Доступність посилання

ТОП новини

В американській газеті The New York Times є публікація про те, як корупція підриває військову сферу в Україні. Брюссельське видання Euronews пише про те, що відповідь Будапешта на нове законодавство про мову в Україні є свідченням прокремлівської позиції. А прем’єр міністр України Володимир Гройсман, тим часом, у своїй статті для американського видання The Wall Street Journal розмірковує над досягненнями України з часів Революції гідності.

В американській газеті The New York Times є публікація про те, як корупція підриває військову сферу в Україні.

Автор звертає увагу на те, що Міністерство оборони України минулого місяця хизувалося тим, що медичні послуги для поранених військовослужбовців покращилися після закупівлі сотні нових машин медичної допомоги.

«Проте чого не згадали, так це того, що багато машин швидкої допомоги вже зламалися. Або ж про те, що вони були продані військовим за договором без конкурсу автотранспортною компанією, що належить чільному високопосадовцеві, відповідальному за закупівлі для Збройних сил України. Або ж про те, що високопосадовець, а саме Олег Гладковський – це старий друг і діловий партнер президента України Петра Порошенка», – мовиться в статті.

Військові витрати України значно збільшилися від часів початку конфлікту 2014 року: якщо 2013-го ці витрати становили приблизно 2,5% ВВП, то цього року цифра досягла 5%, йдеться в статті. Це приблизно шість мільярдів доларів.

Але надання такої великої суми грошей у руки українських високопосадовців та бізнесменів, які часто є одними й тими самими людьми, гальмує спроби подолати корупцію в Україні, наголошує автор. Військові витрати відкрили нові вікна можливостей для інсайдерських угод, вкритих надзвичайною секретністю, мовиться в статті.

Саме корупція є найбільшим ворогом України в очах більшості українців, і, як говорив держсекретар США Рекс Тіллерсон, «немає сенсу Україні боротися за своє тіло на Донбасі, якщо вона втрачає свою душу від корупції».

Автор наголошує, що поєднання політики з корупцією є великою проблемою, у той час як антикорупційні органи стикаються із суттєвим тиском.

Новинне агентство Euronews пише про те, що відповідь Будапешта на новий закон про мову освіти в Україні вважають свідченням прокремлівської позиції. Автор статті наводить думку експерта з аналітичного центру Chatham House Матьє Булеґа, що справа не в бажанні захистити мовні меншини, а в тому, щоб задовольнити потреби Москви.

Основною метою мовного закону, на думку експерта, є не тільки намагання обмежити російський вплив в Україні, а й спроба створити «більше почуття єдності через мову». Булеґ наголошує, що Угорщина навмисно перебільшує реакцію: вона «стала таким собі вмістищем прокремлівської пропаганди». Аналітик нагадує, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан завжди критикував санкції щодо Росії, і водночас він також досить позитивно ставився до дій президента Росії Володимира Путіна й ніколи не засуджував анексію Криму. Річ у тім, що Будапешт зацікавлений у низці комерційних та енергетичних угод із Росією, говориться в статті.

Закон України про освіту також критикувала Росія та Румунія. Міністерство закордонних справ Росії звинуватило Україну в нав’язуванні «моноетнічного мовного режиму в багатонаціональній державі». Венеційська комісія тим часом визнала міжнародну критику виправданою, але зауважила, що намагання України виправити ситуацію з мовною нерівністю і допомогти своїм громадянам вільно володіти українською є цілком законними.

У Будапешті на прохання прокоментувати критику експерта наразі не відповіли, зауважує автор.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в розділі «точки зору й коментарі» американського видання The Wall Street Journal пише про досягнення України з часів Революції гідності. Він зауважує, що Україна за досить короткий період часу стабілізувала економіку, і ВВП зростає два роки поспіль.

Гройсман наголошує, що за останні чотири роки в Україні здійснили більше реформ, ніж від 1991 року за весь час незалежності. При цьому досягнення продовжуються: минулого тижня прем’єр-міністр презентував щорічний звіт, що «демонструє, що ми виконуємо свої обіцянки», мовиться в його статті. 2017 року, наприклад, експорт товарів до Європейського союзу зріс на 20,6%, а сума іноземних інвестицій сягнула 2,2 мільярда доларів США, зазначає прем’єр.

Для того, щоб наздогнати рівень інших провідних європейських держав, українській економіці необхідно зростати принаймні на 5–7% на рік, і, на думку Гройсмана, ці показники є цілком реальними, «адже Україна має привабливі інвестиційні можливості в багатьох галузях, таких, як сільське господарство й виробництво продуктів харчування, промисловість, енергетика, транспорт та технології». Тим не менш, попереду на державу чекає ще багато роботи, мовиться в статті, й вона повинна продовжувати реформи, а також «подвоїти зусилля, щоб досягти стабільного зростання».

Прем’єр-міністр також звертає увагу на те, що напередодні виборів 2019 року зростає хвиля популізму: «Існує втома, і є багато розчарувань, що, як ми бачили в багатьох інших країнах, можуть експлуатувати популісти. Але наша рішучість поліпшити життя українського народу непорушна. Ось чому в моєму нещодавньому зверненні до парламенту я наголошував, що слід думати не про короткострокові вигоди, а про майбутнє України, що настане завтра, через рік, через п’ять років».

За словами Гройсмана, уряд продовжуватиме боротися за майбутнє України.

XS
SM
MD
LG