Британське видання The Guardian вміщує відкритого листа журналіста Джонатана Літтелля Олегу Сенцову. Британський часопис The Daily Telegraph пише про судові слухання у Лондоні у справі українського ПриватБанку. Німецька газета Sueddeutsche Zeitung пише про корупцію на українських митницях. Іспанське видання El Pais пише про утиски кримських татар російською окупаційною владою у Криму.
Популярна британська газета The Guardian друкує листа франко-американського журналіста Джонатана Літтелля до ув’язненого в Росії українського кінорежисера Олега Сенцова. Літтелль бажає запевнити Сенцова, що він не є на самоті в російському ув’язненні. Письменники, журналісти, кіномитці та звичайні громадяни у цілому світі, за словами Літтелля, думають про Сенцова, підтримують його і бажають йому якнайшвидшого звільнення. Далі Джонатан Літтелль пише, що понад 80 днів тому Сенцов розпочав голодування протесту не лише проти свого власного ув’язнення, а й проти ув’язнення решти 65 українців, яких кинули до в’язниці в Росії за сфабрикованими звинуваченнями. Сенцова незаконно позбавили українського громадянства, а це стало на заваді консульській підтримці українця. Літтелль додає, що російська влада поставила Сенцова перед судом як російського громадянина, яким він ніколи не був.
Автор листа Олегу Сенцову зазначає, що російський режим розуміє лише одну річ – силу і баланс сили
Автор листа Олегу Сенцову зазначає, що російський режим розуміє лише одну річ – силу і баланс сили. Багато людей у світі нині підписують петиції за звільнення Сенцова. Лідери країн світу, починаючи з президента Франції Емманюеля Макрона, обговорюють його долю. Літтелль висловлює сподівання, що Путін, який нині купається у променях незаслуженої слави після проведення у Росії чемпіонату світу з футболу, який – багато хто вважає – він просто купив, не захоче, аби протест Сенцова або його смерть зіпсувала все це. Проте, Літтелль наголошує, що боротьба Сенцова не є марною. Його протест проти незаконної анексії Криму, проти нахабного порушення Росією міжнародного законодавства, проти насильства і пригноблення російського режиму та його потоку брехні, має великий сенс. Сенцов, утім, веде боротьбу не лише за Україну і українців, а за всіх людей, які мають право жити у світі, вільному від російської агресії та маніпуляцій.
«Звільніть Сенцова. 84 дні голодування»
Найтиражованіший британський часопис The Daily Telegraph друкує матеріал «Лондонська битва між найбільшим банком України та олігархом із його приватним військом». У статті йдеться про судові слухання у Високому суді Лондона у справі позову націоналізованого державою ПриватБанку проти його двох колишніх власників – українських олігархів. Британська газета згадує спеціальну доповідь аудиторської фірми Kroll, яка розслідувала діяльність ПриватБанку у власності Ігоря Коломойського, який живе в Швейцарії, та Геннадія Боголюбова, який живе в Лондоні. У доповіді зазначається, що цей банк використовували для широкомасштабного і координованого шахрайства протягом, щонайменше, десятиріччя, перед тим, як банк націоналізувала держава. Внаслідок шахрайства були зареєстровані збитки на суму 5,5 мільярдів доларів. Колишні власники відкидають будь-які звинувачення.
The Daily Telegraph пише, що Коломойський є доволі помітною і впливовою постаттю в Україні. Як зазначає британське видання, він відомий тим, що особисто фінансував діяльність приватного війська, яке вело боротьбу з проросійськими сепаратистами, встановивши винагороду у 10 тисяч доларів за захоплення російських диверсантів. Іншою постаттю у цьому процесі є, як пише газета, дещо менш відомий бізнес-партнер Коломойського – Геннадій Боголюбов, український олігарх, який має у власності, як вважають, маєток ціною у 60 мільйонів фунтів стерлінгів у фешенебельній дільниці Лондона, і свого часу судився зі своїм рабином із причини лондонських оборудок із нерухомістю 2013 року.
Часопис нагадує, що Коломойський колись назвав Володимира Путіна «шизофреніком маленького зросту». Далі видання повідомляє, що ані Коломойський, ані Боголюбов не були присутніми на 5-денних судових слуханнях у Лондоні, натомість у залі засідань лондонського суду зібралася «зіркова» команда адвокатів із лондонського Сіті. Газета наводить слова колишнього міністра фінансів України Олександра Данилюка, який визначив цей судовий процес як «лакмусовий папірець» української боротьби з корупцією. Професор університету штатів Вісконсін та Мілвокі Джеффрі Соммерс наголосив на надзвичайній важливості лондонських судових слухань для України.
«Як то кажуть, – найкращим способом пограбувати банк є мати його у своїй власності. І ця модель явно прижилась в Україні. Безвідносно до сум, які оскаржуються кожною зі сторін процесу, тут надзвичайно важливим є самий принцип цієї судової справи. Настав час здійснити багато рішучих кроків проти виведення українського капіталу в офшор, якщо Україна хоче мати бодай якусь надію на стабілізацію», – заявив професор університету штатів Вісконсін-Мілвокі Джеффрі Соммерс.
Британський часопис насамкінець нагадує, що оголошення рішення лондонського суду у справі ПриватБанку очікують у жовтні.
«Лондонська битва між найбільшим банком України та олігархом з його приватним військом».
Німецький часопис Sueddeutsche Zeitung друкує статтю «Корупція руйнує Україну». Зокрема, матеріал торкається ситуації на українській митниці, де, за інформацією німецького видання, Україна щороку втрачає до 4,8 мільярда доларів саме з причини корупції, що становить більш ніж 10 відсотків від загальних надходжень до держбюджету. Ба більше, газета вказує, що ця сума удвічі перевищує суму кредитів, які Україна сподівається отримати цього року від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Європейського Союзу.
Sueddeutsche Zeitung пише про журналістське розслідування, яке було проведене на митницях Києва та Одеси. І саме опрацювавши відповідні документи щодо вантажів, які проходили через кордон України, вдалося отримати чітку картину корупції у надзвичайних масштабах, яка панує на українських митницях. Далі часопис пояснює, що головно тут ідеться про так зване «передекларування товарів», унаслідок якого товар, який проходить через український кордон, декларується як інший товар із нижчим митом до ввезення. Німецьке видання пише, що у цій корупційній схемі задіяне керівництво правоохоронних органів України, яке має на митницях довірених людей. Часопис підсумовує, що попри успіхи в боротьбі з корупцією, Україна і надалі є другою після Росії найкорумпованішою країною Європи.
«Корупція руйнує Україну»
Одне з провідних періодичних видань Іспанії El Pais містить матеріал, що зветься «Притулок для кримських татар». У підзаголовку зазначається, що етнічна меншина окупованого Росією українського півострова покладається на культуру, аби зберігати свою тотожність після анексії 2014 року. Іспанський часопис пише, що кримські татари нині зазнають переслідувань на своїй власній землі, а росіяни позбавили їх традиційних інституцій національного представництва.
Кореспондентка газети Пілар Бонет повідомляє про дитячий фільм, який уперше в історії зняли кримськотатарською мовою. Ця стрічка режисера Длавера Дваджієва розповідає про життя кримськотатарського ханства у 18 сторіччі перед тим, як півострів завоювала Російська імперія. Газета зазначає, що окупаційна російська адміністрація Криму всіляко чинила перешкоди виданню дозволу на зйомки фільму під приводом того, що російські спецслужби хотіли перевірити правильність перекладу російськомовних субтитрів до стрічки.
El Pais розповідає про прем’єру цього фільму в Сімферополі, яку відвідала «міністр культури» російської окупаційної адміністрації Криму Аріна Новосельська, і про те, що Новосельська подякувала кримськотатарській журналістці Лілі Буджуровій за «співпрацю з місцевою владою». На що колишня заступниця директора забороненого росіянами кримськотатарського телеканалу ART Буджурова відповіла, що вона журналістка, а відтак, не може «співпрацювати» з жодною владою.
Мадридський часопис повідомляє, що принаймні 71 особу, переважно з числа кримських татар, переслідують у Криму в судовому порядку з політичних мотивів
Іспанське видання пише, що словесна сутичка між Буджуровою та представницею окупаційної адміністрації Криму є ілюстрацією того, у яких умовах змушені існувати кримські татари за умов російської анексії півострова, відчуваючи постійний острах, що їх знову виселять із їхньої споконвічної землі і заборонять туди повернутися. Але, врешті-решт, Ліля Буджурова каже, що вона вже втомилась постійно боятися, живучи в окупованому Росією Криму, тому вже продемонструвала цей фільм у столиці України, а також планує показати його у Туреччині, Москві і Торонто. Насамкінець мадридський часопис повідомляє, що принаймні 71 особу, переважно з числа кримських татар, переслідують у Криму в судовому порядку з політичних мотивів. Із 33 членів забороненого росіянами Меджлісу кримськотатарського народу 27 ведуть нині активну діяльність. Один із них перебуває у США, сім у Києві, а решта й надалі залишається у Криму.
«Притулок для кримських татар».
