пояснив він.
Відповідаючи на питання прокурора в судовому засіданні, Войцещук повідомив, що публікація Миколи Семени «несе конкретну загрозу його сім'ї», оскільки вважає, що в ній «був заклик до об'єднання громадян для підриву соціальних об'єктів, що Крим ‒ український, що Крим скоро повернеться».
Через кілька місяців Олександр Войцещук знову давав свідчення слідству, але вже щодо іншої кримінальної справи ‒ щодо Сулеймана Кадирова. Він розповів, що 29 березня 2016 року приблизно о 19 годині вечора знаходився біля магазину «Продукти» на бульварі Франка в Сімферополі неподалік від будівлі кримського главку ФСБ. Там до нього підійшов «молодий хлопець», назвався співробітником ФСБ і попросив його пройти до будівлі ФСБ, щоб оглянути інтернет-сторінки.
«Під час дослідження зазначеної інтернет-сторінки було встановлено, що користувач Сулейман Кадиров поділився публікацією, тобто здійснив репост іншого користувача, в якому наводилося посилання на відеофайл під назвою «Новий батальйон...», ‒ сказано в протоколі допиту Войцещука, складеного, за його словами, у формі вільної розповіді.
У той час 30-річний Олександр Войцещук був заступником голови адміністрації Молодіжненського сільського поселення (Сімферопольський район).
Згідно з інформацією з його сторінок у соціальних мережах, він ‒ уродженець Судака й зараз продовжує працювати в адміністрації Молодіжного.
«Зробив висновок, що автор закликає «звільнити Крим від російського гніту»
Другий свідок ‒ 27-річний Денис Баранцев ‒ теж працює в органах державної влади. Він ‒ уродженець Миколаєва, живе в Сімферополі. На момент допиту в суді у справі Семени працював заступником начальника в кримському регіональному відділенні Фонду соціального страхування Росії. Баранцев тоді повідомив, що випадково побачив публікацію Семени на Крим.Реалії, оскільки «часто відвідує сайт». Він уточнив, що статтю читав в селищі Молодіжне, де «проходив стажування», працюючи в «державних структурах». Баранцев зробив висновок, що її автор закликає «здійснити збройну операцію, щоб звільнити Крим від російського гніту».
За словами свідка, співробітники ФСБ, які приїхали до Молодіжного, цікавилися, чи не бачив він в інтернеті матеріалів екстремістської спрямованості. Баранцев звернув їхню увагу на публікацію Миколи Семени. Тоді ж він повідомив, що добре знайомий з Войцещуком, і радив силовикам звернутися до нього для виявлення подібних публікацій.
Через кілька місяців Баранцев давав свідчення в суді у справі Сулеймана Кадирова ‒ також із боку звинувачення. Він пояснив, що свідком став у той же день, що й Олександр Войцещук і за схожих обставин:
«29 березня 2016 року приблизно о 19 годині вечора я перебував на вулиці Шполянській неподалік від кафе «Чао». До мене підійшов молодий хлопець, назвався співробітником ФСБ у Криму й попросив взяти участь у документуванні та огляді інтернет сторінки».
«Текст характерний для її антиросійського настрою»
Схожа ситуація склалася й у кримінальній справі жительки Ялти Лариси Китайської. Наприкінці минулого року українську активістку засудили за розпалювання ненависті або ворожнечі в соціальних мережах.
Лариса Китайська стверджує, що більшість свідків у її справі свідчили за завданням ФСБ. Серед них, як вона стверджує, опинилися й представники «кримської самооборони».
Вони плуталися у свідченнях та робили помилкові заяви, включаючи те, що я хотіла знести в Ялті пам'ятник Леніну та поставити на його місці пам'ятник БандеріЛариса Китайська
«Проти мене свідчили приблизно десять чоловік. Тільки двох із них я знаю. Решта, немов під копірку, говорили, що мене не знають, але бачили мене на мітингу за Україну й тому вони роблять висновок, що я поширювала в соцмережах ці заяви, що розпалюють ненависть. Вони плуталися у свідченнях та робили помилкові заяви, включаючи те, що я хотіла знести в Ялті пам'ятник Леніну та поставити на його місці пам'ятник Бандері», ‒ сказала вона Крим.Реалії.
За матеріалами справи, свідки визнають, що не знайомі з Ларисою Китайською, але вважають, що вона поширювала в соцмережах ворожі пости, оскільки вони нібито відповідають її політичними поглядами.
У тексті також містяться образливі та принизливі висловлювання на адресу Росії, росіян і президента РосіїОлександр Болховітов
«Можу сказати, що цей текст дуже схожий на той, який говорила Лариса Китайська, це дуже характерно для неї, для її політичних поглядів і антиросійського настрою. У тексті також містяться образливі та принизливі висловлювання на адресу Росії, росіян і президента Росії, у зв'язку з чим, я думаю, що цей текст розмістила саме Лариса Китайська», ‒ говорив у суді свідок Олександр Болховітов.
Болховітов ‒ депутат Ялтинської міськради від «Единой России» (колишній «регіонал») і гендиректор ТОВ «Агентство «Нерухомість Ялти». У місті його жартома називають «медіа-магнатом», оскільки він володіє радіо «ЯлтаФМ», безкоштовною газетою «Південна губернія» та випускає глянсовий журнал «Нерухомість ПБК».
Формулювання з протоколу допиту Болховітова повторюються і в інших свідків.
Лариса Китайська має намір оскаржити свій вирок і просити Генпрокуратуру України порушити кримінальні провадження проти свідків звинувачення, які фігурували в її справі.
