Нідерландське видання незалежних журналістських розслідувань Zembla повідомляє про оприлюднення імен головних підозрюваних у справі збитого літака рейсу МН17 над сходом України. Ірландський часопис The Irish Times торкається теми україно-російської газової суперечки. Британська газета The Daily Telegraph пише про те, що президент Росії Путін визнав: 2014 року він віддав наказ збити пасажирський літак, що прямував з України до Туреччини.
Нідерландський веб-сайт незалежних журналістських розслідувань Zembla розміщує матеріал «Zembla оприлюднює: Названі імена підозрюваних у збитті літака МН17». У статті зазначається, що Служба безпеки України визначила групу з семи осіб, які причетні до збиття пасажирського літака рейсу МН17 над східною Україною. Об’єднану команду слідчих у цій справі вже попередньо просили оприлюднити список імен осіб, які б розглядалися як головні підозрювані. Видання додає, що провідні українські фахівці з питань безпеки назвали низку конкретних імен у телевізійній програмі Zembla. У цьому списку фігурують імена офіцерів російського війська Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського та Миколи Ткачова. Нідерландський веб-сайт вказує, що вперше представники об’єднаної команди слідчих у справі МН17 назвали імена ймовірних винуватців. При цьому додається, що СБУ надала слідству численні матеріали, включно зі 150 тисячами записів перехоплених телефонних розмов.
«Ми провели кримінальне розслідування за звинуваченнями у скоєнні воєнних злочинів, зокрема, Гіркіним, Плотницьким, Дубинським та Ткачовим. У такий спосіб ми визначили винних і ми знаємо, хто вони», – заявив в інтерв’ю Zembla Валентин Наливайченко.
Zembla пише, що в телевізійній програмі містились інтерв’ю з головою СБУ на час збиття літака рейсу МН17 Валентином Наливайченком, а також з Василем Вовком, який був головним слідчим СБУ в цій справі.
Нідерландське видання зазначає, що об’єднана команда слідчих вирішила сконцентруватися не так на тих, хто конкретно обслуговував російський ракетний комплекс «Бук», з якого і був збитий пасажирський літак на сході України, як на тих особах, хто керував збройним заколотом на Донбасі, відіграючи вирішальну роль у привезенні ракетних комплексів «Бук» з території Росії. Zembla завершує, повідомляючи, що Громадська слідча служба Нідерландів, утім, наразі не може робити якихось заяв щодо осіб, які становлять інтерес для слідства. Кримінальне розслідування у справі збиття пасажирського літака рейсу МН17 над східною Україною і надалі перебуває в активній фазі.
«Zembla оприлюднює: Названо імена підозрюваних у збитті літака МН17»
Провідний часопис Ірландії The Irish Times публікує статтю «Україна має взяти собі активи російського енергопостачальника «Газпром». У підзаголовку додається, що контрольована Кремлем Компанія подає оскарження щодо судового вироку про надання Україні компенсації у два мільярди євро. Ірландське видання нагадує, що «Газпром» скасував плани відновити постачання газу в Україну після того, як Стокгольмський арбітражний суд ухвалив рішення, що російська компанія має сплатити більше двох мільярдів євро компенсації українській компанії «Нафтогаз». Тоді як росіяни подають оскарження на це рішення, Київ наказує заарештувати власність «Газпрому», а також акції тієї компанії в Україні. Дублінська газета додає, що українське МЗС наказало посольствам України знайти активи «Газпрому» у цілому світі з метою можливого подання судового позову на арешт цих активів. У зв’язку з цим часопис наводить слова прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана: «У цій ситуації з «Газпромом», позиція України має бути твердою і послідовною».
The Irish Times зазначає, що вартість активів «Газпрому» в Україні навряд чи порівнюватимуть із рахунком щодо сплати компенсації, проте спроба Києва заарештувати ті активи поглибить, на думку ірландського видання, розкол між двома колишніми союзниками, яких втягнуто до неоголошеної багаторівневої війни, починаючи з 2014 року. Керована Кремлем компанія «Газпром», тим часом, визначила вирок Стокгольмського арбітражного суду як «політично вмотивований», нарікаючи на те, що, нібито, мусить за цих умов фінансово потерпати від власних економічних негараздів України. Насамкінець ірландська газета нагадує, що енергетичні суперечки між Україною та Росією 2006 та 2009 років вразили газопостачання до країн Європейського Союзу. Відтак, Брюссель та Берлін закликали Київ і Москву уникнути цього разу подібного сценарію.
Видання також наводить висловлювання речниці Державного департаменту США Гезер Науерт, яка зазначила, що газопостачання та транзит газу ніколи не мусять бути політичною зброєю. Науерт додала, що США очікують від «Газпрому» відновлення постачань газу через транзитний трубопровід в Україні, згідно з рішенням Стокгольмського арбітражного суду. Речниця Державного департаменту США також заявила, що Росії не вдалося подати Україну як ненадійного транзитного партнера.
«Україна має взяти собі активи російського енергопостачальника «Газпром»
Найтиражованіший британський часопис консервативних кіл The Daily Telegraph друкує статтю «Як Володимир Путін наказав збити пасажирський літак під час Олімпійський ігор у Сочі». Британське видання повідомляє про те, як у документальній стрічці «Путін», що з’явилась у російських соціальних мережах, президент Росії Володимир Путін у розмові з журналістом визнав, що 2014 року він наказав збити пасажирський літак, у якому, як підозрювали, могла бути бомба. Путін каже, що він отримав телефонний дзвінок від своїх спецслужб напередодні церемонії відкриття зимових Олімпійських ігор у Сочі. Путіну, за його словами, тоді повідомили, що літак, що прямував з України до турецького міста Стамбул, був захоплений викрадачами, які висунули вимогу посадки в Сочі.
The Daily Telegraph пише, що турецькі пілоти літака авіакомпанії Pegasus Airlines, що здійснював рейс із Харкова до Стамбула повідомили, що один із пасажирів, нібито, мав при собі бомбу, відтак, літак змінив свій маршрут і взяв курс на російське місто Сочі. На борту турецького літака тоді перебували 110 пасажирів. І от, як розповідають у тій документальній стрічці, Путін ухвалив рішення збити той пасажирський літак. Про це президент Росії і повідомив представникам російських спецслужб невдовзі по тому, як він прибув до місця, де планувалось провести церемонію відкриття Олімпійських ігор у Сочі. Лише певний час згодом Путіну задзвонили й сказали, що це не була достовірна інформація, бо ж, власне, йшлося про пасажира напідпитку, а літак продовжив свій політ до Туреччини. Наприкінці статті британська газета нагадує читачам, що Володимир Путін висувається на свій наступний президентський термін на виборах, що відбудуться у Росії 18 березня.
«Як Володимир Путін наказав збити пасажирський літак під час Олімпійських ігор у Сочі»
