Доступність посилання

ТОП новини

Рятівна місія: чи допоможуть спостерігачі ЮНЕСКО зберегти культурні цінності Криму?


Вид на Ханський палац з вулиці Островського, квітень 2018 року

Виконком ЮНЕСКО ухвалив резолюцію про можливу поїздку моніторингової місії до Криму, повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. На його думку, візит представників міжнародної організації на півострів допоможе зберегти культурні пам'ятки Криму.

Ще в листопаді 2016 року російський глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що готовий пустити міжнародних спостерігачів на півострів. Тим часом Україна передала ЮНЕСКО інформацію про «реставрацію» Ханського палацу, який внесений до попереднього списку всесвітньої спадщини. Київ наполягає, що російська влада знищує пам'ятку палацової архітектури кримських татар.

Місія ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні не може потрапити до Криму вже майже три роки.

Виконавчий директор Українського національного комітету Міжнародної ради зі збереження пам'яток і визначних місць ЮНЕСКО Олена Сердюк зазначає, що остання резолюція організації стала результатом великої роботи.

Українська держава, зокрема національний комітет, доклали дуже багато зусиль, щоб ця місія відбулася
Олена Сердюк

‒ Питання про моніторингову місію в Криму ми порушували з 2014 року. Тоді була ухвалена спеціальна резолюція про анексовану територію, яка прозвучала на міжнародній арені. Вдруге цю тему підняли в грудні 2017 року ‒ представники України передали ЮНЕСКО офіційну інформацію про стан пам'яток у Криму. Після цього Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць фактично запустила процес підготовки моніторингової місії. Українська держава, зокрема національний комітет, доклали дуже багато зусиль, щоб ця місія відбулася. Основною залишається проблема кримськотатарського народу та доля Ханського палацу. До того ж, викликає занепокоєння стан «Херсонеса Таврійського»: на території хори росіяни розміщують військові бази. Звичайно, це загроза.

«Рукавиця вандала» на черепиці Ханського палацу
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:07:52 0:00
Завантажити на комп'ютер

Олена Сердюк також турбується про стан Генуезької фортеці в Судаку, де час від часу відбуваються обвали, та про вивіз із Криму до Росії культурних та археологічних цінностей. Це теми для обговорення міжнародних експертів, робить висновок виконавчий директор національного комітету МССДМ.

‒ Українські експерти до складу кримської моніторингової місії не ввійдуть зі зрозумілих причин ‒ через конфлікт інтересів. Я думаю, що Міністерству культури було би правильно зараз зібрати всіх фахівців з кримської тематики й на рівні робочої групи проговорити всі проблеми, які потрібно було би піднімати та озвучувати, коли приїде моніторингова місія.

Колишній директор музею-заповідника «Ханський палац» Ельміра Аблялімова пропонує прописати повноваження моніторингової місії з урахуванням потенційних перешкод з боку Росії.

Нам потрібна не місія заради місії, а місія заради ефективності та результату
Ельміра Аблялімова

‒ Я хочу застерегти від того, щоб ми забігали вперед: в резолюції ЮНЕСКО йдеться не про створення моніторингової місії, а про початок її організації. Це досить тривалий процес. Але так, ми маємо хорошу й об'єктивну оцінку ситуації, що склалася в скарбничку України. Щоправда, потрібно так опрацювати механізми роботи, так прописати повноваження цієї моніторингової місії, об'єкти та суб'єкти досліджень, щоб були можливості отримати доступ до найважливіших пам'яток, де склалася кричуща ситуація. Безумовно, російська сторона може пустити, може не пустити, або ж не показати об'єкти, що входять до попереднього, а не основного списку ЮНЕСКО. Це все ризики, які потрібно враховувати. Нам потрібна не місія заради місії, а місія заради ефективності та результату.

Ельміра Аблялімова
Ельміра Аблялімова

Перший заступник міністра культури України, керівник сектора культури та культурної спадщини Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Світлана Фоменко підтверджує, що питання місії потрібно ще ретельно опрацювати, і не тільки через позицію Росії.

‒ Справа не тільки в Росії ‒ пустять вони нас чи не пустять. Йдеться про те, що нам потрібно створити контактну групу та узгодити механізми прямого моніторингу. Зараз у ЮНЕСКО таких немає. Ми не раз зустрічалися з представниками організації і обговорювали можливості. Це не означає, що просто збираються експерти, їдуть на тимчасово окуповану територію та заходять або не заходять на ту чи іншу пам'ятку, в заповідник, в музей і так далі. Це набагато більш складний механізм, який включає й перебування експертів на території Криму, й комунікації з внутрішньо переміщеними особами, й залучення іноземних експертів, які не працюють в ЮНЕСКО безпосередньо. Так що тут далеко не все залежить від Росії.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG