Сьомий рік у Криму працюють лише декілька російських банків. 2 грудня на півострові відзначають День працівника банку ‒ російське неофіційне професійне свято працівників банківської системи.
«Банки активно беруть участь у забезпеченні інфраструктурних та інвестиційних проєктів, підвищують доступність та якість послуг для бізнесу і населення, спонсорують благодійні акції, важливі освітні та культурні заходи. В умовах пандемії коронавірусу системотвірні банківські установи Криму підтримали малий і середній бізнес», ‒ сказав у своєму привітанні працівників банківської системи голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк.
У коментарі Крим.Реалії кримський проросійський політик, член партії «Справедливая Россия» Степан Кіскін зазначив, що через міжнародні санкції в Криму відсутній конкурентний ринок фінансово-кредитних організацій.
«Ситуація з банківським обслуговуванням у Криму залишає бажати кращого, а все через те, що в регіоні склався не зовсім конкурентний ринок фінансово-кредитних організацій. «Сбербанк» або інші великі банки навряд чи незабаром прийдуть у Крим, тому залишається надія на впровадження цифрового рубля в регіоні, який дозволить обходити санкції. Звичайно, я прихильник того, щоб великі банки виявили патріотизм і прийшли в Крим. Однак у найближчій осяжній перспективі не варто на це сподіватися», ‒ зазначив політик.
За інформацією кримської активістки Наталії Кириченко, відсутність великих банків у Криму викликає певні незручності для кримчан.
«Банки в Криму тільки «кримські». Великі російські ‒ «Сбербанк» та інші ‒ з Кримом працюють лише дистанційно. Відкрити рахунок або карту можна де завгодно в Росії, тільки не на території Криму. Всі запитання вирішуються телефоном з міжнародним тарифом. Добре, що є внутрішній чат у банку онлайн і соцмережі. Тут, у соцмережах, питання вирішуються швидше, ніж телефонувати й чекати вільного оператора. Незручно, але іншої альтернативи немає, добре, що хоч так. Перші роки після «кримської весни» було складніше з банками. Загалом ситуація терпима», ‒ прокоментувала ситуацію Крим.Реалії активістка.
На думку російського блогера Олександра Горного, який переїхав до Криму, місцеві жителі навчилися задовольнятися наявними можливостями банківської системи.
«Для більшості кримчан питання банківських послуг вирішене. Є локальні банки й декілька материкових (російських ‒ КР), які забезпечують усі необхідні послуги для юросіб і фізосіб. Достатньо велика мережа банкоматів РНКБ, які обслуговують серед інших карти «Сбербанку» й «Альфа-банку». Шкода, що досі немає філій «Сбербанку» в Криму, але і це питання легко вирішується онлайн-обслуговуванням через гаджети. У багатьох жителів Криму давно сбербанківські карти, а якщо потрібно оновити карту, то прямо за мостом працює потужне відділення «Сбербанку». Так що проблем ніяких особливо немає, особисто я жодних проблем не відчуваю. Всі транзакції між кримськими і материковими (розташованими в Росії ‒ КР) банками проходять миттєво і без проблем», ‒ повідомив у коментарі Крим.Реалії блогер.
Кримська активістка Ірина Вронська розповіла Крим.Реалії, що кримчани у своїй більшості обходяться без карт VISA та послуг «Сбербанку».
«Я вам не скажу про всіх кримчан, але особисто я вважаю роботу банків у Криму цілком нормальною. Ніколи не було жодних ексцесів ні у мене, ні у членів моєї сім'ї. Якщо доводилося звертатися до банків (що «Банк Россия», що РНКБ), то завжди обслуговувалися швидко, чітко, персонал ввічливий. Ми у своїй більшості не користуємося послугами «Сбербанку», і VISA нам теж не потрібна. Так що все в порядку», ‒ повідомила активістка.
За інформацією Міністерства економічного розвитку російського уряду Криму, банківська система в Криму представлена Російським національним комерційним банком (ПАО), АТ «Генбанк», АТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», Сімферопольською філією АТ «АБ «РОССИЯ», АТ «Севастопольський Морський банк», Філією «Південний» АТ КБ «ИС Банк», які здійснюють свою діяльність на підставі ліцензій, виданих Центральним банком Росії.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
У відомстві зазначили, що не мають можливості зобов'язати всі російські банки працювати в Криму. Про це йдеться в листі міністерства, яким володіють Крим.Реалії.
