У Криму журналісти підняли тему про надання представникам кримськотатарського народу квот в органах російської влади на анексованому півострові, апелюючи тим, що нібито при українській владі в Криму у кримських татар була квота у 20 відсотків.
Коментуючи питання надання квоти на представництво кримськотатарського народу в органах російської влади, заступник голови підконтрольного Кремлю Держради Криму Ремзі Ільясов заявив, що цю проблему потрібно вирішувати за допомогою відкритих дискусій між владою і громадськістю. Ільясов зазначив, що ігнорувати цю тему не можна, необхідно вибудувати конструктивний діалог, так як представництво кримськотатарського народу має бути присутнє у владі. У зв'язку з цим він нагадав про досвід Карачаєво-Черкеської і Кабардино-Балкарської республік Російської Федерації, де вироблені механізми представництва корінного населення.
Якщо в цьому напрямку протягом чотирьох років нічого не зроблено, то що тут відповідатиРемзі Ільясов
«На початковому етапі дуже багато залежить від випрацювання домовленостей влади з громадськістю, роботи ЗМІ. Якщо в цьому напрямку протягом чотирьох років нічого не зроблено, то що тут відповідати. Звісно, одні розлючені, інші задоволені. Все-таки міжнаціональний мир і задоволення потреб представників етносів має дуже велике значення для Криму», – підкреслив Ільясов.
На думку кримськотатарського громадського активіста Нарімана Джеляла, питання про квоти для кримських татар в органах влади в Криму періодично піднімається вже багато років, але зараз воно не є актуальним для кримськотатарського народу.
Більшість слабо вірить у те, що в сьогоднішній ситуації наявність в органах влади більшої кількості кримських татар захистить народ від переслідувань і репресійНаріман Джелял
«Питання про квоти для корінного народи Криму в республіканській владі давнє. Воно обговорюється з початку 90-х років минулого століття. Були навіть спроби реалізувати його наприкінці 90-х на виборах до кримського парламенту, коли була ухвалена спеціальна виборча процедура. Це питання ніяк не можна назвати філософським, так як воно має конкретний політико-правовий зміст. Однак, із огляду на давні шовіністичні настрої в керівництві Криму й серед депутатів, у тому числі через позицію кримських татар щодо «референдумів» і «виборів», Ільясов демонструє обережність, щоб не нарватися на шквал критики на свою адресу. Питання про квотування завжди виносилося на порядок денний представницькими органами кримськотатарського народу, але в нинішніх реаліях я дуже рідко чую від співвітчизників міркування з цього питання. Більшість слабо вірить у те, що в сьогоднішній ситуації наявність в органах влади більшої кількості кримських татар захистить народ від переслідувань і репресій, як-то посприяє кардинальному вирішенню важливих для народу питань. Не в останню чергу й тому, що головне питання щодо статусу Криму вирішуватиметься зовсім в іншому місці й на іншому рівні», – зазначив у коментарі Крим.Реалії громадський активіст.
Ще більш категоричну позицію неприйняття з питання надання квот для кримських татар в органах російської влади в Криму озвучив Крим.Реалії активіст Заїр Смедляєв.
Пропозиція задуматися над квотою кримських татар у владі говорить тільки про одне – розрив між тими, хто сьогодні при владі, і простим народом стає все більшим і все очевиднішимНаріман Джелял
«Говоритиму з помилками навмисне, прохання не виправляти! Пропозиція задуматися над квотою кримських татар у владі говорить тільки про одне – розрив між тими, хто сьогодні при владі, і простим народом стає все більшим і все очевиднішим. Ніхто з людей, якій себе поважають, не піде до них, щоб стати «козлом опущення»! Перебування при владі багатьох із «помирачівзанарот», показало всю їхню безпорадність і непотрібність. Вони стали в них по суті співучасниками всіх злочинів, що творяться тут і проти нашого народу, і проти інших жителів Криму. Жодна з їхніх пропозицій, що не несла значних фінансових витрат або взагалі таких, не була ухвалена. Указ про реабілітацію фактично виявився паперовою пустушкою, тому що ніхто не повернув нашому народові відібрану державність, не повернули землю й майно, не компенсували всіх понесених втрат! Навіть гучні заяви про повернення історичної топоніміки виявилися пшиком, і замість цього триває перероблення географічних назв – так само, як раніше, наприклад, із Орман К'оша в Роман К'ош, із Арманбазара в Армянбазар – сьогодні річку Кара Су (Чорна вода) перетворили на Карасівку. Всіх їх там тримають, щоб іноді показати як екзотичний «фрукт» заморським гостям, і таких «фруктів у тепличних умовах» їм хочеться показати більше! Упевнений, що ніхто із людей розумних не захоче відповідати за всі ті злочини і те зло, яке заподіяли нинішні поводирі всьому Криму, навіть, якщо припустити, чисто гіпотетично, що пропозиція про квоту раптом отримає підтримку!» – розповів активіст.
Кримськотатарський громадський активіст Алі Озенбаш у коментарі Крим.Реалії заявив, що розцінює шанси на підтримку російською владою питання про надання квот в органах влади для кримських татар як нульові.
«Наскільки я зрозумів, задумався над питанням квот на представництво кримськотатарського народу в органах державної влади не Ремзі Ільясов, а поставив його журналіст. Із наданої ж на це запитання Ільясовим відповіді очевидно, що останній замислюватися над чимось так і не навчився. Мабуть, не панська це справа. І звично компенсував настільки ж звичну некомпетентність словоблуддям, великою кількістю загальних фраз. До слова, виникає питання: інформацію, що «за часів української юрисдикції на півострові діяла норма 20-відсоткової квоти кримських татар у владі» журналісти з контексту наговореної Ремзі Ільясовим почерпнули або самі вигадали? Ніколи такої норми не існувало! Чув, що якісь квоти були до депортації, точніше, в період із часу створення республіки 1921 року до початку війни з гітлерівською Німеччиною, але стверджувати, які і скільки точно не можу, так як надійних авторів не знайшов. Шанси на підтримку такої ініціативи з боку російської влади розцінюю як нульові. Тому що проста арифметика, якою й користуються наші доморощені політики, показує, що відсоток електорату, обуреного таким лібералізмом, буде в незрівнянно більші рази вищий, ніж відсоток таким рішенням задоволеного. Якщо ж розглядати питання з геостратегічної точки зору, це неприпустимо. Адже в імперії є величезна кількість етносів менш і більш численних, на їхній погляд із не менш славною історією й досягненнями в минулому, які перебувають на межі вимирання і навіть фактично вбитих. Але ніхто з таких офіційними преференціями для входження у владу не наділений», – повідомив активіст.
При цьому Алі Озенбаш зазначив, що охочих, на його думку, заповнити такі гіпотетичні квоти в російській влади серед кримських татар знайшлося б достатньо.
«І частина гіпотетична, точніше фантастична, – «чи буде вона (квота на представництво кримськотатарського народу в органах державної влади – КР) затребувана з боку кримських татар?» Відповідаю: в масі народу кримчаків (кримських татар – КР) громадська думка буде негативною, але окремих особистостей, які хочуть скористатися такою халявою, знайдеться безліч. І вони, до речі, будуть настільки невдячними, що за межами служби разом із усіма висловлюватимуть своє до цієї влади презирство», – зазначив Озенбаш.
Кримськотатарський активіст Нурі Бейтулаєв впевнений, що подібні квоти кримськотатарському народу лише нашкодять.
«У нинішньому Криму нічого, крім шкоди, це «представництво» кримськотатарському народу не принесе», – заявив Крим.Реалії активіст.
Ветеран кримськотатарського національного руху Алі Хамзін вважає, що час йде, і при збереженні реального стану питання представництва кримських татар у російській владі ставатиме все більш актуальним.
Кримська влада від імені російської явно не підтримає цієї ініціативи Ільясова, а зробить усе, щоб її звести нанівецьАлі Хамзін
«Представництво кримських татар у владі – це споконвічна тема для народу. І в український час була ця проблема. Ніякої квоти в 20 відсотків для кримських татар в український час не було. А заява Ремзі Ільясова про квоти у владі кримських татар у Криму досить несподівана й навіть, можна сказати, смілива. Відчувається в ньому гарт Національного руху. Явно і Ремзі бей стурбований нинішнім складним становищем свого народу. Інше питання, що кримська влада від імені російської явно не підтримає цієї ініціативи Ільясова, а зробить усе, щоб її звести нанівець. Щодо підтримки кримськими татарами цієї ініціативи Ільясова, напевно, вона буде з боку тих, хто побажає її підтримати. Тут чогось сенсаційного немає, адже етнічні українці (які до 2014 року були українцями, а тепер стали більше російськими) давно увійшли в кримську владу. Треба визнати – життя йде», – прокоментував Алі Хамзін для Крим.Реалії.
