Від моменту публічного проголошення ідеї «Кримської платформи» до її втілення в життя та проведення кількох самітів, зокрема Чорноморської конференції з безпеки, минув відносно невеликий, але значний за насиченістю подіями період – два з половиною роки. Що таке Міжнародна «Кримська платформа», які існують виміри в її роботі, які результати проведених заходів та що ще очікують від цієї ініціативи кримські татари й українці Криму – у матеріалі Крим.Реалії.
«Кримська платформа»: коротко про головне, «питання Криму не закрите»
Президент України Володимир Зеленський під час виступу на спільних дебатах 75 сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року закликав країни світу взяти участь у створенні Міжнародної «Кримської платформи». У березні 2021 року окремим указом український президент затвердив «Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму». Цей документ передбачає як дипломатичні, так і військові заходи щодо відновлення територіальної цілісності України.
«Кримська платформа» – ініційований Україною міжнародний консультативно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму та зростаючі загрози безпеці, посилення міжнародного тиску на Кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму. Головна мета – деокупація Криму та повернення його Україні мирним шляхом.
Діяльність офіційно розпочалася на установчому саміті у Києві 23 серпня 2021 року. На заході було схвалено Спільну декларацію, яка окреслила основні параметри міжнародної політики щодо Криму.
Президент України Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки установчого саміту «Кримської платформи», заявив, що «сьогоднішній день є, без перебільшення, історичним для України» і що «питання Криму не закрите».
У першому саміті платформи взяли участь 43 держави та 4 міжнародні організації.
«Кримська платформа» діє одночасно і паралельно на кількох рівнях – у кількох вимірах: глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, парламентів та міжпарламентських асамблей, громадянського суспільства та експертного середовища.
Основні напрямки роботи: невизнання зміни міжнародно-правового статусу Криму; санкції, їх посилення та запобігання обходу; захист прав людини та міжнародного гуманітарного права; безпека в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами; свобода навігації; подолання негативних екологічних та економічних наслідків окупації.
Другий саміт «Кримської платформи»: ні російській агресії!
24 лютого 2022 року російський президент Володимир Путін віддав наказ про проведення на території України так званої «спеціальної військової операції», метою якої було оголошено «демілітаризацію та денацифікацію».
Україна та міжнародна спільнота вважають ці дії повномасштабним військовим вторгненням та прямою агресією з боку Російської Федерації проти суверенної української держави. Країни Європи, США, Канада, Австралія, Велика Британія та інші, а також міжнародні організації запровадили проти Росії економічні санкції. З 24 лютого 2022 року в Україні діє воєнний стан. Світова спільнота згуртувалася навколо України, надаючи офіційному Києву військову, фінансову та гуманітарну допомогу.
До літа 2022 року території Київської, Полтавської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей, раніше частково окуповані російськими військами, було звільнено Збройними силами України. Частини Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, а також АР Крим і місто Севастополь залишаються в окупації.
За таких умов було ухвалено рішення про проведення Другого саміту Міжнародної «Кримської платформи». Він відбувся 23 серпня 2022 року у режимі відеоконференції. У форумі взяли участь 59 країн та міжнародних організацій. На саміті ухвалили спільну заяву, в якій учасники «рішуче засудили неспровоковане та невиправдане вторгнення Росії, її агресивну війну проти України, особливо використання тимчасово окупованого Кримського півострова та українських територіальних вод для війни проти України». У перебігу брифінгу було представлено «Стратегію економічного відновлення Криму».
Перший парламентський саміт: на шляху до імплементації рішень
25 жовтня 2022 року в столиці Хорватії Загребі на тлі війни, що триває в Україні, відбувся Перший парламентський саміт Міжнародної «Кримської платформи». Організаторами заходу виступили парламенти двох країн: Верховна Рада України та Сабор Республіки Хорватія. У саміті взяли участь делегації понад 50 країн і міжнародних інституцій.
Учасники форуму ухвалили Спільну декларацію, в якій, наголошуючи на незмінності суверенітету і територіальної цілісності України, приналежності їй Криму та Севастополя, заявили про готовність реалізовувати на парламентському рівні рішення установчого саміту Міжнародної «Кримської платформи» та створити її постійний міжпарламентський комітет.
Перша Чорноморська конференція з безпеки
12-13 квітня у столиці Румунії Бухаресті відбулась Перша Чорноморська конференція з безпеки Міжнародної «Кримської платформи». Зробити Чорне море «внутрішнім морем НАТО» – з таким закликом звернувся до учасників Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. У конференції взяли участь понад 50 країн та організацій, було створено міжнародний «майданчик, на якому країни, які підтримують територіальну цілісність України та її євроатлантичне прагнення, можуть координувати свої зусилля у питаннях безпеки».
Другий парламентський саміт – підтримка деокупації Криму
«Для нас дуже важлив парламентська підтримка деокупації Криму. Робимо все можливе, щоб над Ай-Петрі злетів український прапор», – наголосив Руслан Стефанчук в інтерв’ю «Укрінформу».
Проведення другого парламентського саміту заплановане у столиці Чехії Празі на кінець жовтня. За словами спікера українського парламенту, триває визначення країн, запрошених до участі у форумі, на захід планують залучити свідків російських злочинів у Криму. Українські парламентарі обговорюють із представниками держав-учасниць саміту створення спеціальних міжфракційних об’єднань у їхніх парламентах. Подібні групи вже створені в Парламентській Асамблеї НАТО, парламентах деяких країн Балтії.
На парламентському рівні провідну роль відіграє Міжфракційне об’єднання «Кримська платформа», створене у Верховній Раді України у грудні 2020 року.
Своєчасна подія, яка потребує «переходу на воєнний лад» – експерти
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у коментарях на прохання Крим.Реалії назвав створення Міжнародної «Кримської платформи», яка працює в кількох вимірах, що доповнюють один одного, дуже своєчасною подією.
Ми мобілізували найактивніші демократичні країни навколо підтримки України, звільнення КримуРефат Чубаров
«Своєчасність нами була оцінена вже після 24 лютого 2022 року. Виявилося, що ми, можливо, не усвідомлюючи того, що може статися така широкомасштабна агресія, заздалегідь мобілізували найактивніші демократичні країни навколо підтримки України, звільнення Криму. Саме ці країни у лютому 2022 року продемонстрували моментальну реакцію та рішучість. Питання російсько-української війни, консолідації навколо захисту цінностей демократії, норм міжнародного права вимагають ширшого залучення всіх державних механізмів у світі, широкого кола громадськості», – заявив він.
Представник Крайової Ради Українців Криму (КРУК, Київ) та головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун, відповідаючи на запитання кореспондента Крим.Реалії, вказав на необхідність декларування воєнного характеру діяльності Міжнародної «Кримської платформи», визначення ролі в реалізації її цілей для української громади Криму.
До повномасштабної війни це був чутливий рівень комунікацій із нашими партнерами у боротьбі за визволення КримуАндрій Щекун
«Кримська платформа» як політична та дипломатична міжнародна складова досить важлива у питанні деокупації Криму. І до повномасштабної війни це був чутливий рівень комунікацій із нашими партнерами у боротьбі за визволення Криму. На жаль, другий саміт був менш ефективним: він мав жорсткіше реагувати на питання звільнення Криму, політично задекларувати те, що звільнення Криму переходить з «дипломатичного» на «військовий» шлях. Крайова Рада Українців Криму (Київ) перед самітом звертала на це увагу української влади. Проігнорував саміт також і питання про сучасний стан українців Криму в окупації. Необхідне розуміння того, що деокупация Криму не буде можливою без відновлення української етнічної ідентичності, без формування державної політики у питаннях підтримки української громади Криму», – наголосив Андрій Щекун.
Рефат Чубаров переконаний, що без відповідного правового закріплення домовленостей на рівні глав держав будувати стійкий мир після російсько-української війни буде складно.
«Роль парламентів – і у продовженні відсічі російській агресії, і в оформленні підсумків цієї війни, а також у встановленні гарантій безпеки не лише в Чорноморському просторі, а у більш ширшому європейському, світовому просторі. Вона виняткова. Міжпарламентські саміти – не лише інструмент вирішення питань подальшої консолідації навколо України та звільнення Криму, а й шлях до наступного етапу напрацювання механізмів і форм забезпечення миру в післявоєнний період. У цьому і обов’язок, і компетенція, і роль парламентів держав», – додав експерт.
Кримські татари та українці Криму чекають на деокупацію і реінтеграцію
«Для кримських татар платформа має дуже велике значення, оскільки її учасниками є країни, що розвиваються за принципами та цінностями демократії. І там, де існує демократія, суспільство завжди уважно і шанобливо ставиться до корінних народів та національних меншин. Ось чому у пів кроці від вступу до ЄС та НАТО Україні слід активніше імплементувати норми міжнародного права в національне законодавство, зокрема, очікує на свою трансформацію статус Автономної Республіки Крим, який, безумовно, має спиратися на право корінного народу на самовизначення. Таким чином, для нас міжпарламентський вимір є додатковою гарантією виключно демократичного шляху розвитку української держави», – наголосив Рефат Чубаров.
Дипломатичний шлях звільнення Криму вже не є актуальним. Подальші саміти будуть показовими саме в цьомуАндрій Щекун
Андрій Щекун, у свою чергу, вважає, що у питаннях реінтеграції Криму вже сьогодні необхідно напрацьовувати конкретну змістовну частину, змінювати контекст відповідно до вимог часу, щоб не сталося деградації.
«Дипломатичний шлях звільнення Криму вже не є актуальним. Подальші саміти будуть показовими саме в цьому, а також у тому, чи зможуть ініціатори, організатори та учасники побачити і позначити конкретну роль українців Криму в питанні деокупації та реінтеграції Криму і Севастополя. Сподіваюся, що на це звернуть увагу в координаційному офісі «Кримської платформи», – підсумував він.
Україна розпочала підготовку плану першочергових заходів у деокупованому Криму. 25 квітня, виступаючи перед учасниками форуму «Крим Wave» у Києві, про це повідомила постійна представниця президента України в АРК Таміла Ташева.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
