4 червня стартувала вступна кампанія до українських вишів для кримчан. До кінця вересня працюватимуть 35 освітніх центрів «Крим-Україна», абітурієнти з Криму можуть вступити за спрощеною процедурою ‒ без паспорта, атестата і сертифіката про зовнішнє незалежне оцінювання.
Як кримчанину вступити до українського ВНЗ? Які пільги є для абітурієнтів з Криму? Які професії обирають випускники?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорять перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юсуф Куркчі, голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова та керівник відділу аналізу освітньої політики аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний.
‒ Що прямо зараз потрібно знати кримському випускнику для вступу до українського вишу, Юсуфе?
Після успішного складання іспитів абітурієнт має право бути зарахованим на бюджет, йому виплачуватиметься стипендія в рамках однієї соціальної стипендіїЮсуф Куркчі
Куркчі: Кампанія на самому початковому етапі. Зараз абітурієнт має визначитися, яким чином і в який виш подати документи. Для кримських абітурієнтів є час до 20 липня, щоб подати заяву й скористатися спрощеною процедурою вступу ‒ через освітні центри «Крим-Україна», де потрібно зареєструватися та в установлені дні скласти три іспити. Це не зовнішнє незалежне оцінювання, а письмові іспити в цих центрах. З української мови, історії України та з профільного предмета для тієї чи іншої спеціальності. Після успішного складання іспитів абітурієнт має право бути зарахованим на бюджет, йому виплачуватиметься стипендія в рамках однієї соціальної стипендії.
‒ Підкреслимо, що для того щоб претендувати на ці бюджетні місця за квотами для кримчан, треба скласти іспити до 20 липня. До вересня йде вже загальний набір за спрощеною процедурою.
Куркчі: На жаль, в повному обсязі ця квота не вибирається з року в рік. Це для нас стимул, щоб вести інформаційну кампанію й пояснювати ці можливості абітурієнтам з Криму. Цього року квота для кримчан становить більше ніж 2 тисячі місць у 35 вишах ‒ все це за спрощеною процедурою. Таким чином студенти з Криму можуть стажуватися і проходити окремі модульні блоки за кордоном за програмами обміну студентами. З кожним роком ми збільшуємо квоту, вона прямо залежить від загальної кількості бюджетних місць, що виділяються державою. Сьогодні це 20%
‒ Дякую, Юсуфе. Валентино, вам є що додати?
Потапова: Невелике уточнення: це 20% від бюджетних місць у 35 українських вишах. Загалом вишів у країні понад 600. Це важливо, тому що в абітурієнтів з материка може скластися хибне враження, ніби їхні місця всюди віддають кримчанам. Але для кримчан відкрили освітні центри в дуже хороших вишах, і спасибі Юсуфу Куркчі за те, що в 2016 році спрощена процедура з'явилася у вишах хоча б з першої сотні в Україні.
‒ Скільки загалом випускників у Криму цього року?
Потік до Росії дуже сповільнився, тому що росіяни спочатку давали квоти в провідних вишах країни, а потім забрали їхВалентина Потапова
Потапова: У Криму та Севастополі понад 12 тисяч випускників щороку, в 2018-му ‒ 12,2 тисячі. Ми фіксуємо, що напередодні випуску з кримських шкіл за статистикою зникає кілька сотень. Тобто на 1 вересня прийшли стільки-то, а випускається менше. Ми не можемо поки знайти відповідь на питання, куди зникають ці діти, але можемо припустити, що частина з них у другому семестрі 11 класу їдуть туди, де можуть отримати нормальні документи про освіту, які визнаються в світі. Більшість кримчан залишаються в Криму, як і до 2014 року.
Потік до Росії дуже сповільнився, тому що росіяни спочатку давали квоти в провідних вишах країни, а потім забрали їх. Єдине ‒ цього року випускники можуть вступати не за загальнодержавним ЄДІ, а за кримським, який простіший. Як на мене, це образливо. Ми фіксуємо, що багато кримських дітей вступають у Чехію, в Польщу, в європейські виші ‒ на це націлені батьки.
‒ Але як кримчан приймають у Європі з російськими документами про шкільну освіту?
Потапова: Ми знайшли відповідь. По-перше, комерційні виші Польщі та Чехії просто не звертають на це уваги. По-друге, вони вступають через підготовчі курси, на які їх зараховують просто на підставі складених тестів або ще чогось. Таким чином вони отримують освітню сертифікацію на місці.
‒ Дякую, Валентино. Як ви думаєте, Єгоре, чому мало кримських абітурієнтів обирають спрощену процедуру в Україні?
Стадний: Напевно, варто подивитися, наскільки це потужно рекламується та порівняти з рекламою російських вишів. Я трохи не розумію, чому Україна пропонує за спрощеною процедурою лише 35 вишів ‒ чому не можна зробити так будь-де? Можливо, одеські, херсонські, миколаївські університети не зовсім привабливі. Київські та львівські, напевно, привабливіші.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
