Депутатка Держдуми, колишня російська прокурорка Криму Наталя Поклонська стверджує, що в ООН їй запропонували «співпрацю» щодо питань доступу до води в Криму. В ООН спростовують інтерпретацію Поклонської ставлення міжнародної організації до статусу Криму.
Крим.Реалії з'ясовували, чому російська влада вкотре намагається «подружитися» з ООН і чому для цього використовують тему водопостачання Криму.
Поклонська стверджує, що її статус «визнали» в ООН
У понеділок, 1 вересня, Наталя Поклонська опублікувала в соцмережах пост, в якому повідомила, що «приємно здивована конструктивною реакцією Управління Верховного комісара ООН з прав людини» на своє звернення «щодо порушення українською стороною прав людини в Криму у зв'язку з незаконним позбавленням людей прісної питної води». Поклонська стверджувала, що ООН ледве не визнала її статус, як «представника Криму в парламенті Росії».
Також, за словами колишньої російської прокурорки Криму, їй запропонували співпрацю з Департаментом польових операцій і технічного співробітництва Управління ООН в наданні додаткової інформації щодо питання доступу до води в Криму. При цьому жодних письмових підтверджень своїх слів Поклонська не надала.
ООН: «Позиція щодо статусу Криму залишається незмінною»
Спікер Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) Руперт Колвілл підтвердив «Idel.Реалии», що Верховний комісар ООН з прав людини отримала лист від Наталії Поклонської. Але, як повідомляє Колвілл, у листі Поклонської «висловлюється стурбованість із приводу доступу до води в Автономній Республіці Крим і Севастополі, тимчасово окупованому Російською Федерацією».
Колвілл зазначає, що у зв'язку з відсутністю доступу УВКПЛ до Криму, директор Відділу польових операцій і технічного співробітництва УВКПЛ відповів Поклонській із проханням надати відповідну інформацію безпосередньо місії зі спостереження за дотриманням прав людини в Україні.
Позиція УВКПЛ щодо статусу Криму залишається незмінною і базується на резолюції 68/262 Генеральної Асамблеї ООН щодо територіальної цілісності УкраїниРуперт Колвілл
«Позиція УВКПЛ щодо статусу Криму залишається незмінною і базується на резолюції 68/262 Генеральної Асамблеї ООН щодо територіальної цілісності України та резолюціях 71/205, 72/190, 73/263 і 74/168 Генеральної Асамблеї про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі», ‒ зазначив прессекретар.
Як відомо, ці резолюції закликають всі держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати ніяких змін статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на підставі «кримського референдуму» та утримуватися від будь-яких дій чи поведінки, які можуть бути інтерпретовані як визнання будь-якої зміни статусу півострова.
МЗС України: «Поклонська видає бажане за дійсне»
Перша заступниця голови МЗС України Еміне Джеппар, коментуючи заяву Поклонської, зазначає, що колишня російська прокурорка Криму, «як і її російські провідники, видають бажане за дійсне, маніпулюючи при цьому механізмом розгляду звернень в Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), розповідаючи про запрошення представників міжнародних організацій до Криму і намагаючись видати листи останніх за «визнання» себе і своїх дій в окупованому Криму».
За інформацією заступника голови МЗС України, в ООН закликають забезпечити доступ на територію Криму Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні
Джеппар, як і представник УВКПЛ Руперт Колвілл, наголосила, що в ООН вказали на необхідність неухильного виконання резолюцій Генеральної асамблеї ООН про територіальну цілісність України та статус Криму.
За інформацією заступника голови МЗС України, в ООН закликають забезпечити доступ на територію Криму Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. За її словами, «цей доступ, який наполегливо блокує Росія, має здійснюватися відповідно до вищезазначених резолюцій і згідно з українським законодавством».
«Напружена ситуація з водопостачанням»
У вівторок, 2 вересня, російський глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що в Сімферополі «напружена ситуація з водопостачанням». Востаннє про проблеми з водою в Криму Аксенов говорив 10 серпня під час «урочистого запуску водогону Білогірськ ‒ Сімферополь», який мав забезпечити Сімферополь водою. Однак це не вирішило ситуацію з дефіцитом води в Криму і влада пішла на розподіл води за графіком.
2 вересня тимчасовий виконувач обов'язків глави підконтрольного Кремлю уряду Севастополя Михайло Развожаєв звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням допомогти забезпечити місто водою і виділити для цього додаткове фінансування.
На думку Дмитра Кулеби, тезу про гуманітарну кризу з водою в Криму вигадала російська пропаганда
Раніше російська влада Криму неодноразово повідомляла, що не потребує дніпровської води. Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов говорив, що його «вкрай дратують розмови» про відновлення постачання води з материкової України Північно-Кримським каналом. Аксенов говорив, що не сподівається на постачання дніпровської води.
Український прем'єр-міністр Денис Шмигаль допускає можливість постачання прісної води з материкової частини України в Крим у разі, як він висловився, гуманітарної катастрофи на півострові. При цьому, на думку голови МЗС України , тезу про гуманітарну кризу з водою в Криму вигадала російська пропаганда для того, щоб переконувати світ, що треба подавати на півострів воду.
Як російська влада Криму намагається «подружитися» з ООН
Поклонська не вперше звертається «за допомогою» до міжнародних організацій, які не визнають анексію Криму. Раніше, у травні цього року, Росія організувала в ООН «неформальну відеоконференцію з жителями Криму». На ній виступали представники російських громадських організацій і російських телеканалів у Криму. Київ повідомляв, що представники України не братимуть участі в російській конференції ООН щодо Криму.
У 2019 році представники російської влади Криму стверджували, що їх позбавили слова на форумі ООН з прав людини, який відбувався у Женеві. В МЗС України наголосили на нелегітимності участі «представників Криму» в форумі ООН. Перед цим у вересні 2019 року на конференції ОБСЄ з питань людського виміру у Варшаві українська делегація не дала виступити двом російським «представникам Криму».
Дуню Міятович намагалися «затягнути» до Криму
У червні 2019 року Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович повідомила, що має намір відвідати Крим. Тодішній голова МЗС України Павло Клімкін також повідомляв, що запросив Міятович до Криму.
Ми намагаємося «затягнути» до окупованого Криму формально представників міжнародних організаційПавло Клімкін
«Зараз ми намагаємося «затягнути» до окупованого Криму формально представників міжнародних організацій. Щоб вони хоча б подивилися на порушення прав людини, що там відбуваються. Так само з міжнародними гуманітарними організаціями. Ось зараз працюємо на те, щоб комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович приїхала. Але не так, щоб показали там «потьомкінські» села, як вони завжди роблять. А тільки на наше запрошення. Зрозуміло з нашої території і за програмою, узгодженою з нами», ‒ розповів Крим.Реалії Клімкін.
Однак, у 2019 році візит Міятович до Криму так і не відбувся. 26 лютого 2020 року спікер МЗС України Катерина Зеленко повідомила, що Міятович зможе відвідати Крим із моніторингом після того, як буде чітко визначений формат цього візиту за участі України.
У березні цього року президент ПАРЄ Рік Демс повідомив, що хоче організувати візит Міятович до Криму, проте він так і не відбувся.
Українські правозахисники та політики наполягають на тому, що вся відповідальність за те, що відбувається в Криму лежить на Росії. Відповідно, Росія зобов'язана забезпечити цивільне населення усіма необхідними ресурсами, зокрема й водою.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
