Продовження щоденника, попередній блог тут.
Де: Росія, місто Ростов-на-Дону, Окружний військовий суд, стара будівля.
Коли: 16.03.2021, вівторок, 10:00-14:00.
Судді були суворі. Головний суддя Олег Волков здався нам з Різою втомленим, якимось хворим. Суддя, як криголам, почав суд, явно показуючи, хто тут господар.
Волков опитував наші анкетні відомості. Останнім з нашої групи виступив Базаров Фарход, який захотів висловлюватися рідною кримськотатарською мовою.
Суддя: «Справочинство у РФ ведеться російською мовою, говоріть російською, не порушуйте регламент, правило суду!» Фарход продовжував говорити кримськотатарською мовою: «Меним халкъым бар, ана тилимде лаф этмеге истейим. Не ичун сиз манъа разы олмайсыз?!»
Зробивши декілька зауважень, суд видалив Фархода із залу судового засідання. У перерві ми почали радитися з адвокатами щодо нашої подальшої позиції. Едем Семедляєв запропонував варіант, який усіх задовольнив: «Хлопці, скажіть судді, що раз ви позбавляєте нашого друга його законного права, у солідарність з ним ми теж будемо говорити рідною кримськотатарською мовою. Можете видаляти нас усіх!»
Ми так і зробили. Ізетов Різа озвучив нашу позицію російською мовою й попередив суддю: «Якщо ви не повернете нашого друга, якого ви називаєте подільником, і не дасте йому перекладача, ми в солідарність з ним також будемо говорити кримськотатарською мовою».
Суддя проігнорував наші слова, продовжуючи засідання. У перерві я запитав у Різи: «Як думаєш, чия візьме? Суддя дасть задню?»
«Ні, не думаю. Він серйозно налаштований», ‒ відповів Різа.
Ми почали відповідати на запитання судді кримськотатарською мовою. Волков, спокійно опитавши одного, нічого не зрозумівши, питав наступного. Підсумок був очевидний. «Через те, що підсудні порушують правила судового засідання, видалити їх усіх із залу суду!» ‒ такий був вердикт судді. На наших обличчях майнули посмішки... Нас вивели. Через якийсь час конвоїр каже: «Вас повертають у суд, зараз поведемо, готуйтеся».
Не зрозуміло, для чого нас викликають. Укотре ми прибули в акваріум. Адвокати пояснили, що наше перебування в суді триватиме недовго. Ми тут для узгодження позиції. Поки тривало це «узгодження», всім вдалося сказати полум'яні промови журналістам, які прийшли висвітлити наш процес. Ізетов Різа: «Я вдячний усім, хто мене сюди посадив. Адже саме тут, у в'язниці, я зрозумів багато речей. Я переконався в ісламському братерстві, зрозумів укотре силу єдності». Раїм розповів журналістам історію свого ув'язнення, про ті тортури, яких він зазнав. Базаров Фарход та Умеров Шабан кримськотатарською мовою висловили подяку народу, який, незважаючи ні на що, підтримує своїх одновірців. Я також приєднався до друзів і подякував усім небайдужим за підтримку, нагадав хадис пророка Мухаммада (с.а.с.) про єдність, про те, що мусульмани ‒ це єдиний організм. Окрім цього, подякував усім, хто висвітлює наш процес і бореться за наше звільнення.
Знову нас повели в одиночні камери. Я помолився. Через якийсь час наш суд закінчився. Без нас!
Виїхали автозаками назад у СІЗО. Хвала Всевишньому, нашу сімферопольську та алуштинську групу мусульман помістили в одне відділення автозака. Ми радісно обговорювали різні теми зі своїми одновірцями з Криму. Увечері, годині о 6-7, ми повернулися в СІЗО...
(Далі буде)
Ремзі Бекіров, кримський блогер, громадянський журналіст, визнаний правозахисними організаціями політичним в'язнем
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
