Доступність посилання

ТОП новини

Віталій Портников: Флотилія підбитих кораблів


Поштові марки України «Російський військовий корабель... Всьо!», присвячені знищенню російського крейсера «Москва». Київ, 23 травня 2022 року
Поштові марки України «Російський військовий корабель... Всьо!», присвячені знищенню російського крейсера «Москва». Київ, 23 травня 2022 року

Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії

Ракетний удар по російському військовому кораблю «Новочеркасск» у порту Феодосії вкотре нагадав, що у Криму для Чорноморського флоту Російської Федерації більше немає безпечних місць. Таким чином, фактично сходить нанівець одна з головних цілей окупації та анексії Криму – перетворення півострова на «непотоплюваний крейсер» Росії та плацдарм для нападу на Україну.

Майже через десятиліття після анексії від «непотоплюваного крейсера» не залишилося і сліду. Російські кораблі тікають із Севастополя і їх топлять у Феодосії. Переважного панування Чорноморського флоту Росії в Чорному морі теж немає. Та й про Крим як плацдарм для нападу на решту України теж уже можна говорити з певною часткою умовності. Тому що зараз російські окупаційні війська швидше намагаються утримати частину Херсонської області, аніж розвинути напад на південь України.

Наслідки удару по порту Феодосії, Крим, 26 грудня 2023 року
Наслідки удару по порту Феодосії, Крим, 26 грудня 2023 року

Виявилося, що за правильної організації оборони російська армія не мала жодних шансів не лише розгорнути наступ на Миколаїв чи Одесу, а й навіть утримати захоплений у перші ж дні після 24 лютого 2022 року Херсон.

Для Путіна, я певен, Чорноморський флот – це не люди, а кораблі. А Крим – не мешканці, а територія

Тверезомислячий політик зробив би висновки з цієї втрати позицій і помилковості планів. Але Володимир Путін, схоже, все ще впевнений, що час – його найкращий союзник, і війна на виснаження з Україною допоможе йому повернути позиції, причому не лише у Криму і на Чорному морі. Тому має рацію генерал Валерій Залужний: тільки втрати можуть протверезити російське політичне керівництво і змусити його задуматися про закінчення війни.

Причому мова, хоч як це не парадоксально, має йти аж ніяк не про втрати серед особового складу – в Росії до таких жертв ставляться, я б сказав, з історичною байдужістю. Йдеться саме про технічні втрати. Адже для Путіна, я певен, Чорноморський флот – це не люди, а кораблі. А Крим – не мешканці, а територія.

Ракетна атака ЗСУ на штаб Чорноморського флоту РФ у Севастополі, Крим
Ракетна атака ЗСУ на штаб Чорноморського флоту РФ у Севастополі, Крим

І хоч би як намагалися російські пропагандисти приглушити резонанс від знищення «Новочеркасска», зрозуміло, що в Кремлі до кожної втрати великого корабля на кримському рейді ставляться болісно, тим більше, що завести в Чорне море нові кораблі такого класу в Росії у зв'язку із закриттям проток можливості немає.

Зрозуміло, що в Кремлі до кожної втрати великого корабля на кримському рейді ставляться болісно

Кремлю доводиться просто змиритися з тим, що після загибелі флагмана Чорноморського флоту РФ корабля «Москва» флотилія загиблих кораблів розширюється з кожним новим ударом українських збройних сил – і буде розширюватися. Упевнений, це лише питання часу, на який даремно сподівається Володимир Путін.

Часу, коли не буде ні «непотоплюваного крейсера», ні плацдарму, ні піратства російського флоту у водах Чорного моря, перетвореного Путіним з античного моря гостинності в море конфронтації та війни.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG