«У Криму ‒ тоталітарна вертикаль влади». Активісти ‒ про обшук в отамана Акімова

Вранці 28 листопада в Сімферополі російські силовики провели обшуки у проросійського активіста з Криму, керівника громадської організації «Кримське казацтво» Сергія Акімова. За словами його адвоката Костянтина Рустемова, «є заява якогось громадянина про те, що Акімов викрав майно казачого корпусу».

Під час російської анексії Криму у 2014 році, проросійський активіст Сергій Акімов брав активну участь у подіях на півострові. Він нагороджений російськими медалями, серед них ‒ «За повернення Криму». Зараз він публічно критикує фактичну владу в Криму, у 2016 році був одним з активістів, які об'єднувалися в опозиційний рух на півострові. Був одним з організаторів мітингу «Обдурений Крим», за проведення якого деякий час провів у відділенні поліції.

Громадські активісти та політологи в ефірі Радіо Крим.Реалії обговорили причини проведення обшуку у Сергія Акімова.

Напередодні проросійські активісти, соратники Акімова Олег Кочеров та Ілля Большедворов повідомили, що російські силовики нібито інкримінують Акімову тероризм, екстремізм і розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Незабаром адвокат Акімова спростував цю інформацію.

Голова Кримського антикорупційного комітету Ілля Большедворов пояснив Крим.Реалії, чому могли виникнути такі різні версії та з якої причини до активіста могли приходити силовики.

– На момент публікації новин правдивої інформації у нас не було, Акімов не міг до ладу розмовляти телефоном. Потім телефон був недоступний, ніхто не брав слухавку. Потім він пояснив, що до нього прийшли співробітники поліції та Центру з протидії екстремізму та стали висувати йому звинувачення, пов'язані з розпалюванням міжнаціональної ворожнечі. Я сам бачив їх на місці події, і, можливо, саме через їхню присутність Сергій зробив такі висновки. Потім уже з'ясувалося, що цей обшук проводиться за заявою нібито про крадіжку. Я трохи знаю ситуацію: Акімов працював у кадетському казачому корпусі, а людина, яка написала заяву на нього, заборгувала Акімову зарплату. Майно, яке знайшли під час обшуку, передали йому судові пристави за результатами стягнення тієї заборгованості.

Адвокат Сергія Акімова Костянтин Рустемов підтвердив, що його підзахисний «судився з цим корпусом, потім було рішення суду, і частину зарплати йому передали майном». За словами Іллі Большедворова, казачий кадетський корпус заборгував не тільки Акімову, а як мінімум ще одному казакові.

– Усі ці казаки брали участь у заходах, пов'язаних із парком левів «Тайган» Олега Зубкова: фестиваль у нього проводили, виступали на захист парку. Тому не можна виключати, що дії Центру з протидії екстремізму спрямовані на залякування та припинення їхньої активної громадсько-політичної діяльності. Нещодавно Сергій Аксенов (російський глава Криму ‒ КР) говорив, що активістів притягатимуть до відповідальності за наклеп, якщо вони поширюють «неправдиву інформацію» в соціальних мережах. Я вважаю, що всі ці події з одного ряду.

Представник громадської організації «Громадський актив Коктебеля», член «Союзу казаків Феодосійського регіону» Борис Яремко висловив припущення, що Сергія Акімова переслідують із політичних мотивів.

– Річ у тім, що він дуже серйозно заступився за Олега Зубкова ‒ напевно, з цим пов'язано. Просто Акімов не вступив до «Кримського казацького війська» і ми теж не вступили. У 2015 році всім запропонували об'єднуватися в цю організацію, але багато хто відмовився. Виходить, що в Криму є і реєстрові, і громадські казаки. У Росії приблизно шість мільйонів казаків, і тільки 600 тисяч у реєстрі ‒ інші всі вільні. Ситуація з реєстром дуже складна: ти зобов'язаний все робити, їхати на перший поклик. Але у нас є робота, сім'ї ‒ ми збиралися на свята або коли могла бути небезпека для держави. Наприклад, у 2006 році ми виступили проти НАТО, проти прибуття американського корабля до Феодосії. Але окрім казацтва, є ж ще політика. Якщо Акімов десь займався політикою, то, можливо, це створило проблеми.

На російських виборах 2019 року в Криму, законність яких не визнає Україна, Євросоюз, США та низка інших країн, Сергій Акімов балотувався в депутати кримського парламенту за списком «Компартии «Коммунисты России» Леоніда Грача. Проте ця політична сила не подолала прохідний бар'єр. Напередодні виборів Акімов розкритикував дії «Единой России» в Криму та закликав кримчан не голосувати за цю партію.

Колишній депутат міської ради Алушти Павло Степанченко у жовтні вийшов на свободу з СІЗО, де провів три роки за звинуваченням у вимаганні 150 тисяч рублів у представника російської партії влади «Единая Россия». Провину ексдепутат не визнав і продовжує оскаржувати свій вирок. Павло Степанченко запевняє, що його переслідування було політичним.

– Залякати і зламати мене не вдасться, незважаючи на всі ті незаконні дії та змову влади з правоохоронною системою в Криму. Зараз у нас така ситуація, якщо треба «віджати» бізнес, як у Зубкова, то тиснутимуть, шукатимуть формальні причини. Вони перевершили хлопців із Партії регіонів, які були при Україні, хоча всі звідти перейшли до «Единой России». Інструменти можуть бути різні: «закошмарити» бізнес, як у Зубкова, або ж, якщо ти отаман, депутат, але не згодний із правлячою партією, тобі підкинуть наркотики, звинуватять у вимаганні. Зараз не тільки в Криму, але й в усій Росії такий режим, від верху до низу. Якщо ти гавкаєш разом із владою, то будеш на плаву. Якщо ти виявляєш, що йде незаконна забудова або ще щось, то привертаєш увагу влади та спецслужб. У Криму чисто тоталітарна вертикаль влади. Треба тебе упакувати ‒ сидітимеш.

Український політолог Валерій Димов вважає, що проросійські активісти, які стали жертвами переслідувань у Криму після 2014 року, на думку російської влади, вже виконали свою задачу.

– Цим активістам, можна сказати, пощастило. Їхні колеги, які підтримували аналогічні процеси на інших окупованих територіях, в окремих районах Донеччини та Луганщини, вже перебувають, м'яко кажучи, в зовсім іншій ситуації. Ці люди владі не потрібні. Вони виконали своє завдання для окупантів ‒ по дурості або свідомо ‒ і все. Думаю, що кількість розчарованих, насправді, набагато більша, просто ми про них не знаємо. Жодної перспективи у цих людей немає, і дати їм можливість виявити суб'єктність розцінюватиметься як поразка влади, яка сьогодні претендує на легітимність у Криму. Ні у Зубкова, ні в Акімова ніякої перспективи домогтися справедливості, як вони того вимагають, не існує. Думаю, ці двоє будуть поставлені на місце показовими процесами, щоб іншим не кортіло.

На момент публікації цього матеріалу Крим.Реалії не змогли зв'язатися з Сергієм Акімовим.

(Текст підготував Владислав Ленцев)