Доступність посилання

ТОП новини

«Коли повернемо Крим, перше слово там скажу рідною мовою». Ахтем Сеітаблаєв про «хороших росіян» і вільний півострів


Режисер та актор, директор «Кримського дому» Ахтем Сеітаблаєв
Режисер та актор, директор «Кримського дому» Ахтем Сеітаблаєв

Днями режисер та актор, директор «Кримського дому» Ахтем Сеітаблаєв був призначений начальником служби співпраці з громадськістю та ЗМІ 241-ї окремої бригади Збройних сил України. В ефірі Крим.Реалії Сеітаблаєв розповів про роль мови та пропаганди в нинішній війні Росії проти України, про зброю «русского міра» і про те, яким буде його перше слово, коли він повернеться до Криму.

– Зараз в ефірі на моє прохання ми говоримо з вами російською мовою, а яка мова для вас сьогодні звичніша, яка ця мовна градація?

– Здебільшого з більшою частиною оточення я говорю українською, і мені це подобається. Рідну кримськотатарську я в жодному разі не забуду. І коли повернемо Крим, перше слово там скажу рідною мовою.

– І яке це буде слово?

– «Вдома». Минуло досить багато часу відтоді, як говорити українською для мене стало необхідністю. Іноді навіть просто фізіологічною потребою, бо це маркер – свій-чужий. Але ось лаюся я точно російською мовою.

– А таке в наш час, мабуть, трапляється.

– Трапляється. І не лише у наш час. Але в наш час особливо.

Ахтем Сеітаблаєв
Ахтем Сеітаблаєв

– Якою в ідеалі має бути в Україні ситуація з мовою?

– Я розглядав би це питання в контексті того, до якого результату призвело незнання української мови. Століттями – що Російська імперія, що Радянська імперія – знищували все, що допомагає людині бути індивідуальністю, зокрема мову. Це досить сильний маркер. Досить сильна емоційна складова кожної людини.

Мало хто в історії зробив так багато поганого для російської культури, для російського народу та для російської мови, як персонаж Путін

Теза про те, що там, де російська мова – там «русскій мір», стала зброєю цього «русского міра». Напевно, мало хто в історії зробив так багато поганого для російської культури, для російського народу та для російської мови, як персонаж Путін, вибачте, я без матюка.

У 2014 році чув таку байку із Севастополя. Деякі вдячні жителі Севастополя зустрічають російську армію «визволителів» із квітами, чекають, що зараз якийсь батальйон заїжджатиме. І заїжджає батальйон із Північного Кавказу. На броні сидять люди у військовій формі, вітаються російською мовою, щоправда, з акцентом, і не дуже схожі на представників російського народу. Один із тих, хто їх зустрічають, з квітами в руці, в ступорі за цим спостерігає. А його сусід каже: «А ти чекав, що Чехов із Тургенєвим приїдуть?» Впевнений, що ніхто з тих, хто зі зброєю в руках прийшов в Україну, не має уявлення ні про Чехова, ні про Тургенєва, ні про Пушкіна.

Ахтем Сеитаблаев – о родном Крыме, депортации и репрессиях (видео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:12:17 0:00
Я абсолютно підтримую захист нашої державної мови

Весь фактаж подій свідчить про те, що російська пропаганда дуже вміло використовує справді видатних діячів творчого ландшафту. Талановитий режисер, талановита балерина – хедлайнери «русского міра», і вони кажуть: «русскій мір» – він такий. А він не такий. І вони чудово знають, що роблять.

Нам потрібно, знаючи це, не просто відповідати адекватно, а діяти на випередження. Тому я абсолютно підтримую захист нашої державної мови, яка має бути мовою всіх офіційних осіб, ЗМІ, сфери обслуговування.

Кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв під час вручення йому премії імені Василя Стуса. Київ, 13 вересня 2020 року
Кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв під час вручення йому премії імені Василя Стуса. Київ, 13 вересня 2020 року

– Чи є «хороші росіяни»? Частина українського суспільства вже не ставить цього питання, бо для них очевидно, що ні.

Словосполученням «хороший росіянин» переважно називають людей, які за фактом є хорошими людьми

А (академік Андрій – КР) Сахаров? Словосполученням «хороший росіянин» переважно називають людей, які за фактом є хорошими людьми. Вони з тих, хто легалізує те, що відбувається в Україні: в Бучі, Ірпені, Гостомелі тощо. Тому конотацію слова «хороший росіянин» можу розглядати лише в контексті конкретних вчинків конкретних людей. Якщо просто відповісти на запитання: чи вони бувають? Так, бувають. Ми ж не нацисти.

– А кого із сучасників ви в цьому випадку могли б назвати?

– Уникнувши відповіді конкретної, я б сказав: точно не «злий росіянин» – дитина, якій три роки, яка народилася в освіченій родині, де батьки слідують фундаментальним людським і гуманістичним цілям і в цьому контексті виховують своїх дітей.

Контент формує людину: що вона читає, що слухає, які казки та про яких героїв їй розповідали, на чому робили акцент – на якій рольовій моделі поведінки. Коли дитина росте на спогляданні, вивченні, співпереживанні – це результат. Та й зовсім інший результат, якщо маленька людина виростає в сім'ї, де сповідують принципи: «без лоха – жизнь плоха»; «падаючого – підштовхни».

Український кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв на Каннському кінофестивалі. Канни, 23 травня 2019 року
Український кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв на Каннському кінофестивалі. Канни, 23 травня 2019 року

– Із сюжетів про пропагування z-символіки в російських школах і дитячих садках ми бачимо, що агресія щодо України підігрівається навіть серед дітей.

Дитина, вихована твоїм ворогом – напевно, у цьому світі мало, що гірше за це

– Ще страшніше те, що дуже багато українських дітей силоміць вивезли до Росії. Дитина, вихована твоїм ворогом – напевно, у цьому світі мало, що гірше за це.

– Це один момент. Другий: у Криму діти всі ці вісім років жили в іншій системі. Водночас ще не так давно деяких російських лібералів непокоїло питання: а що ж буде, коли Україна повернеться до Криму, чи росіян виганятимуть?

– Як ми бачимо з нещодавніх подій (після вибухів у Новофедорівці, коли у соцмережах з'явилися відео з масовим поспішним від'їздом із Криму росіян – КР), вони непогано справляються із самодепортацією.

– З іншого боку, країни Балтії порушують питання про видачу віз росіянам. Чи має цивілізований Захід зачинити всі двері перед росіянами?

– Так. Питання колективної відповідальності – не безпредметне. Як показує історія, Росія як державне утворення, якщо не помиляюся, жодного року не провела, не воюючи з кимось, не намагаючись захопити чиїсь території. І взагалі імперія може існувати, лише постійно розширюючись, отже – постійно воюючи. Немає приводів для війни – вона їх створює.

Наприклад, говорили про те, що обмежують російську мову в Криму, де з 600 шкіл було 12 шкіл кримськотатарською мовою, лише два ліцеї українською мовою і понад п'ятсот російською. Це з приводу обмеження російської.

Я зі своїми студентами, з кожним новим курсом проводжу один експеримент. Він про те, як часто спеціально спотворюють сенси слів. Я говорю студентам: «Протягом трьох секунд скажіть мені свою асоціацію на слово «сарай». 9 із 10 говорять про маленьку будівлю, в якій тримають худобу або садовий інструмент. «А ось мовою моєї мами «сарай» – це палац. І дивно припустити, що столицю однієї з найпотужніших держав Європи (Кримського ханства – КР) його мешканці назвали б «сараєм» у тій конотації, про яку ви кажете. Добре, йдемо далі. Яка асоціація зі словом «хохол»? У деяких моїх студентів, особливо у хлопців, після цього питання скляніють очі. «Так нас називають, коли хочуть принизити», – відповідають вони. І тоді кажеш їм: «А ось мовою моєї мами воно означає «син неба». Тож кому треба було змінити зміст слів «палац» і «син неба»? А уявляєте, якщо через десять років слово «мама» викликатиме у вас таку ж рефлексію, як слово «хохол» зараз?» Це про слова, про мову та про цінності.

– Слово сильніше чи зброя?

– Якщо у стратегічній перспективі, то, звісно, слово. Якщо у тактичній – зброя. Мій життєвий досвід підтверджує, що абсолютно мав рацію академік Лихачов, сказавши, що освітою іноді потрібно займатися примусово. Для когось вистачить докірливого погляду матері, щоби він прочитав книжку. А комусь, на жаль, потрібно, щоби прилетів у двір 120-й міліметр (снаряд певного калібру – КР).

– Президент Зеленський нещодавно наголосив у своїй заяві, що у Криму це почалося (агресія Росії проти України – КР), у Криму це й закінчиться. Як реаліст усередині вас оцінює такі заяви?

Дуже багато хто намагався зробити так, щоб ми не повернулися до Криму. Ми завжди поверталися. І цього разу повернемося

– Я вдячний президентові за те, що він про це говорить, вводить у публічний дискурс. Ми знову ж таки повертаємося до слова. І в Біблії написано, що спочатку було слово. Люди повинні звикнути і не сумніватися в тому, в чому вже не перше століття не сумнівається жоден киримли (самоназва кримських татар – КР). Дуже багато хто намагався зробити так, щоб ми не повернулися до Криму. Ми завжди поверталися. І цього разу повернемося.

Кадр із фільму «Додому» кримськотатарського режисера Нарімана Алієва, в якому Ахтем Сеітаблаєв грає одну з головних ролей
Кадр із фільму «Додому» кримськотатарського режисера Нарімана Алієва, в якому Ахтем Сеітаблаєв грає одну з головних ролей

Багато хто намагався знищити українців – Голодоморами, депортаціями тощо. Але Російської імперії немає, а ми з вами залишилися. І радянської імперії немає, а ми з вами залишилися. І цих також не буде. Та й іншої альтернативи ми не маємо. Це справді почалося у Криму, у Криму має і закінчитися.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

  • 16x9 Image

    Рустем Халілов

    Співпрацюю з Крим.Реалії з 2016 року. У журналістиці – з 2002 року. Починав у кримських виданнях, 2010 року переїхав до Києва для роботи в тижневику «Коментарі».

    До появи в команді Крим.Реалії працював у газетах, інформагентствах та на телебаченні. Писав новини та лонгріди, готував телесюжети. Їздив країною у пошуках хороших репортажів, займався журналістськими розслідуваннями, був парламентським кореспондентом, робив авторську програму, записував підкасти та керував роботою редакції.

XS
SM
MD
LG