У Києві вже втретє пройшло засідання «Кримської платформи», форуму, на якому обговорюється майбутнє Криму і на який приїхали понад пів сотні делегацій різних країн та організацій. Про те, яку мету ставить перед собою форум «Кримської платформи» на тлі українського контрнаступу, з першою заступницею міністра закордонних справ України Еміне Джеппар поговорила Українська служба «Голоса Америки». Чи існує можливсть «порозумітися з Путіним» та як буде розвиватися півострів після деокупації Криму – читайте в цьому інтерв'ю.
«Кримська платформа» «об'єднує третину світу»
Андрій Гетьман, «Голос Америки»: Чи можна говорити, що«Кримська платформа» із зустрічами на рівні політичних радників у Саудівській Аравії та візитами президента України формує міжнародний порядок денний щодо того як, завершити війну?
Еміне Джеппар: Власне, у вашому запитанні є часткова відповідь. Я трошки маю повернутись в історію створення «Кримської платформи», бо вона є безпрецендентною.
Жодна окупована територія не має таких майданчиків, навколо яких консолідована така велика кількість країн. Колись «Кримська платформа» починалась з чистого папірця формату А4. А сьогодні це – формат, який об'єднує одну третину світу.
«Кримська платформа» була свідченням проактивної політики України, тому що тоді, у 2021 році, треба було терміново повертати Крим до порядку денного, бо ця тема сповзала, бо ця тема виходила за дужки світового порядку денного. І нам треба було її повертати. І, власне, ми з цією задачею впоралися. Тоді ми запускали «Кримську платформу» як політико-дипломатичний шлях повернення Криму. І тоді, попри весь скепсис світу, ми змогли консолідувати 47 країн і міжнародних організацій навколо цієї ідеї.
З 2022 року контекст змінився через повномасштабну агресію. Це не вибір України, звісно. Цей контекст вплинув і на «Кримську платформу» як інструмент. Також маю зазначити, що «Кримська платформа» має багато вимірів. Тобто вона взаємодоповнююча, бо є урядово-лідерський проєкт: цей третій саміт сьогодні є відтворенням цього треку.
Є парламентський трек, тому що парламенти країн, зазвичай, більш гнучкі, і нам важливо мати політичний голос через своїх громадян в тих чи інших країнах. Перший рік ми проводили цей саміт в Хорватії, цього року в жовтні він пройде в Чехії, у Празі.
І експертний вибір, тому що громадянське суспільство в демократичних країнах є дуже потужним. Ми пишаємось нашим потужним громадянським суспільством.
Ми закликали і попросили експертів об'єднатися навколо «Кримської платформи», був відтворений новий вимір «Експертна мережа», і всі вони сьогодні вже працюють.
Без безпеки в Чорному морі і без безпеки в Криму не може бути глобальної архітектури безпеки
Тобто, ми в 2023 році завершили «Кримську платформу» останнім елементом, це Чорноморська безпекова конференція, яка має бути щорічним майданчиком. Тому що ми побачили, що в блоках, в об'єднаннях країн немає стратегічного бачення щодо безпеки в Чорному морі. І серед Чорноморських країн його немає. Без безпеки в Чорному морі і без безпеки в Криму не може бути глобальної архітектури безпеки. Тому, власне, оці три виміри працюють.
Якщо тепер повертатись до зустрічі радників з національної безпеки, представників Міністерства закордонних справ, ці два раунди, які відбулися, останній з них був в Саудівській Аравії. Цей контекст зараз і в «Кримській платформі» теж відтворений, наприклад, ми говоримо про «формулу Зеленського», ми про це будемо говорити і на саміті сьогодні. Адже це взаємопов'язані речі, бо тепер ми маємо транслювати дві ключові позиції.
«Україна сама визначатиме шлях деокупації»
Раніше це був політико-дипломатичний шлях, і ми об'єднувались навколо територіальної цілісності країни. Це незмінно. Є дві ключові нові позиції. Це те, що не може бути перемовин без Криму і те, що Україна сама визначатиме шлях деокупації, і він, у зв'язку з тим, що контекст розширений, може бути і дипломатичний, може бути і військовий. Ми не можемо виключати ці речі.
Тому весь спектр питань, пов'язаних з наслідками повномасштабної агресії Російської Федерації 24 лютого, також буде відображений так чи інакше на цьому саміті. Що ще нового в цьому році? Адже два попередні роки ми фокусувалися на міжнародних питаннях. В цьому році президент Зеленський хотів показати нашим партнерам і поділитись з нашими партнерами цією візією, яку Україна почала формувати з точки зору майбутнього Криму.
Команди вже працюють, адже ми маємо знати, яке буде повоєнне відновлення, економічне відновлення, як буде працювати бізнес в Криму. І третій блок - це гуманітарна політика. Це дуже складний, непростий з точки зору відповідей блок. Тому що Крим за всі ці роки піддавався різним репресивним практикам, починаючи від примусової паспортизації, коли просто два з половиною мільйона наших громадян в Криму примусили взяти російські аусвайси.
І питання, як Україна ставиться до таких громадян? Як і що ми транслюємо? Які гарантії безпеки нашим громадянам Україна буде надавати після деокупації?
Друга категорія людей – це ті, які приїхали після 2014 року в Крим. Мова йде про проросійських громадян. Мова йде про майнові права. Мова йде про освіту. Мова йде про кадровий резерв, тобто, дуже багато практичних речей, на які ми вже почали давати відповіді.
Вутрішньополітичний трек – це трошки не моя компетенція, бо ми ведемо міжнародний блок. Колеги з різних міністерств, з постійного представництва президента України в Автономній Республіці Крим, над цим працюють, і цього року в нас буде дві додаткові панелі, які будуть присвячені економічному відновленню і гуманітарній політиці. Це те, що відрізнятиме цей саміт від попередніх.
І наостанок скажу, що для того, щоб ця гуманітарна політика мала вже більшу законодавчу рамку в парламенті пройде Кримський день, де команди готують проєкти законів якраз для того, щоб це була не просто наша фантазія, а законодавчо закріплена політика.
«Сакральність Криму було вбито, коли було «приєднано» інші українські території»
А.Г.: Уряди країн Заходу чітко підтверджують, що Крим - це територія України. Але серед експертного середовища часто лунають такі тези, що коли Збройні Сили України вийдуть на адміністративний кордон з Кримом, далі треба домовлятися з Путіним, оскільки Крим для нього є «сакральною територією». Чи чуєте ви такі тези, і які контраргументи України?
Е.Дж.: Дійсно, різні тези лунають. Ця теза і спроба Росії показати начебто страх наших партнерів. Памятаєте ядерний шантаж Путіна щодо Криму і підняття ставок, коли мова йде про Крим? Тут багато нюансів.
Перше. Сакральність Криму було вбито, коли було «приєднано» інші українські території. І, власне, для нас повернення частини наших областей не відрізняється від повернення Криму.
Друге. Зазначу, що Україна, в принципі, не виключає різні формати деокупації. Наприклад, коли відбувалася війна в Хорватії, дві третини території вона повернула військовим чином, одну третину - дипломатичним. Ми також не виключаємо дипломатичний шлях. Я, навпаки, вважаю, що ми найбільш зацікавлена країна мати дипломатичний шлях повернення своїх територій. Але контекст тут змінений.
Ми усвідомлюємо, що, якщо ми припинимо воювати, ми просто не виживемо. Якщо Росія зупиниться воювати, то війна закінчиться. Власне, такі речі ми транслюємо нашим партнерам.
Кримський урок нам чітко транслює: агресія сама не зупиниться
І те, що Україна сьогодні - це не та країна, яка була в 2014 році, коли Російська Федерація нападала на Крим, а ми були не в стані підняти війська.
А світ зробив вигляд і, начебто, всім так здавалось, що Кримом ця війна закінчується. Але ні. Кримський урок нам чітко транслює - агресія сама не зупиниться. Вона тільки збільшується. Власне, ми мали наслідки: потім Донецька область, Луганська область, Донбас, потім 24 лютого.
І, власне, ми це також транслюємо партнерам, що наївно вважати, що, якщо ми будемо, скажімо, танцювати танго з агресором або шукати мову, яку почує Путін, щось ми можемо добитися. Наша історія і наша нинішня ситуація показують чітко, що з агресором треба говорити його мовою, і це мова Збройних Сил України.
«Росія працює, щоб зірвати саміт Кримської платформи»
А.Г.: Те, що Україна своєю метою називає звільнення всіх окупованих територій, включно з Кримом, зрозуміло і очевидно для Західного суспільства. Глобальний Південь переважно займав нейтральну позицію. Ви були в Індії. Наскільки необхідно донести світу позицію і аргументи України, і чи це складно?
Е.Дж.: Мій досвід показує, що, здебільшого в країнах, які далекі від нас географічно, а відповідно і за порядком денним, надзвичайно важливе інформування. На жаль, багато років до того, як українська дипломатія стала суб’єктною, і до того, як українська дипломатія стала активно працювати в регіоні Глобального Півдня (це Африка, Азія, Латинська Америка), там була набагато більш присутня Російська Федерація з точки зору формування своїх наративів, відповідно, і міфів про нас.
Тому, дійсно, більшість країн і людей жили в тих уявленнях про Україну, які їм транслювала Російська Федерація. Сьогодні ми це змінюємо. Це займе певний час. Ми розуміємо, що швидких результатів не може бути.
Але, до речі, на «Кримській платформі» в нас вже є декілька країн, які раніше не були представлені з африканського регіону. Я маю на увазі Арабський світ. Тобто це серйозні речі, тому що Російська Федерація там традиційно дуже активно присутня і, повірте, Російська Федерація не просто спостерігає за цим самітом третій рік поспіль. Російська Федерація активно працює над тим, аби ми не зібрали ці країни. Тому я реально вважаю, що ці 60 країн, які ми маємо, буде трошки більше цього року, це серйозний показник того, що українська дипломатія спроможна і суб'єктна, що сьогодні ми маємо таку підтримку.
Власне, ви згадали мій візит в Індію, я побачила, що в Індії здебільшого живуть усвідомленням того, що ця війна спровокована, що Путін був змушений напасти, що це війна Америки з Росією руками України. На експертному рівні лунали такі речі. Ти просто мусиш пояснювати абсолютно конкретними аргументами і потроху змінювати парадигму уявлення цих людей, які впливають на рішення в цих країнах. Так, це дійсно займатиме певний час, але я абсолютно переконана, адже президент зробив пріоритетом для українського МЗС роботу з Африкою, Латинською Америкою, Азією. Будуть відкриті нові амбасади на африканському континенті. Однозначно така активна робота матиме результат, ми вже його бачимо. Але переконана, що буде ще більше в майбутньому.
«Українці і кримські татари: кістка поперек горла Росії з її міфом про «родную гавань »
А.Г.: В Криму Росія веде переслідування кримських татар за етнічною ознакою. Чи може «Кримська платформа» донести до світу цей злочин Російської Федерації, який Москва скоює на території України?
Е.Дж.: Звісно, однією з задач «Кримської платформи» є захист прав корінних народів, зокрема, караїмів, кримчаків і кримських татар. Кримські татари, на жаль, не перше сторіччя піддаються репресіям і сьогодні в умовах окупації є найбільш дискримінованою етнічної групою. Зі зрозумілих причин. Тому що, ми розуміємо, що коли є Україна, це як кістка поперек горла російській шовіністичній амбіції, імперській амбіції.
Так само, коли кримські татари фізично є в Криму, це кістка поперек горла Росії з її міфами про сакральне значення Криму і «родную гавань» в Криму. Тому, відповідно, російська політика, починаючи від російської імперії, потім радянської політики, тепер путінської політики, спрямована на вичавлення і українців, і кримських татар. Зробити так, щоб там була типу дружба народів, а насправді російська домінанта.
Більшість політичних в'язнів сьогодні в Криму – це кримські татари. Здебільшого їх засуджують за так званий релігійний екстремізм, за тероризм. Але ми з вами знаємо, що до 2014 року жодного акту тероризму в Україні і в Криму відповідно не було. Тому ці всі кліше і міф, який формує Російська Федерація, говорячи, наприклад, про українців як про фашистів, а про кримських татар як про ісламських терористів, це теж абсолютно безпідставні звинувачення.
Тому «Кримської платформи», звісно, ставить перед собою задачу, по-перше, інформувати партнерів про те, що відбувається з кримським татарами і власне етнічними українцями. По-друге, які механізми захисту корінних народів. Ви знаєте, що Україна нещодавно приєдналась до цивілізованої групи країн, приєднавшись до декларації ООН з прав захисту корінних народів. Була докорінно змінена парадигма ставлення до корінних народів. Кримських татар, караїмів, кримчаків визнали корінними народами. Це те, за що кримські татари боролись 30 років після повернення на свою батьківщину, в Крим.
Тобто Україна дійсно змінила практику щодо захисту корінних народів, наприклад, в експертній мережі є окрема підгрупа, яку очолюють представники кримськотарського народу щодо захисту корінних народів. 22 серпня ми мали дуже серйозний захід, це вже добра традиція, що в переддень самітів ми проводимо експертні дискусії.
Було дві панельні дискусії і один захід організований Меджлісом кримськотатарського народу – як представницького органу цього народу. Також гучно на весь світ разом з закордоними експертами міркували про те, які інструменти захисту цього народу.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
