Глава підконтрольного Росії уряду Криму Сергій Аксенов (Аксьонов) визнав, що запуск руху вантажних автомобілів мостом через Керченську протоку не здатний вплинути на здешевлення товарів і послуг на півострові. Таким чином, він «скасував» обіцянку президента Росії Володимира Путіна, який у червні запевняв, що ціни в Криму стабілізуються після запуску вантажного автомобільного руху мостом. Ми вирішили нагадати, як російська влада обіцяла кримчанам низькі ціни та що з цього вийшло.
«Глобальні зміни в ціновій політиці відбудуться після відкриття залізничного руху Кримським мостом. Залізниця ‒ це найдешевший вид транспорту, що забезпечить швидку доставку будь-яких вантажів за прийнятною ціною», ‒ сказав Сергій Аксенов у день запуску великовантажного руху мостом через Керченську протоку.
Ця заява стала одкровенням для багатьох, хто упродовж майже чотирьох останніх років стежив за обіцянками кримської влади стабілізувати ціни на товари та послуги в Криму. Всі ці роки Сергій Аксенов та його команда запевняли, що ситуація зміниться після будівництва мосту через Керченську протоку. Коли ж це сталося, з'ясувалося, що потрібно почекати до запуску залізничної гілки мосту, тобто ще рік.
Як росли кримські ціни
Непроста ситуація з цінами в Криму склалася відразу після його російської анексії. Навесні 2014 року підконтрольна Росії кримська влада перерахувала ціни й тарифи на півострові в рублевому еквіваленті. При цьому вони кілька тижнів поспіль штучно здешевлювали курс рубля: спочатку з 3,8 рубля до 3,1 рубля за гривню, а потім до 2,8 рубля за гривню.
Паралельно в Криму перераховували зарплати та пенсії. Сукупність економічних і політичних чинників у результаті призвела до того, що упродовж березня-квітня 2014 року ціни на продукти й товари на півострові зросли в 1,5-2 рази порівняно з українським періодом.
Тоді в Радміні почали вмовляти кримський бізнес більше не підвищувати розцінки. І навіть намагалися лякати підприємців «діями» в разі, якщо ціни штучно зростатимуть.
«Проводимо переговори з підприємцями, які формують цінову політику, переконуючи, що в перехідний період не потрібно встановлювати рентабельність понад 100%. Не можна користатися з того, що в населення немає сьогодні можливості вибирати дорожчі продукти та ліки», ‒ говорив тоді Аксенов.
Але ситуацію це не врятувало. Окрім продуктів і товарів у Криму подорожчали бензин та проїзд у громадському транспорті. І це було парадоксально: оскільки в сусідній Росії бензин ‒ власного виробництва й тому дешевший, ніж в Україні, кримчани чекали на його здешевлення. Але замість цього півострів тоді опинився на межі бензинової кризи. На багатьох кримських автозаправках він просто зник на кілька днів, поки російська влада не втрутилася в ситуацію.
«Сильна економіка ‒ високі ціни»
Сильніша економіка пов'язана з вищими цінами, тому підвищення цін у Криму ‒ закономірний процесВіталій Нахлупін
Наприкінці квітня 2014 року, коли стало очевидно, що кримська влада не може стримувати ціни, чиновники почали заспокоювати кримчан, пояснюючи ситуацію нібито зростанням економіки півострова. «Сильніша економіка пов'язана з вищими цінами, тому підвищення цін у Криму ‒ закономірний процес. Ціни зростатимуть ‒ це безперечно, найголовніше, щоб вони відповідали тим російським стандартам, на які ми переходимо. Інфляція погашається підвищенням соціальних стандартів, яке буде йти випереджальними темпами, порівняно з підвищенням цін», ‒ сказав тоді голова бюджетної комісії підконтрольного Росії парламенту Криму Віталій Нахлупін.
Світлана Верба, яка очолювала тоді Міністерство економічного розвитку підконтрольного Росії уряду Криму, звинуватила в ситуації товаровиробників. Причому російські виробники, як вона стверджувала, призначали «істотно вищі» оптові ціни на свої товари, ніж українські. «Ціни в Краснодарському краї (Росії ‒ КР) на 50-60% вищі на соціальні товари і на 50-100% ‒ на інші товарні групи», ‒ стверджувала вона.
Ціни в Криму намагалися «збити» адміністративними заходами та за допомогою організації регулярних сільськогосподарських ярмарків від місцевих виробників. Але змінити ситуацію не вдалося. Ускладнилася вона наприкінці 2015 року після початку громадянської блокади Криму, в результаті якої припинилося постачання на півострів дешевих українських продуктів і товарів.
Після цього російським чиновникам довелося визнати, що вирішити цю проблему вони не зможуть без налагодження альтернативної логістичної схеми постачання до Криму. Тоді вони почали озвучувати сподівання на майбутній міст через Керченську протоку.
«Сподіваюся, що ціни стабілізуються»
З початку 2016 року підконтрольна Росії кримська влада активно просуває ідею про зниження інфляції після будівництва мосту через Керченську протоку. «Навіть якщо ми (зараз ‒ КР) поставимо пороми, які ходитимуть щоп'ять хвилин, накладні витрати не так сильно зменшаться, щоб реально знизити інфляцію», ‒ стверджував Віталій Нахлупін.
Наприклад, керівник Федеральної антимонопольної служби Росії Ігор Артем'єв торік у жовтні обіцяв після запуску руху мостом зниження в Криму тарифів на житлово-комунальні послуги.
Сподіваюся на те, що після повноцінного запуску руху вантажного транспорту взаємні потоки товарів приведуть до того, що ціни стабілізуютьсяВолодимир Путін
Про стабілізацію цін після запуску вантажного автомобільного руху мостом через Керченську протоку говорив у червні цього року й президент Росії Володимир Путін. «Річ у тім, що на деякі товари, послуги в Криму ціни нижчі, ніж у сусідніх областях, ніж у Краснодарському краї та Ростовській області. На деякі ‒ у Криму все-таки ціни вищі, ніж у Ростові або Краснодарі. Сподіваюся на те, що після повноцінного запуску руху вантажного транспорту взаємні потоки товарів приведуть до того, що ціни стабілізуються й зрівняються у прилеглих регіонах Російської Федерації. До цього ми маємо йти. Думаю, це відбудеться після запуску вантажного автомобільного руху», ‒ сказав він під час щорічної «прямої лінії».
Про це ж говорив і Сергій Аксенов (Аксьонов), коментуючи цю «пряму лінію»: «Одна з причин завищених цін ‒ це відсутність належної конкуренції на ринку. Держрегулювання в нас немає. Ми очікуємо, що відкриття вантажного сполучення через Кримський міст, а потім і залізничної гілки дозволить збільшити завезення продукції на півострів, підвищить рівень конкуренції. Упевнений, що ціни будуть стабілізовані».
Таким чином, кримчани очікують зниження цін чотири роки. А коли основний для цього момент настав, їм запропонували почекати ще рік ‒ відкриття залізничної гілки мосту заплановане на кінець 2019 року. З цього моменту, за словами Аксенова, в Криму мають подешевшати продукти, ліки та бензин.
Виконання або провал цієї обіцянки Аксенов може вже не застати на своєму посту. Термін його повноважень завершиться восени 2019 року. У своєму висуненні на другий термін він поки не впевнений.
