Доступність посилання

ТОП новини

Досьє на «кримоненависників»: у Криму створюють список незгодних з анексією


Кримські чиновники та наближені до них громадські активісти почали формувати досьє на політиків, журналістів і громадських діячів, які не визнають російську анексію півострова. До списку внесли майже два десятки відомих кримчан і росіян. Що чекає на учасників цього списку, з'ясовували Крим.Реалії.

«Кримське досьє» з 19 прізвищами 18 липня оприлюднили на сайті «Громадської палати Криму». Автори списку пояснюють, що внесли до нього українських та російських політичних діячів «за невизнання вибору кримчан у березні 2014 року», публічні заяви та дії, спрямовані на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, обмеження прав і свобод кримчан та загрози терактів.

Серед авторів досьє ‒ кримські чиновники, які в 2014 році перейшли на службу Росії, нагороджені за сприяння анексії півострова і фігуранти кримінальних проваджень, відкритих українськими силовими структурами.

«Ми створюємо досьє, в яке вноситимемо тих людей, яких ми називаємо кримоненависниками. Тобто це ті люди, які не визнають вибір кримчан у березні 2014 року», ‒ повідомив голова «Громадської палати Криму» Григорій Іоффе.

Один з учасників моніторингової групи Роман Чегринець закликав кримчан приєднатися до створення списку: «Робота ведеться планомірна, і я впевнений, що кожному такому випадку буде дана об'єктивна оцінка як правоохоронними органами, так і суспільством! Країна має знати своїх «героїв», нікого не забудемо й не пропустимо! Друзі, якщо вам трапилися приклади подібної діяльності, прошу не соромитися й писати або в Громадську палату або особисто мені».

Фігуранти досьє

До «кримоненависників» віднесли екс-депутата кримського та українського парламентів, очільника всеукраїнського об'єднання «Сила права» Андрія Сенченка, омбудсмена України Людмилу Денісову, народного депутата України, екс-постійного представника президента України в Криму Сергія Куницина та постійного представника президента в Криму (базується в Херсоні) Бориса Бабіна.

«Кримоненависниками» названі екс-командувач Військово-морських сил України Сергій Гайдук і керівники кримського силового блоку, що працює на материковій частині України: прокурор АРК Гюндуз Мамедов, начальник кримського главку СБУ Олександр Шмитько та начальник кримського главку Нацполіції Анатолій Бахчиванжи.

У цьому ж списку опинилися росіяни: кінорежисер і сценарист Олександр Сокуров, письменник і перекладач Борис Акунін, актриса Лія Ахеджакова, актриса Ада Роговцева, лідер гурту «Машина часу» Андрій Макаревич, актор Михайло Єфремов, прозаїк Володимир Войнович, сатирик Віктор Шендерович, письменниця Людмила Улицька та телеведуча, екс-кандидат в президенти Росії Ксенія Собчак. Усі вони висловлювалися проти російської анексії Криму та політики російської влади щодо України.

Фігурантами «кримського досьє» також стали кримський економіст, експерт благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко, ректор відтвореного в Києві Таврійського національного університету імені Вернадського Володимир Казарін, кримська журналістка, медіа-експерт Валентина Самар і кримські журналісти, теле- і радіоведучі, які співпрацюють з Крим.РеаліїОлександр Янковський і Павло Казарін.

«Це не «Миротворець»

Автори списку мають намір доповнювати його новими прізвищами. Зібрані матеріали «кримського досьє» обіцяють передавати в правоохоронні органи, йдеться на сайті «Громадської палати Криму». Багато хто вже охрестив цю ініціативу «кримським «Миротворцем» ‒ аналогом волонтерської бази порушників українського законодавства.

Один з авторів списку Олександр Форманчук ‒ кримський політолог, близький до місцевої влади ‒ наголошує, що така аналогія недоречна.

«Поява «кримського досьє» ‒ це вимушена реакція на спотворення та фальсифікації кримської діяльності, що відбувається, перш за все, в українському інформаційному середовищі та озвучується окремими особами. Також є й російські особистості, які вважають Крим окупованим, анексованим. Ми вирішили створити досьє на цих людей не з метою забороняти їм їхати до Криму або комусь доповідати про них, а щоб інформувати кримчан про цих «кримоненависників». Не треба нас порівнювати з «Миротворцем». Ми нікому не мстимося. Ми навіть якщо захочемо, цього зробити не зможемо», ‒ стверджує політолог. За його словами, повний список поки не готовий. Учасники моніторингової групи над ним працюють. Сам Форманчук зізнався, що моніторить висловлювання російських діячів.

Олександр Форманчук
Олександр Форманчук

«Не треба думати, що ми будемо набивати це досьє за принципом чим більше прізвищ, тим краще. Ми такої мети не ставимо. Щоб створити такий список, потрібно взяти на себе відповідальність. Адже ми ж розуміємо, що ми зараз порушили великий інтерес до цього з усіх боків. Будемо намагатися доводити, що ми праві», ‒ говорить він.

«Ми не «кримоненависники», ми кримозахисники»

Кримський журналіст Олександр Янковський вважає, що, створюючи подібні списки, «Громадська палата Криму» намагається таким чином виправдати своє існування. «Має ж чимось займатися «Громадська палата Криму»? Мають же її члени якось демонструвати свою відданість і потрібність російській адміністрації? Ось і демонструють так, як можуть: складають списки неугодних їм кримчан. А в «кримоненависники» записують усіх людей з критичним мисленням», ‒ говорить він.

Олександр Янковський
Олександр Янковський

Кримчанин, економіст Андрій Клименко, в свою чергу, назвав список «кримоненависників» «нагородою від окупантів».

«Працюйте з більшою злістю і ненавистю і вас теж нагородять. Пропоную окупантам ввести премії і градації, наприклад: «кримоненависник» першої, другої та інших ступенів, почесне звання Заслужений «кримоненависник», а також ордена й медалі. Буде гарне доповнення до мого старого «Заслужений економіст АР Крим», ‒ написав він у Facebook.

Андрій Клименко
Андрій Клименко

Володимир Казарін вважає створення списку «кримоненависників» спробою «врятувати залишки репутації Путіна після його зустрічі з Дональдом Трампом у Гельсінкі».

«Після того скандалу, що почався слідом за цим, я вважаю, що всім у Криму наказали виявляти активність і демонструвати, що саме вони ‒ суб'єкти цієї політичної діяльності. Одним з результатів цього й стала заява про створення списку «кримоненависників», ‒ пояснює ректор ТНУ.

Володимир Казарін
Володимир Казарін

Коментуючи «кримське досьє», Володимир Казарін сказав, що йому «не соромно бути в хорошій компанії», але «кримоненависником» він себе не вважає: «Як я можу бути «кримоненависником», якщо я та мої колеги відродили в Києві закритий новоявленою кримською владою університет, який свого часу створювали великі вчені? Ми не «кримоненависники», ми ‒ кримозахисники від людей, які прийшли керувати Кримом і є «безродними Іванами».

Кримчани в «чорних списках»

Кримські активісти, журналісти та політики не вперше стають фігурантами різних списків від російської влади Криму. Як правило, це пов'язано з невизнанням ними анексії півострова та підтримкою Євромайдану.

У червні 2015 року в публічному доступі з'явився так званий «список Поклонської» ‒ документ з прізвищами близько 50 кримчан, яких підконтрольна Кремлю прокуратура Криму мала намір переслідувати за підтримку та участь у Євромайдані. В цьому списку опинилися керівники Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров і Ахтем Чийгоз, активіст кримськотатарського національного руху Заїр Смедляєв, координатори кримських акцій Євромайдану Андрій Щекун, Сергій Ковальський, Сергій Мокренюк і багато інших.

Лідери кримського Євромайдану повідомили, що стосовно них у Криму порушили кримінальні справи. «Не менше п'ятдесяти осіб, які брали участь у Євромайдані, викликали на допити. Нам говорили, що їм показували списки прізвищ, в яких першими стоять координатори Євромайдану. Їм показували наші фотографії та досьє», ‒ розповідав Андрій Щекун.

Андрій Щекун
Андрій Щекун

У січні 2016 року стало відомо про кримський список ФСБ ‒ перелік кримчан, чиї поштові пересилання та листи контролюють кримські спецслужби. А в червні 2016 року з'ясувалося, що більше ніж 20 прізвищ кримчан внесли до російського списку терористів і екстремістів. У ньому опинилися кримські політв'язні Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Геннадій Афанасьєв (був звільнений у 2016 році), Олексій Чирній, координатор акції з громадянської блокади Криму Ленур Іслямов, а також кримські журналісти, автори Крим.Реалії Анна Андрієвська та Микола Семена (засуджений у Криму в 2017 році, більше не займається журналістською діяльністю через судову заборону).

В ОБСЄ повідомили, що публікація цього списку «може поставити під загрозу журналістів та їхню безпеку». Українські правозахисники закликали у зв'язку з цим посилити тиск на Росію.

У червні 2017 року в підконтрольному кримській владі інтернет-виданні «Крыминформ» оприлюднили прізвища кримських журналістів і блогерів, яких назвали співробітниками Радіо Свобода/RFE/RL і Крим.Реалії. При цьому співпрацю з Радіо Свобода/RFE/RL назвали «підривною діяльністю в Росії» та «державною зрадою». Керівництво RFE/RL розцінює подібні звинувачення як посягання на безпеку кримських журналістів, у першу чергу тих, хто залишається на півострові.

Виконавчий директор Інституту масової інформації (Україна) Оксана Романюк назвала ці дії «специфічним і сильним тиском» на кримських журналістів з боку підконтрольних Росії ЗМІ та влади. Вона зазначила, що це «має послужити ще одним аргументом для влади Євросоюзу і Заходу, щоб посилити санкції відносно Росії».

Оксана Романюк
Оксана Романюк

Декілька кримчан у червні цього року також опинилися у «списку 47» ‒ переліку українських та іноземних громадян, яким, за версією СБУ, «загрожує смерть від рук кілерів за завданням російських спецслужб». Серед них ‒ головний редактор кримськотатарського телеканалу ATR Айдер Муждабаєв, блогер Денис Мацола, активістка Олександра Дворецька та головний редактор Крим.Реалії Володимир Притула. А також ще троє кримчан, які співпрацюють з Крим.Реалії: Павло Казарін, Осман Пашаєв та Максим Осадчук.

Деякі фігуранти «списку 47» погодилися на допомогу і захист від СБУ, а хтось не вірить у достовірність списку та вважає загрозу уявною.

XS
SM
MD
LG