Державна дума Росії ухвалила в першому читанні законопроект про особливості користування надрами в Криму.
Зараз шельф Азовського та Чорного морів розробляють без торгів, конкурсів і аукціонів, тоді як раніше компанії працювали за українськими спецдозволами. На думку заступника міністра природних ресурсів і екології Росії Євгена Кисельова, право на користування кримськими надрами має надаватися тільки з дозволу російського уряду.
Після анексії півострова Росія захопила дві третини української території шельфу Чорного моря. У лютому 2018 року народний депутат України Ольга Белькова повідомила, що з 2014 року Росія незаконно видобула понад сім мільярдів кубометрів газу, нафти та природного конденсату.
Кримський еколог Маргарита Литвиненко констатує, що російське освоєння надр півострова вже позначилося на навколишньому середовищі.
Кар'єри однозначно завдадуть величезної шкоди території, ландшафту й водоносним шарам КримуМаргарита Литвиненко
‒ Росіяни посилено намагаються знайти спосіб законно використовувати родовища в Криму. Вони намагалися створити пояс кар'єрів, проти яких виступили кримські екологи, а зараз намагаються це все оформити. Але це глухий кут ‒ і законодавчий, і екологічний.
Кар'єри однозначно завдадуть величезної шкоди території, ландшафту й водоносним шарам Криму. До того ж, виникає ризик обвалів і осипань, оскільки на півострові переважають вапняки. Однак у російських підприємців, промисловців, законодавців просто немає іншого виходу, тому що возити матеріали для будівництва Керченського мосту з Росії дуже дорого. Щодо розробки шельфу, то Росія зараз не отримує західні технології, і це обов'язково викличе аварії та негативно позначиться на екології Чорного й Азовського морів.
Голова української компанії «Чорноморнафтогаз» Світлана Нєжнова вважає, що новий російський закон про користування кримськими надрами покликаний приховати участь уряду в цьому процесі.
Росія хоче приховати свої злочини напередодні міжнародних судівСвітлана Нєжнова
‒ Росія продовжує незаконний видобуток газу на шельфі Чорного моря, зокрема й в економічній зоні України. З моменту анексії викачали 7,2 мільярда кубометрів газу. Це великі обсяги, і вони заявлені в міжнародних судах проти дій Російської Федерації на окупованій території. Звітність періодично публікує нелегітимне підприємство «Чорноморнафтогаз», через яке діє окупаційна влада Криму. Росія хоче приховати свої злочини напередодні міжнародних судів, які починаються вже цього року. У травні в Гаазі розпочнеться процес за позовом «Нафтогазу» про захист інвестицій. За новим російським законом проводитимуться аукціони на користування кримськими надрами, з участю компаній з офшорними власниками. Таким чином Росія намагається завуалювати те, що відбувається на шельфі.
Адвокат, голова громадської організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скринников раніше повідомляв Радіо Крим.Реалії, що розробка кримських надр з метою видобутку води також матиме сумні наслідки.
‒ У Криму дозволи на видобуток підземних вод видавали й раніше, особливо сільськогосподарським виробникам. У 2016 році місцева влада видала 43 такі ліцензії. Тепер же підприємці, які користуються надрами для отримання води, не будуть втрачати спеціальні пільги вільної економічної зони, отже, її учасників стане значно більше, а видобуток посилиться. Для екології Криму це зовсім недобре, адже проблеми із засоленням ґрунтів актуальні вже мінімум два роки. До 2014 року неконтрольований забір води також мав місце, але наслідки не так відчувалися завдяки Північно-Кримському каналу. Зараз все інакше.
Юрист-міжнародник, професор кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Михайло Буроменський зазначає, що в питаннях кордонів і шельфу Росія зайняла в судах з Україною глуху оборону з одним і тим же аргументом.
‒ Думаю, що у росіян просто дійшли руки до цього питання. З одного боку, це провокація, з іншого боку, це спроба створити якусь зовнішню видимість законності. Проблема незаконної розробки кримських надр і незаконного використання виняткових економічних вод вже є в Міжнародному трибуналі з морського права. Україна звернулася туди ще в 2016 році, і в травні 2017 року, по суті, почалася процедура розгляду цього звернення. Росія повторює один і той самий аргумент: нібито вона законно приєднала Крим. Це при тому, що і Генасамблея ООН, і ПАРЄ, й ОБСЄ не визнають цього, а ще є рішення міжнародного суду, які чітко окреслюють межі українського шельфу.
Проте Михайло Буроменський прогнозує, що швидкої розв'язки цього конфлікту в судових інстанціях чекати не варто.
‒ Терміни виробництва в таких справах досить довгі. Якщо говорити про Міжнародний трибунал з морського права, то зараз позов України є в стані письмового провадження. Сторони обмінялися меморандумами, а подача відповідної позиції Росії призначена на листопад 2018 року. Україна відповідатиме на ці заяви в лютому 2019 року. Тобто обмін відбуватиметься кожні півроку, щоб трибунал зміг зрозуміти позиції сторін, і тільки потім почнеться більш активна стадія. Очевидно, це відбудеться наприкінці 2019 ‒ на початку 2020 року. Однак дуже важливо, що юрисдикцію цього трибуналу визнає як Україна, так і Росія, а значить, його рішення буде юридично обов'язковим для сторін.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
