Доступність посилання

ТОП новини

Українська революція в Криму


Андрій Іванець

Про українців у Криму, в минулому та сьогоденні, в студії Радіо Крим.Реалії говорили з кандидатом історичних наук, координатором Таврійської національної платформи Андрієм Іванцем.

‒ Що відбувалося 100 років тому з українцями в Криму?

‒ У 1917 році відбувся З'їзд українців Таврійської губернії, за безпосередньої участі як кримських українців, так і українців сучасної Херсонщини. А в 1918 році відбувся перший З'їзд українських організацій Криму безпосередньо. За рік, з 1917-го до 1918-ого, в Криму змінилося кілька політичних режимів, на цей період припадає і Російська революція, й Українська революція, й Кримськотатарська революція, і напад Радянської Росії на Українську Народну Республіку, навесні 1918 року Крим захопили німці, після чого на півострові був створений Крайовий уряд Сулькевича.

‒ І це був не український уряд?

‒ Так. Власне, уряд української держави, що виникла у 1918 році на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським, чітко поставив питання про те, що Крим має входити до складу України. Німці, які увійшли разом з українськими військами до Криму в квітні 1918 року, скористалися тим, що не була визнана до кінця приналежність Криму, й змусили українські війська залишити півострів. Втім, німці самі не знали, що робити з Кримом. У них не було єдиної думки: хтось хотів колонізувати Крим, хтось хотів зробити там військову базу, хтось ‒ кримськотатарську державу під протекторатом Німеччини, хтось ‒ передати Україні. І ось для того щоб законсервувати ситуацію, німці дозволили створити Кримський крайовий уряд Сулькевича. У ньому були представлені кримські татари та литовські татари, росіяни й німці. Українців у цьому уряді не було. І ось у цих умовах український національний рух, який дуже бурхливо почав розвиватися в 1917 році, став шукати нові форми.

‒ Які рішення були ухвалені на першому З'їзді українців Таврії? Створення незалежної української держави? Чи в Києві таке рішення тоді ще не було схвалене?

‒ У червні 1917 року Першим Універсалом Центральної ради вже була проголошена автономія України. Потім був конфлікт з Тимчасовим урядом, переговори ‒ і Петроград погодився визнати Генеральний секретаріат урядом України, проте офіційне проголошення автономії було відкладене до Установчих зборів. Проте це був початок створення такої адміністративно-територіальної одиниці, як Україна, йшла боротьба за її межі. Планувалося, що до складу України буде входити до 10 губерній колишньої Російської імперії, зокрема й Таврійська губернія. Пізніше змінився склад Тимчасового уряду, який обмежив діяльність Генерального секретаріату тільки п'ятьма губерніями. Південні ж губернії ‒ Катеринославська, Херсонська, Таврійська не повинні були, з точки зору Петрограда, належати Генеральному секретаріатові, принаймні до всеросійських Установчих зборів. І ось у цій складній ситуації перший З'їзд українців Таврійської губернії оголосив, що категорично проти поділу України, що був створений єдиний Український земельний фонд і йому передані всі землі в межах України.

‒ Скільки українців жили тоді на території Криму?

У 1917 році в Криму був перепис населення. Але нюанс у тому, що росіян і українців записали в одну графу, їх записали як росіян

‒ У 1917 році в Криму був перепис населення. Але нюанс у тому, що росіян і українців записали в одну графу, їх записали як росіян. Тобто, скільки великоросів, а скільки українців ‒ достеменно сказати неможливо. У Києві, наприклад, записували великоросів, малоросів і українців, а в Криму всіх разом, їх було майже 50%, так званих росіян. З них, за різними оцінками, до 12% українців, це приблизно 100 тисяч осіб.

‒ Сто тисяч ‒ це значна сила.

‒ Так, українці були на той момент третьою за чисельністю етнічною групою на півострові. Корінний народ Криму, кримські татари в результаті імперської політики становили до 217 тисяч, трохи більше чверті населення. Суттєвими були також групи євреїв, німців. Греки, вірмени, болгари, караїми, поляки.

До теми: Таврійська губернія ‒ не Росія. Український рух у Криму сто років тому

‒ Чи можна сказати, що кримські українці виступали як єдина сила в 1917-1918 роках?

Одна з перших організацій партії соціалістів-революціонерів виникла в Сімферополі, а ця партія зіграла основну роль в українській революції

‒ Ми, кримські українці, згадуємо події 1917-1918 років, тому що це була форма самоорганізації української спільноти в масштабах всього регіону. Раніше, до 1917 року, ми бачимо прояви українського у вигляді, наприклад, театральних гуртків, товариства політичної освіти «Кобзар» у Севастополі. Одна з перших організацій партії соціалістів-революціонерів виникла в Сімферополі, а ця партія зіграла основну роль в українській революції. У 1917 році зростає популярність цієї партії, української партії соціал-демократів і партії українських «самостійників». Але переважна більшість політично активних українців підтримували Українську партію соціалістів-революціонерів. Це позначилося на рішеннях Першого з'їзду українців Таврійської губернії та на результатах виборів до Всеросійських установчих зборів у 1917 році, де українські есери отримали третій результат в губернії. Три політичні сили змогли від Таврійської губернії провести своїх делегатів у Всеросійські установчі збори: російські есери, Кримськотатарський список та Українська партія соціалістів-революціонерів.

Андрій Іванець
Андрій Іванець

‒ А далі настає 1918 рік. І що відбувається з кримськими українцями?

‒ Настає період важких випробувань. Більшовики та інші ліворадикальні сили переривають демократичний розвиток Криму, зривають проведення Всекримських установчих зборів і встановлюють свою диктатуру. Вони не дали провести в Криму вибори до Українських установчих зборів і почали переслідувати українських діячів. Навесні 1918 року режим більшовиків та їхніх союзників «просів» при наступі німецьких, австрійських та українських військ. Знову активізувалися українські організації, зокрема, в Севастополі 29 квітня були підняті українські прапори над Чорноморським флотом. Але німці не дали українським військам дійти до Севастополя й почали позбуватися українців-моряків, які служили на кораблях, а в травні 1918 року замінили українські прапори своїми. Склався режим, що не сприяв українській самоорганізації. Виникла необхідність об'єднання сил українців у Криму, й у серпні 1918 року збирається Перший з'їзд українських організацій Криму. Це були представники Сімферопольської громади, Севастопольського українського клубу, громад Ялти, Алупки, Євпаторії, був представник українського виконкому «на Тавріях», як тоді говорили.

‒ Зазначимо, що територію нинішньої Херсонської області тоді контролював уряд Скоропадського. Там була Українська держава, офіційно визнана німцями. Але що саме вирішили на Першому з'їзді українських організацій Криму?

‒ Потрібно було створити структуру, що об'єднувала б громадські організації українців, створити економічну базу діяльності й вирішувати завдання культури в несприятливих умовах. Була створена Крайова українська рада в Криму.

Тільки третій прихід більшовиків до Криму в листопаді 1920 року поставив крапку на зусиллях українців самоорганізовуватися

‒ Можна сказати, що це був уряд українців?

‒ Це була структура самоврядування, як Курултай чи Директорія. До речі, в наш час українці не зуміли так самоорганізуватися в масштабах усього Криму й створити таку тривалу структуру. Крайова українська рада проіснувала до 1920 року, незважаючи на всі зміни політичних режимів у Криму. І тільки третій прихід більшовиків до Криму в листопаді 1920 року поставив крапку на зусиллях українців самоорганізовуватися. Навіть українська гімназія імені Шевченка в Севастополі, яка працювала ще за Врангеля, припинила своє існування.

‒ За результатами перепису населення 1989 року, українців у Криму було більше ніж 25%. У 2001 році на півострові нарахували 24% українців, а в 2014 році, згідно з російським переписом ‒ лише трохи більше ніж 15%. Що відбувається? Українці виїжджають з півострова? Бояться називатися українцями? Чи просто не варто довіряти інформації, яку публікують російські чиновники?

‒ У Росії ведеться шалена інформаційна війна. У березні 2014 року володар Кремля сказав, що в Криму живе 15% українців (він назвав цифру ‒ 350 тисяч). Хоча за результатами перепису 2001 року їх було 570 тисяч! Це маніпуляція, один зі способів психологічного тиску на українську громаду Криму, один з елементів асиміляційної політики Росії. Українська громада зараз ‒ одна з найбільш дискримінованих спільнот Криму. Один зі способів протистояння тиску ‒ це знання історії. Тому в Києві ми відзначаємо сторіччя Першого з'їзду українських організацій Криму. І робимо це 22 серпня в музеї Української революції, а ввечері цього ж дня ми покладатимемо на Лук'янівському кладовищі квіти на могилу голови Крайової української ради Криму Павла Єрофейовича Горянського, педагога, журналіста, науковця, лідера українців Криму в 1918-1920-х роках.

XS
SM
MD
LG