«Без води тут буде дуже важко». В Армянську просять відновити водопостачання Північно-Кримським каналом

В Армянську ввечері 5 липня відбувся пікет за відновлення водопостачання півострова Північно-Кримським каналом. Проросійський активіст Сергій Акімов у коментарі Крим.Реалії підкреслив, що акція була заздалегідь узгоджена з російською владою міста.

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне річище Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією 2014 року постачання води припинили, що позначилося на роботі заводу «Кримський титан». У серпні 2018 року тут відбулися хімічні викиди, від яких постраждали жителі Армянська, Красноперекопська та інших населених пунктів півночі Криму.

Активіст із Армянська, організатор пікету за подачу води з материка Владислав Пивовар розповідає, як відбувся пікет і що учасники підписали за його підсумками.

‒ Було заявлено до 500 людей, але прийшло близько 100-150, переважно старші люди. Молодь, напевно, не цікавить це питання, але зацікавить у серпні, коли температура зміниться і, можливо, повториться трагедія, яка була торік. Юрій Мєшков прибув ‒ перший президент Криму ‒ його привітали, літні люди пам'ятають його. У нас не вимога, а пропозиція до людей зібрати підписи, за дорученням йому передати наші голоси, щоб він займався питанням усього Північного Криму, зокрема, Армянська та прилеглих сіл, які постраждали від катастрофи. Всі учасники пікету підтримали цю довіреність. Розумієте, Зеленський ‒ не Порошенко, і коли зараз будуть вибори, ті, хто потрапить у коаліцію, можливо, вони будуть вирішувати це питання.

Владислав Пивовар підкреслює, що він не очікує домовленостей між владою України та російським главою Криму Сергієм Аксеновим.

‒ Але Мєшков може як довірена особа від жителів Армянська та усіх довколишніх сіл, міст може спілкуватися на цю тему, йому це не заборонено. Ми хочемо зробити хоч якісь кроки, щоб нас почули, щоб він почав співпрацювати з українською стороною. Якщо вони вважають цю територію українською, можливо, вони не допустять, щоб північ Криму стала пустелею. Без води тут буде дуже, дуже важко. Влада стверджує, що набирає воду в кислотовідстійник, а вона йде з підземних шарів. Так що можливо, що Армянськ залишиться без прісної води або з солоною, непридатною для пиття. Які показники насправді, ми не знаємо. Місцевий водоканал уклав контракт із московською конторою, вони на сайті викладають показники й говорять, що вода придатна. Але «Кримський титан» споживає дуже велику кількість води для виробництва. Її дійсно дуже сильно не вистачає.

Раніше експрезидент Криму Юрій Мєшков в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів про своє звернення до влади України з приводу можливих переговорів про постачання води на півострів:

«З моєї точки зору, назріла ситуація, коли затребувані суспільно-політичні, державні діячі, які живуть проблемами народу, знають про них і в змозі запропонувати рішення. Але я не настільки наївний, щоб очікувати, що Володимир Зеленський прочитає лист і відразу накаже воду та потяги пустити. Це не стільки прохання, скільки звернення. Які дії можуть бути? Скажімо, я відчуваю глибоку повагу до Леоніда Кравчука. Чому б його не запросити для обговорення загальних проблем? З боку Росії Микола Платошкін, теж більш ніж авторитетна людина (російський дипломат, політолог та історик ‒ КР). Вони не пов'язані зобов'язаннями з офіційною владою, нічого нікому не винні. Звернутися до Олександра Лукашенка, щоб він надав нам можливість поспілкуватися. Я думаю, усі відгукнуться і розпочнуть обговорення».

Хімік-біолог Одеського національного університету імені Мечникова Владислав Балинський переконаний, що подача води Північно-Кримським каналом не виправить ситуацію із забрудненням від «Кримського титану», оскільки при зменшенні викидів в атмосферу збільшиться забруднення водоносного горизонту поблизу заводу.

‒ Згідно з російським звітом, із 2014 до 2015 року виробництво діоксиду титану збільшилося тут із 47 тисяч тонн до 77 тисяч тонн. У зв'язку з підвищенням попиту прогноз до 2020 року такий, що будуть збільшувати виробництво до 120 тисяч тонн. Це сульфатний спосіб виробництва ‒ в усьому світі від нього відмовилися як від вкрай шкідливого екологічно. Воно вважається дешевим, але кількість викидів і побічних отруйних речовин перевищує кількість корисного продукту в десятки разів. Тут важливо, що розглядати як головну мету: або збільшення виробництва, або безпеку громадян. Тут вийшло, що на це наклалося порушення технології... Подача води зменшить навантаження на повітря, оскільки пари сірчаного ангідриду в такій кількості випаровуються саме через брак води, але при цьому йде забруднення водного басейну.

Начальник управління з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Міністерства з питань тимчасово окупованих територій Сергій Мокренюк стверджує, що води на півострові вистачило б на потреби населення, однак у Росії, на його думку, інші пріоритети.

‒ Сам підхід російської влади в Криму до проблеми базується на інших підставах. У Росії взагалі ніколи не думали про права людей, а на окупованій території, яка їм юридично не належить, вони ставляться до цього дуже просто. Сьогодні у них є певний обсяг води. Його можна порахувати, це публічна інформація. Так ось, цього обсягу абсолютно достатньо, щоб задовольнити потреби цивільного населення. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, окупант зобов'язаний дбати про населення. Однак росіяни в Криму збільшують використання води в промислових цілях замість того, щоб спрямовувати її на потреби населення. Саме формулювання питання у Росії не звучить в дусі: «Як думати про те, щоб у населення була вода належної якості». Вони думають, як забезпечити свої військові заводи.

Український політолог Петро Олещук вказує на те, що відновити подачу води до Криму з Дніпра не так просто і фізично, і політично.

‒ У нинішніх умовах я не думаю, що існує якась умовна засувка, звернення до якої відразу ж означатиме відновлення постачання води. Навіть теоретичний розгляд таких дій вимагатиме досить серйозних робіт із реконструкції каналу. Хто та за які кошти це може зробити? Проблема насправді дуже складна й комплексна. Це не те, що хтось відкриває воду, і питання вирішене ‒ все набагато складніше. Будь-які такі звернення кримчан можуть розглядатися, обговорюватися, й Україні дійсно потрібно прислухатися до своїх громадян незалежно від того, де вони перебувають. Але ми маємо враховувати як фактор перебування на цій території окупаційної адміністрації. Вона не може бути суб'єктом будь-яких переговорів із Україною ‒ це очевидний факт. Україна не може піти на таке визнання окупації де-факто.

(Текст підготував Владислав Ленцев)