Портнов, Йоффе чи люди Путіна? Хто готував рішення про кримський «референдум»

В історії з російською анексією Криму з'являються все нові імена. Нещодавно в прокуратурі АРК повідомили, що перевіряють на причетність до захоплення півострова російськими силами Андрія Портнова ‒ екс-заступника голови адміністрації президента-втікача Віктора Януковича. На думку прокурорів, він може мати відношення до підготовки проекту рішення кримського парламенту про проведення «референдуму» в березні 2014 року. Яке значення мала ця постанова й хто її готував, читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Йдеться про постанову №1702-6/14 «Про проведення загальнокримського референдуму», що була схвалена кримським парламентом 6 березня 2014 року. На той момент будівля Верховної Ради Криму вже була захоплена російськими військовими, але орган ще не був розпущений українським парламентом. На наступний же день в.о. президента України Олександр Турчинов підписав указ про призупинення дії цього документа «що не відповідає Конституції та законам України». А 20 березня 2014 року це рішення підтвердив Конституційний суд України. Але на той час «референдум», спочатку призначений на травень 2014 року, вже відбувся, й Кремль оголосив про «входження Республіки Крим і Севастополя до складу Росії».

Таким чином, ухвалення цієї постанови стало відправною точкою в процесі російської анексії півострова. З моменту її затвердження кримська влада почала підготовку до «референдуму», що мав легалізувати військове захоплення Криму. У прокуратурі АРК вирішили повернутися до цього питання після того, як воно було згадане на засіданні у справі про держзраду президента України Віктора Януковича в Оболонському районному суді Києва.

«Це підготовлений документ і бажано його ухвалити»

Наприкінці січня в цьому суді була заслухана чергова «порція» записів телефонних розмов радника російського президента Сергія Глазьєва, отриманих українськими спецслужбами в лютому та березні 2014 року. У Головній військовій прокуратурі України повідомляють, що справжність цих записів підтверджена експертизою. А сторона захисту впевнена, що ці «плівки» не можуть розглядатися судом як доказ, оскільки прокуратура засекретила рішення суду про прослуховування телефону радника російського президента, й переконатися в його наявності неможливо.

Цього разу співрозмовником Глазьєва стала людина з голосом голови кримського парламенту Володимира Константинова, він після російської анексії Криму продовжує керувати тепер уже підконтрольним Кремлю місцевим парламентом. Згідно з представленими записами, проект постанови про призначення «референдуму» співрозмовники обговорювали 1 березня о 18:43.

«Володимир Андрійович, ось я надіслав папір, це в нас, так би мовити, узгоджено. Значить, у мене прохання: як буде можливість, ухвалити постанову Верховної ради (кримського парламенту ‒ КР). <...> Вона нам потрібна на зовнішньополітичному рівні для того, щоб було зрозуміло, що не вся Україна прям-таки хоче підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом», ‒ говорить голос Глазьєва.

Голос «Константинова» обіцяє розібратися. Глазьєв уточнює: «Значить, це готував... готували юристи українські, які, так би мовити, добре там знають Конституцію, інше. Ну, я можу вам сказати, хто, Портнов готував, який заступник голови адміністрації президента України був. <...> В принципі, це підготовлений документ, і нам, не те щоб прямо терміново-терміново, але бажано упродовж наступного тижня його ухвалити. Тому що, ви розумієте, там зараз Рада безпеки ООН збереться, там ця ситуація починає виходити в міжнародне правове поле, й нам дуже важлива позиція ваша щодо Угоди про асоціацію з Євросоюзом, щоб було зрозуміло, що ця асоціація суперечить українській Конституції. Цей висновок...».

Голос «Константинова» відповідає ствердно й каже, що «все зрозумів». На шостий день після цієї розмови постанову «Про проведення загальнокримського референдуму» ухвалили в парламенті півострова.

Правда чи «дешевий фейк»?

Поява прізвища Андрія Портнова в цій історії стала новиною. Сам він того ж дня спростував свою причетність до авторства проекту постанови кримського парламенту, назвавши цю інформацію «дешевим фейком».

«Я ніколи не готував ніяких документів проти своєї країни, ні з ким нічого схожого не обговорював і не взаємодіяв. Я вимагаю публічного розгляду й оприлюднення доказів поширеної брехні», ‒ написав він на своїй сторінці в Facebook.

У той же час заступник прокурора АРК Олександр Удовиченко в ефірі «Громадського радіо» повідомив, що у відомстві мають намір перевірити причетність політика до підготовки проекту постанови про проведення «референдуму» в Криму. «Інформація, про яку ви сказали, потрапила в поле нашого зору. Ми зараз проводимо процесуальні дії, спрямовані на те, щоб її або підтвердити, або спростувати», ‒ сказав він.

Треба нагадати, що раніше на тих же «плівках Глазьєва» голос радника російського президента 28 лютого 2014 року пропонував надіслати на півострів «фахівців з юридичних питань», які будуть готувати потрібні нормативно-правові акти для кримського парламенту. Він не уточнював, хто вони, але натякав, що вони мають російські паспорти.

«Ми готові надати фахівців, по-перше, (нерозбірливо) з юридичних питань, щоб вони писали там постанови та закони. І ми зараз зможемо запустити, я хочу з начальником узгодити, проект «Корпорація розвитку Криму» терміново. У нас все для цього готове. Плюс митницю треба брати обов'язково під контроль терміново, щоб вони не розікрали там. Загалом, тут дуже багато питань, у нас є кадри, й треба нам ці кадри терміново туди вводити, не соромлячись, який у них паспорт там», ‒ говорив голос «Глазьєва».

«Комусь і було весело, а авторам документів ‒ не дуже»

Тим часом колишні та нинішні керівники кримського парламенту продовжують стверджувати, що всі проекти документів, що стосуються подій «кримської весни», вони готували самостійно. Раніше голова Громадської палати Криму, керівник робочої групи з проведення «референдуму» в березні 2014 року Григорій Йоффе говорив, що підготовка документів до проведення сесій того часу входила до його посадових обов'язків як віце-спікера.

«До моменту, коли в Києві відбувся державний переворот, ми зробили майже два десятки заяв. Авторами більшості цих заяв були я, Костянтин Бахарєв (наразі депутат Держдуми Росії від Криму ‒ КР), а на вирішальному етапі ‒ Володимир Андрійович Константинов, який читав і вносив свої пропозиції до того, що ми напрацювали. Ми реагували на кожен рух на Майдані й будь-яку загрозу для Криму. Навіть жарти з'явилися, що у Верховній Раді республіки «зламався ксерокс» і видає кожен день заяви та звернення. Можливо, комусь і було весело, а нам, авторам цих документів ‒ не дуже. Адже було невідомо, чим ці тексти потім віділлються», ‒ розповідав Йоффе в інтерв'ю провладному виданню «Крыминформ» у березні минулого року.

Спростовував самостійність кримських депутатів періоду «кримської весни» голова кримських комуністів Леонід Грач. За його словами, всіма процесами, пов'язаними з подіями лютого-березня 2014 року керували вищі посадові особи Росії ‒ міністр оборони Росії Сергій Шойгу та його близький друг Олег Белавенцев. Про особисту участь у процесі анексії Криму раніше говорив і президент Росії Володимир Путін.