Доступність посилання

ТОП новини

Вода для Криму в обмін на Азовське море: чи можливий торг між Україною та Росією?


Північно-Кримський канал, червень 2018 року

Росія намагається обміняти в України судноплавство в Азовському морі на подачу води з Дніпра Північно-Кримським каналом, припускає колишній кореспондент New York Times Джеймс Брукс. На його думку, президенти США та Росії на майбутній зустрічі на Гельсінському саміті обговорюватимуть і цей торг.

Чи справді Кремль запропонує недоторканність українським суднам в Азовському морі в обмін на дніпровську воду для Криму? Чи зацікавить така пропозиція офіційний Київ? Чи може Україна довіряти Росії в таких питаннях? І для чого в Херсонській області добудовують нову дамбу біля адмінкордону з Кримом? На ці та інші питання відповідають гості та експерти Радіо Крим.Реалії.

Колишній віце-прем'єр Автономної Республіки Крим Андрій Сенченко нагадує, як виникла дамба в Північно-Кримському каналі.

Ми не відрізаємо Крим, ми твердо маємо намір його повернути
Андрій Сенченко

– Навесні 2014 року як заступнику голови Адміністрації президента (України ‒ КР) мені довелося фактично одноосібно схвалювати рішення про перекриття Північно-Кримського каналу. Тоді ми удвох із Василем Сташуком, який очолював водне агентство України (Державне агентство водних ресурсів України ‒ КР), ініціювали будівництво тимчасової дамби. Оскільки грошей не виділили, ми домовилися з Херсонською областю. Тимчасова гребля була зроблена з мішків із сумішшю піску та глини й виконувала свою функцію три роки, але, звісно, її потрібно було замінити на капітальну споруду. Оскільки я назвав греблю «вузлом обліку подачі води», окупанти думали, що ми торгуватимемо водою, хоча насправді все було жорстко перекрите. Те, що збудована дамба з теоретичною можливістю відновити подачу води, це правильно ‒ ми не відрізаємо Крим, ми твердо маємо намір його повернути.

Андрій Сенченко
Андрій Сенченко

Статтю Джеймса Брукса про російсько-український обмін Андрій Сенченко називає «очевидною провокацією».

Не допустимо торгівлі з окупантами, не допустимо подачі води для окупантів у Крим
Андрій Сенченко

– У цих провокаціях зацікавлені, безумовно, росіяни ‒ зв'язати те, що відбувається в Азовському морі, з відкриттям подачі води. Я твердо кажу, що незалежно від того, що буде сказано на цій зустрічі (ДональдаТрампа і Володимира Путіна ‒ КР), незалежно від планів, що можуть визрівати за парканом на Банковій, українське суспільство просто не дозволить це зробити. І це тиск не на кримчан, а на окупантів. Відсутність води в Криму ‒ найдієвіший захід тиску й проблема, яку окупанти ніколи не вирішать. Те, що зараз напевно теж намагаються корумпувати українську владу, для того щоб таке рішення було схвалене, це очевидно. Але ми як українські громадяни не допустимо торгівлі з окупантами, не допустимо подачі води для окупантів у Крим.

Посуха в Криму: як Армянськ виживає без води (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:37 0:00
Завантажити на комп'ютер

Російський політолог, політгеограф Микола Петров вважає, що самі собою питання Азова та Північно-Кримського каналу не варті уваги двох президентів.

‒ Мені не здається, що на зустрічі між двома президентами будуть обговорюватися такі технічні питання. Хоча зрозуміло, що Сирія та Україна ‒ як пов'язані між собою в геополітичному плані проблеми ‒ обговорюватися будуть. Якщо в якійсь мірі досягнута домовленість, що Кремль робить кроки назустріч американським інтересам у Сирії, то цілком можливо, що платою, яку він за це попросить, буде пом'якшення позиції США щодо України. Однак важко уявити, що на зустрічі з Дональдом Трампом, який не заглиблюється в багато важливіших питань світової політики, прозвучать якісь деталі щодо можливої угоди «судноплавство в обмін на воду».

Микола Петров
Микола Петров

Український політолог, директор аналітичного центру «Політика» Микола Давидюк вважає, що українські політики не підуть на такий торг.

‒ Зрозуміло, що Володимир Путін постійно шукає якісь шанси посилити свою сторону й послабити українську. Але я не вірю в те, що на зустрічі з Трампом будуть підніматися такі питання. Все-таки там буде більше стратегії, менше тактики. Путін буде продавлювати потрібні йому в Україні рішення через своїх лобістів усередині країни, а переговори з президентом США ‒ більш глобальна річ. Щодо ситуації в Азовському морі, Путін намагається створити велику проблему й потім обміняти її на потрібні йому рішення. Це в його стилі. Український політик, який піде на подібну угоду ‒ судноплавство в обмін на воду ‒ знищить свою репутацію серед проєвропейського електорату. По суті, це означатиме згоду на окупацію півострова.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG