Доступність посилання

ТОП новини

Світові ЗМІ: Росія, Америка та змагання «хворих» систем


У публікації Financial Times йдеться про те, який фактор визначатиме могутність наддержав у 21 столітті. В статті для аналітичного центру Atlantic Council фахівець із реформування в країнах колишнього СРСР Джош Коен пояснює, за яких умов в Україні було б можливе створення ефективного антикорупційного суду. Ізраїльське видання The Times of Israel пише про те, що 2017 року більшість мігрантів прибули до Ізраїлю з України та Росії.

Зовнішньополітичний оглядач видання Financial Times Ґідеон Рахман висловлює в розділі «точка зору» переконання: у 21-му столітті могутньою буде та наддержава, яка має внутрішню стійкість, а не зовнішню силу.

«Що собі думав Володимир Путін? З точки зору Заходу, рішення російського президента дозволити таємну кампанію дестабілізації президентських виборів в США виглядає ризикованою, навіть химерною ідеєю», – зауважує Рахман. Але насправді справа в можливому зруйнуванні внутрішньої політичної системи супротивника.

Путін вивчив історичний урок: СРСР роками накопичував потужну зброю, а зрештою розвалився зсередини без жодного пострілу. Військова потужність у протистоянні СРСР і Заходу була не настільки важливою, як внутрішня стійкість, наголошує автор.

Так само йде й боротьба за владу сьогодні – між США та Росією і між Китаєм та ЄС. У всіх цих випадках так само важлива внутрішня, а не зовнішня могутність. Кожна з цих систем наразі має внутрішні слабкості – і в епоху Трампа США не виняток, йдеться у статті.

Китай має напружене становище в деяких своїх регіонах і слабкості в фінансовій системі, а також інші проблеми, приховані за сильним іміджем країни. Путін також усвідомлює, що економічний занепад його країни не в змозі підтримувати глобальні амбіції Москви, зауважує автор. Більш того, в обох країнах є численні демографічні проблеми.

Тим не менш, Путін не здається – його завданням є використати слабкі місця Заходу перед тим, як його власні слабкі місця переможуть його самого, наголошує Рахман.

У статті для аналітичного центру Atlantic Council фахівець із реформування в країнах колишнього СРСР Джош Коен пояснює, за яких умов в Україні було б можливе створення ефективного антикорупційного суду.

Автор наголошує, що затримання мера Одеси Геннадія Труханова стало ще одним нагадуванням про те, чому Україна відчайдушно потребує створення антикорупційного суду: незважаючи на те, що Труханова давно підозрювали у зв’язках з мафією та корупції, суд відпустив його під поруку депутата від «БПП» Дмитра Голубова.

Справа Труханова лише вчергове вказує на те, що такі випадки в Україні – радше правило, ніж виняток, мовиться у статті. При цьому дослідження вказують на те, що українські судді «використовують широкий спектр прийомів – від відмови в ордерах на обшук до збереження офіційних посад для людей, які є підозрюваними в НАБУ, аби перешкоджати розслідуванням».

Автор вважає створення НАБУ однією з найбільш значущих реформ у країні, але без ефективних судів цей орган не в змозі приносити результати. «Антикорупційний суд буде ефективним лише тоді, коли його судді будуть чесними та вільними від політичного впливу. Це означає, що успіх або невдача антикорупційного суду в підсумку зводитиметься до вибору суддів», – мовиться у статті. При цьому ключовим елементом обрання чесних суддів є участь західних партнерів України в самому процесі відбору, переконаний Коен.

«В ідеальному світі організації громадянського суспільства та посольства західних країн в Києві складали б більшість у конкурсній комісії для обрання суддів антикорупційного суду», – зазначає автор.

Ізраїльське видання The Times of Israel пише про те, що 2017 року більшість мігрантів прибули до Ізраїлю з України та Росії. Така висока кількість людей саме з цих двох країн спостерігається вперше за останнє десятиліття, йдеться у статті.

Із Росії в рамках закону про повернення євреїв і їхніх родичів до Ізраїлю за минулий рік прибуло 7224 особи, з України – 7182. Ці дані також включають людей, які в’їхали до Ізраїлю як туристи й уже на місці попросили про репатріацію, пояснює автор.

Із загальної кількості мігрантів, яка склала 28 598 осіб, половину склали люди з Росії та України. Серед інших провідних країн походження мігрантів – Франція, США, Білорусь та Ефіопія.

Автор зауважує, що міграційний приріст із Росії та України припадає на часи фінансової кризи в обох державах, які при цьому мають територіальний конфлікт. Водночас спостерігалося зростання кількості іммігрантів, які почали процес переходу до юдаїзму в своїх країнах походження ще до імміграції, мовиться у статті.

Для вирішення інтеграційних труднощів тисяч емігрантів із колишнього Радянського Союзу, які не є євреями і юдеями, існують спеціальні інститути, додає газета.

XS
SM
MD
LG