Доступність посилання

ТОП новини

«Льодове побоїще» в Севастополі


Недобудований Льодовий палац у Севастополі

Спеціально для Крим.Реалії

Російська влада Севастополя вирішила знести недобудований Льодовий палац, який зводили в межах Державної соціальної програми «Хокей України». Три роки тому інвестор був готовий за свій кошт добудувати й експлуатувати спортивну споруду, а півроку тому уряд міста-героя збирався робити це за бюджетні гроші. І ось ‒ знести. Чому?

На засіданні уряду Севастополя ухвалили рішення внести зміни в фінансування програми розвитку спорту в регіоні на 2018 рік. Фінансування збільшили на суму, необхідну для демонтажу наявної недобудови Льодового палацу.

Директор департаменту молоді та спорту міста Сергій Резніченко заявив, що після проведення обстеження будівлі стало зрозуміло, що вона непридатна для подальшої експлуатації. Майже всі вимоги, які висуваються до спортивних об'єктів, там не виконані. За словами Резніченка, будівлю знесуть, а на її місці збудують повноцінний льодовий палац, який, швидше за все, увійде в майновий спорткомплекс імені 200-річчя Севастополя.

До хокею через багато страждань

Менш ніж рік тому, 4 жовтня 2017 року, той же Сергій Резніченко говорив, що довгобуд у Заміській балці Севастополя добудують за кошти міського бюджету. Тоді він зазначив, що об'єкт перебуває на етапі розробки проектно-кошторисної документації.

Чи то вітер повернувся в інший бік, чи то грошей не вдалося вибити на нове будівництво, але сьогодні льодовий палац уже хочуть знести. Не варто знімати з рахунків і «ефект Кемерова» ‒ після трагедії в цьому російському місті всі об'єкти перевіряють із особливою прискіпливістю й часто «на воду дмухають».

Тим часом, у севастопольської льодової споруди досить цікава історія. У листопаді 2009 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення №1193 про виділення 35 мільйонів гривень зі стабілізаційного фонду держбюджету на будівництво спортивних споруд зі штучним льодом за Державною соціальною програмою «Хокей України». З них 10,5 мільйона гривень були призначені для Севастополя.

У грудні 2009 року Севастопольська міськрада передала в постійне користування земельну ділянку в Заміській балці «під будівництво та обслуговування спортивних споруд із льодовим покриттям (Льодового Палацу) в складі спортивно-оздоровчого комплексу в межах Державної соціальної програми «Хокей України».

До речі, хокейна команда в Севастополі є. Багато років хокеїсти, юні й не дуже, тренуються на ковзанці ТРЦ «Мусон» ‒ на полі, обладнаному в колишніх цехах заводу, з колонами посередині. Цей каток, як і весь торгово-розважальний центр, МНС закрило в травні нинішнього року, а міська влада взагалі має намір знести низку будівель «Мусону».

2012 року лише 2 міста з 14, Севастополь і Донецьк, виграли конкурс на будівництво Льодового палацу ‒ сучасної, чудово оснащеної спортивно-видовищної споруди.

У Севастополі Палац почали зводити 2012 року й обіцяли здати впродовж півроку

У Севастополі Палац почали зводити 2012 року й обіцяли здати впродовж півроку. Але через перебої в фінансуванні підрядники в терміни не вклалися. Опікувався будівництвом народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко, який також був головою севастопольської федерації хокею.

За проектом Льодовий палац ‒ це двоповерхова будівля з льодовим полем, що відповідає вимогам Міжнародної федерації хокею, в ній мало бути 433 посадкових місць і близько тисячі стоячих, шість роздягалень, побутові приміщення (душові, інструкторські, кафе). На розширеній арені, окрім хокею, планували займатися фігурним катанням, керлінгом та шорт-треком.

Напередодні виборів до Верховної Ради, у жовтні 2012 року, Вадим Колесніченко запевняв виборців, що палац ось-ось добудують, і гарантія тому ‒ «довірливі стосунки між президентом (Віктором Януковичем ‒ КР) та місцевою владою». Але після виборів у Партії регіонів чи стосунки зникли, чи гроші закінчилися. У вересні 2013 року нардеп Колесніченко оголосив на прес-конференції, що відновлювати будівництво льодового палацу в Севастополі поки не збираються.

«Льодове побоїще»

До питання льодового палацу повернулися більш ніж через рік після анексії. 29 липня 2015 року уряд міста та Федерація хокею Севастополя підписали угоду про співпрацю.

«Уряд Севастополя готовий у найкоротший термін підготувати весь пакет документів і підписати всі дозвільні постанови для відновлення будівництва», ‒ зазначив тоді губернатор Сергій Меняйло. Президент Федерації хокею Вадим Колесніченко повідомив, що «вже завтра розпочнуться підготовчі роботи для відновлення будівництва». Першого проблиску «завтра» довелося чекати півроку, а підготовка документів затягнулася на три роки й закінчилася крахом.

У січні 2016 року уряд міста на позачерговому засіданні передав недобудований Льодовий палац в оренду на 15 років. Орендаря зобов'язали провести технічну експертизу об'єкту та державну експертизу проектно-кошторисної документації. До того ж, упродовж року інвестор мав завершити будівництво й здати його в експлуатацію. Далі інвестор бере на себе утримання, експлуатацію, функціонування та ремонт, а також зобов'язується давати місту певну кількість годин безкоштовного часу на користування льодом і на проведення загальноміських змагань.

Іншими словами, палац віддавали в приватні руки.

У лютому того ж року в межах робочої зустрічі губернатора Севастополя Сергія Меняйла зі статс-секретарем, заступником міністра спорту Росії Наталією Паршиковою підписання договору з ТОВ «Спорт Союз» на добудову й подальшу експлуатацію «Льодової арени» ‒ так вирішили назвати льодовий палац.

Директор ТОВ «Спорт Союз» Олег Ілюхін зазначив, що «Льодову арену» закінчать через півроку з моменту початку роботи над цим проектом його організацією. «Ми були налаштовані на те, щоб максимально швидко ввести його в експлуатацію ‒ для цього в нашої організації є все необхідне. Устаткування й потужності такі, що дозволяють швидко ввести в експлуатацію цей проект, а затримки можуть бути тільки з юридичного боку (проведення експертиз, проектні роботи), а досвід у зведенні подібних ковзанок ми маємо досить великий», ‒ підкреслив Ілюхін.

У квітні 2016 року Вадим Колесніченко оголосив, що добудова спортивної споруди розпочнеться не раніше грудня та що інвестор готовий вкласти 160-170 мільйонів рублів, а для підтримки спорту у період будівництва ‒ розташувати поруч каток у надувному ангарі.

Пневмокаркасний каток встановили через півроку, але він не простояв і тижня ‒ його знесло вітром у ніч на 19 березня 2017 року.

Раніше, в грудні 2016 року, було оголошено, що між урядом Севастополя та інвестором ТОВ «Спорт Союз», на підставі договору оренди, буде укладена угода про передачу земельної ділянки з розташованими на ній об'єктами в користування інвестора. Затримка була пов'язана з тим, що об'єкт не був поставлений на кадастровий облік.

У жовтні 2017 року новий губернатор міста Дмитро Овсянников ухвалив рішення льодову арену будувати за бюджетні гроші. Коло замкнулося.

Знести не можна будувати

Класична формула без коми «стратити не можна помилувати» у випадку з російськими чиновниками не працює. Вони взагалі не люблять робити вибір. Набагато цікавіше ухвалити абсолютно нове рішення, яке передбачає хороше фінансування. І всі заслуги можна собі приписати, й за помилки попередників відповідати не доведеться.

Ситуація з льодовим палацом у місті-герої якнайкраще вкладається в цю схему. Спочатку Москва виділить гроші на знесення споруди, оскільки власних коштів у Севастополя немає. А потім кошти отримають ще й на будівництво нової «Льодової арени». Можна не сумніватися, що всі канони гігантоманії будуть витримані: кількість місць для глядачів збільшать разів у десять, наприклад.

У чиновників пріоритети інші ‒ освоїти кошти, себе не образивши, відрапортувати начальству та «медальку» отримати

Хокей, фігурне катання, шорт-трек, керлінг, нарешті, Севастополю потрібні. Ось тільки рівень їх через санкції буде дворовим. Сучасний кримський футбол тому приклад: будуй стадіони хоч на 100 тисяч глядачів ‒ грати на них будуть вісім кримських команд за підтримки декількох сотень фанатів. Але це проблеми спортсменів та уболівальників. У чиновників пріоритети інші ‒ освоїти кошти, себе не образивши, відрапортувати начальству та «медальку» отримати.

Андрій Покровський, кримчанин, католик (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

  • 16x9 Image

    Андрій Покровський

    Кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки), житель Севастополя. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року. Пише про ситуацію в Севастополі, політичне життя в місті, економіці та охороні здоров'я, а також про особливості життя містян в умовах російської анексії півострова.

XS
SM
MD
LG