Доступність посилання

ТОП новини

Адмінкордон суворого режиму: як виїхати з Криму й потрапити в нього?


Карантинний режим на контрольно-пропускних пунктах в'їзду-виїзду на адміністративному кордоні між Кримом і Херсонською областю зніматимуть поступово, ‒ про це 5 червня повідомив перший заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ростислав Замлинський. Зараз за розпорядженням українського уряду КПВВ закриті для громадян до 22 червня, за деякими винятками.

Так, випустити з півострова можуть, як і раніше, тільки громадян України з реєстрацією на материку, а впустити, відповідно, громадян з реєстрацією в Криму. Також Міністерство з питань реінтеграції визначило низку «підстав гуманітарного характеру» для перетину адмінкордону: серед них ‒ виїзд на лікування важких хвороб, на похорон близьких родичів, возз'єднання сім'ї та інші причини, які необхідно підтвердити документально. Тим часом правозахисники стверджують, що кримчани стикаються з низкою проблем на КПВВ, і вже надіслали українському уряду рекомендації для пом'якшення обмежень. Про це йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Прессекретар Херсонського загону Держприкордонслужби України Іван Шевцов розповів Крим.Реалії про навантаження на пункти пропуску в останні місяці.

‒ З початку карантину і до сьогодні адмінкордон з тимчасово окупованим Кримом перетнули 14,5 тисячі громадян, причому половина з них ‒ за перші три дні. Зараз це від 30 до 60 осіб на добу. Через підстави гуманітарного характеру ми пропустили 527 громадян за весь час карантину. Зазвичай це люди, які їдуть з метою возз'єднання сім'ї: наприклад, один з подружжя має кримську реєстрацію, а інший зареєстрований на материковій частині України. Окрім того, дуже багато громадян їдуть на лікування, і лише в окремих випадках ‒ на похорон.

Однак переселенка з Криму, громадська активістка Наталя Лютікова з посиланням на скарги кримчан стверджує, що при цьому вони зазнають надзвичайно довгих перевірок.

Ситуацію на адмінкордоні з Кримом я вважаю нездоровою
Наталя Лютікова

‒ Прикордонники збирають людей у загоні та не пускають до приміщення, так що вони по 5-15 годин перебувають буквально в полі ‒ під вітром, сонцем, без лавок, води й туалету. Це зона між двома контрольно-пропускними пунктами ‒ російським і нашим. Річ у тім, що український уряд запровадив незрозумілу, непрозору процедуру перевірки громадян, причому вона відбувається в Києві. Тобто громадянин України з Криму, який хоче виїхати на материк до своїх рідних або на лікування чи на похорон, навіть за наявності всіх необхідних документів дуже довго чекатиме. Його документи для чогось надсилаються до Києва, і хтось ухвалює рішення, іноді негативне. При цьому на кордоні з Росією та з Польщею перевірки проводять на місці, і вся процедура займає близько години. На цьому тлі ситуацію на адмінкордоні з Кримом я вважаю нездоровою.

Наталя Лютікова вважає, що тривалі перевірки на адмінкордоні не тільки порушують права громадян України, а й створюють умови для корупції. Юристка громадської організації «КримSOS» Ольга Куришко згодна з тим, що український уряд зробив недостатньо, щоб спростити в'їзд кримчан на материк.

‒ Майже всі звернення на нашу гарячу лінію стосуються саме проблеми перетину адмінкордону. Найбільше людей хвилює невизначеність гуманітарних підстав, тобто вони не знають, пропустять їх чи ні. Також вони розповідають про дуже довге очікування погоджень від Держприкордонслужби. Список гуманітарних підстав далеко не вичерпний і нормативно не закріплений щодо Криму ‒ він міститься тільки в поясненнях Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, але не в самій постанові про перетин адмінкордону. Варто було б розширити і закріпити ці підстави, щоб всі знали, які документи потрібно зібрати, скільки потрібно чекати рішення ‒ ось ця невизначеність дуже бентежить людей і не дає нам можливості нормально їх консультувати.

Ольга Куришко також зазначає, що частина питань до правозахисників стосується встановлення додатка «Дій вдома» для забезпечення самоізоляції: так, далеко не у всіх, хто в'їжджає на материкову частину України, є смартфони.

‒ До того ж, якщо громадянин збирається пробути в Херсонській області один день, то, на наш погляд, немає потреби поміщати його на обсервацію або самоізоляцію. Більшість кримчан виїжджають, щоб отримати на материку якісь послуги, і це зазвичай займає до двох днів. Не варто також створювати навантаження на місцеві лікарні й утримувати громадянина в обсервації, якщо він може дотримуватися режиму самоізоляції за місцем фактичного проживання на материку. Наші громадські та правозахисні організації надіслали відповідні рекомендації в уряд, і вони стосуються як Донецької, Луганської областей, так і Криму.

З інспекцією на контрольно-пропускних пунктах після отримання низки скарг 4 червня побував постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич. Він також залишився незадоволений порядком узгодження, що передбачений для виїзду кримчан на материк.

Антон Кориневич
Антон Кориневич
Було б ефективніше ухвалювати рішення на місці
Антон Кориневич

‒ Безумовно, нас турбує ситуація з перетином адмінкордону між Херсонською областю та Автономною Республікою Крим. Ще у березні, під час запровадження обмежень ми говорили уряду про те, що цей порядок потрібно було виписувати по-іншому. Дійсно, підстави гуманітарного характеру для пропуску українських громадян на материк так і не стали частиною нормативного поля. На наш погляд, це необхідно змінити. У таких випадках рішення про перетин адмінкордону ухвалює особисто голова Держприкордонслужби ‒ одна людина на всю країну. У нього є інші посадові обов'язки, що й спричиняє такі витрати часу. Якщо ж громадяни приїжджають пізно ввечері або вночі, то отримати узгодження набагато складніше. Було б ефективніше ухвалювати рішення на місці.

Антон Кориневич радить кримчанам, у яких є підстави гуманітарного характеру для перетину адмінкордону, заздалегідь зв'язуватися з Постійним представництвом президента України в АРК.

‒ Всі контакти можна знайти на нашому сайті, працює гаряча лінія. Таким чином ми могли б завчасно опрацювати всі питання з прикордонниками. З позитивного ‒ на пунктах «Каланчак» і «Чаплинка» буде забезпечений безкоштовний бездротовий Інтернет, щоб люди без проблем встановлювали додаток «Дій вдома». Ми розуміємо проблеми кримчан і зараз працюємо з урядом, щоб домогтися послаблення режиму на адмінкордоні. Думаю, що найближчим часом це дасть результат.

Раніше в Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій повідомили, що пом'якшили пропускний режим для кримських випускників, які цього літа поїдуть складати іспити на материковій частині України: так, абітурієнти та одна особа супроводу зможуть безперешкодно перетинати адмінкордон без тримання в обсерваторі.

Адмінкордон між материковою Україною і Кримом

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG