Журналіст агентства Bloomberg Леонід Бершидський у розділі «точка зору» розмірковує над тим, які фактори відповідають за вирішення конфлікту на сході України. У статті для аналітичного центру Atlantic Council голова «Реанімаційного пакету реформ» Олена Прокопенко пояснює, від чого залежатиме військова допомога Заходу для України. А в канадському виданні National Post йдеться про те, що канадський виробник озброєнь сподівається почати продавати свої запчастини в Україну.
Журналіст агентства Bloomberg Леонід Бершидський у розділі «точка зору» розмірковує над тим, як вирішити проблему з конфліктом на сході України. Автор зауважує, що експерт аналітичного центру Hudson Institute Річард Ґован винайшов, на думку журналіста, майже ідеальний план вирішення проблеми, але він може спрацювати лише у разі, якщо і Росія і Україна дійсно переслідують цілі, про які заявляють.
Хоча й події на сході України останнім часом не так часто потрапляють на шпальти світових ЗМІ, конфлікт усе ще продовжує забирати життя людей майже кожного дня. Ґован, який раніше працював в ООН, у своєму нещодавньому аналізі наголосив, що як Росія, так і Україна погодяться мати за посередника лише ООН, мовиться у статті.
Ідея експерта полягає в тому, щоб відправити на схід України миротворців, які походитимуть із країн, що мають досвід миротворчої діяльності (наприклад, із Латинської Америки), з колишніх радянських країн, що не ворожі ні до України, ні до Росії (таких, як Казахстан чи Білорусь) і з нейтральних європейських країн (таких, як Швеція, Фінляндія чи Австрія). Ці миротворці мали б розташовуватися по всій окупованій території, включно з кордоном між Україною та Росією, де вони стали б «запобіжником» від можливого російського вторгнення. Також вони мали б ізолювати війська і озброєння проросійських сепаратистів на «безпечних базах» як перший крок до демобілізації цих сил чи перекваліфікації в невійськові ролі. Завданням цієї військової сили також буде давати раду можливим атакам із обох сторін, мовиться у статті.
Миротворців при цьому обов’язково повинні підтримувати поліцейські сили, місією яких буде зберегти мир під час проведення виборів на окупованих територіях. ООН також повинна буде подбати про організацію чесних, вільних та справедливих виборів, а також про реінтеграцію захоплених сепаратистами територій, через створення цивільної адміністрації, вважає Ґован.
Автор статті переконаний, що вирішення конфлікту на сході України починається з чіткого розуміння стратегічних політичних цілей кожної зі сторін. Він зауважує, що пропозиція Ґована, з одного боку, пропонує Кремлю спосіб покласти край конфліктові без втрати можливості підтримувати культурні та економічні зв’язки зі східною Україною, а Київ таким чином зможе повернути собі свої території і контроль над кордоном.
Але справжньою проблемою є те, що й досі не до кінця зрозуміло, наскільки щирі заявлені цілі обох сторін. Путін не вірить у стабільність київського режиму, і «здається, він сподівається, що маятник повернеться на користь Росії, і використовує «народні республіки» (так у статті названо угруповання «ДНР» і «ЛНР» – ред.) як постійний інструмент дестабілізації, поки український уряд все ще вороже налаштований», – зауважує Бершидський.
Із іншого боку, автор вважає, що й уряд президента Петра Порошенка не дуже зацікавлений у тому, щоб припинити конфлікт: «корумпована», за його словами, київська влада «використовує конфлікт для більшого отримання західної допомоги, ніж заслуговує її політика, а також щоб представляти себе як важливий союзник Заходу». А якщо не буде бажання обох сторін покласти край конфліктові, тоді й вирішити проблему буде неможливо, мовиться у статті.
У статті для аналітичного центру Atlantic Council голова коаліції провідних громадських організацій та експертів України «Реанімаційний пакет реформ» Олена Прокопенко пише про те, від чого залежатиме військова допомога Заходу для України.
Автор нагадує, що наприкінці 2017 року Україна не отримала довгоочікуваної фінансової допомоги від МВФ та ЄС через невиконання своїх зобов’язань у боротьбі з корупцією та економічній сфері. «У відповідь український уряд намагається «продати» західним партнерам заміну реальних реформ для забезпечення фінансування, але йому можуть відмовити в підтримці в іншій стратегічній сфері – оборонній, якщо він не сприйматиме всерйоз угоду про фінансування», – наголошує Прокопенко.
Раніше Конгрес США схвалив допомогу на суму 350 мільйонів доларів США для забезпечення безпеки в Україні, включаючи летальну зброю. Київ вбачає в такому рішенні успіх, але надання цієї допомоги суттєво залежить від прогресу України у сфері реформування, мовиться у статті.
Автор переконана, що такий підхід Заходу є єдиним правильним, адже це єдиний важіль, який все ще працює. Міжнародні партнери сьогодні надають значно менше військової підтримки Києву, ніж у 2014–2015 роках. Це є зрозумілим, адже вони очікують «вдосконалення управління державними оборонними компаніями, ліквідації зайвої секретності у секторі та зменшення корупції у сфері закупівель оборонних ресурсів», мовиться у статті.
«Порошенко продовжує стверджувати, що оборонна реформа є найголовнішою, але дії говорять голосніше, ніж слова», – зазначає автор. У разі, якщо Україна не виконуватиме свої міжнародні зобов’язання, це може суттєво ускладнити отримання військової допомоги США, зауважує Прокопенко.
У канадському виданні National Post ідеться про те, що канадський виробник озброєнь сподівається почати продавати Україні автоматичну зброю. Автор нагадує, що наприкінці минулого року уряд Канади ухвалив можливість продажу зброї Києву, який сподівається модернізувати свою військову техніку.
Компанія Colt Canada хоче укласти угоду з Україною про закупівлю нею до 100 тисяч автоматів, але перш ніж Київ вирішить, яке саме озброєння йому потрібно та де саме він його закуповуватиме, може пройти до двох років, мовиться у статті.
Менеджер компанії повідомив National Post: «У нас чудовий продукт, і ми маємо чудову репутацію. Ми маємо такі ж самі шанси, як і будь-хто інший, але я думаю, що потрібно багато часу, щоб вони (українці) знайшли собі найкращу зброю за найвигіднішу ціну».
Він також зазначив, що планує найближчим часом привезти свій товар в Україну для показу. Сама компанія Colt Canada є основним постачальником стрілецької зброї канадським Збройним силам, мовиться у статті.
Автор зазначає, що міністр оборони Канади Гарджит Саджан іще минулого року підтвердив готовність далі підтримувати українські Збройні сили.
