Берлін – Робочий візит президента України Петра Порошенка на Захід із нагоди нагородження його французького колеги Емманюеля Макрона премією Карла Великого – важливий час для порушення нагальних українських проблем, котрі опинилися у статусі менш важливих, з огляду на численні зміни на світовій політичній арені. Одним із таких питань є миротворча місія ООН на Донбасі та спорудження російського газогону «Північний потік-2», яке розпочалося у Німеччині.
Для саміту в «нормандському форматі» у німецькому місті Аахені бракувало четвертого учасника – президента Росії Володимира Путіна. Утім, канцлер Анґела Меркель застерігала, що ця зустріч у жодному разі не може розглядатися як переговори у «нормандському форматі», який передбачає участь голів чотирьох держав.
У розмові з Радіо Свобода німецький політолог Штефан Майстер стверджує, що хоч і конкретних результатів в Аахені не може бути заявлено, але зустріч голів держав відіграє важливу роль.
Щодо України є два важливі питання. Спорудження газогону «Північний потік-2» і запровадження місії ООН «блакитні шоломи» на ДонбасіШтефан Майстер
«Щодо України є два принципово важливі питання. Це, зокрема, спорудження газогону «Північний потік-2» і кількість палива, яке транспортуватиметься українською ГТС після пуску його в експлуатацію. Друга тема – запровадження миротворчої місії ООН «блакитні шоломи» на Донбасі й те, як ситуація щодо цього розвиватиметься надалі. Відомо, хоч поки що й неофіційно, про німецько-французький варіант того, якою саме має бути місія, і вже тривають неформальні переговори щодо нього», – сказав німецький політолог.
Звірили позиції перед зустріччю у повному форматі
Також надзвичайно важливо, що нинішній саміт лідерів трьох держав дав можливість обумовити позиції сторін до наступної зустрічі у «нормандському форматі». Адже незважаючи на те, що Німеччина і Франція оголосили себе посередниками між Москвою і Києвом у справі розв’язання конфлікту на Донбасі, уже понад рік учасники цього формату не зустрічалися у повному складі.
Враховуючи, що президент Порошенко нещодавно заявив про закінчення АТО на сході України, експерти сподівалися, що під час зустрічі лідерів трьох країн ітиметься також про майбутні зміни «нормандського формату». Штефан Майстер вважає, що закінчення АТО не стало аргументом для зміни формату чи й положень мінських угод.
«Так, це певний новий ступінь у розвитку подій, і, можливо, якісь деталі продовження дій на Донбасі зазнають трансформацій. Але це не змінить того, що реалізація мінських угод у такій формі, як це є, зайшла в тупик», – переконаний він.
Європейці роблять ставку на Порошенка – Майстер
Кроки у виконанні мінських угод дуже очевидно незначні, щоб говорити про них позитивноАнґела Меркель
Водночас і у відомстві канцлера Німеччини говорять про розчарування щодо реалізації мінських домовленостей. Анґела Меркель заявила на спільній з Петром Порошенком прес-конференції у Берліні, що змушена зазначити: «…На жаль, кроки у виконанні мінських угод дуже очевидно незначні, щоб говорити про них позитивно». Однак канцлер і надалі наполягатиме на виконанні мінських документів із участю Франції, України та Росії, разом із Німеччиною.
Як уважає Штефан Майстер, альтернатив мінським угодам, як і президентові Петру Порошенкові, у Європі не бачать.
У європейців немає жодної альтернативи ПорошенковіШтефан Майстер
«Ми спостерігаємо, що Порошенко реалізовує заявлені ним реформи не так, як на це сподівалась Європа. Ідеться, зокрема, про його угоди з олігархами, стагнацію в Україні. Так, очікування були, але нині ми переконалися, що він не спроможний робити необхідні основоположні зміни. Проте й ситуація у світі змінилася, актуальнішими та важливішими стали інші події і теми. Водночас у європейців немає жодної альтернативи Порошенкові. Приміром, Тимошенко, чий рейтинг останнім часом підвищився, – але вона насправді не популярна серед європейських керівників держав. Тому вони роблять ставку на Порошенка»,– вважає Майстер.
Іще однією важливою темою на європейському рівні та одним із неоднозначних проектів у ФРН є побудова газопроводу «Північний потік-2». Із самого початку він передбачався як альтернативний українській газотранспортній системі шлях транзиту вуглеводнів на європейський континент. Нині саме це вочевидь стає каменем спотикання.
Спочатку голова німецького уряду підтримувала альтернативну магістраль постачання блакитного палива, наголошуючи виключно на її економічності. Цим вона відкидала критику деяких експертів із питань зовнішніх відносин, а також окремих країн ЄС, котрі виступали проти цього проекту. Нині Меркель висловлюється про те, що Україну очікують величезні втрати у разі, якщо транзитний газогін зупинить роботу. Видання «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» доходить висновку, що «саме цьому Меркель вочевидь хоче запобігти».
