«Буріння спричинить посуху»: чи зможуть свердловини вирішити проблему водопостачання Криму

Навесні 2021 року російська влада має намір повністю перевести Сімферополь на постачання прісною водою з підземних свердловин, не розраховуючи на опади. Про це на оперативній нараді з проблем водопостачання повідомив підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов.

Графіки подачі води зберігаються в Сімферополі, Сімферопольському та Бахчисарайському районах, а також у низці населених пунктів в інших районах. Раніше про нестачу запасів у водосховищах і запровадження обмежень повідомили у Ялті, в Євпаторії вимкнули гаряче водопостачання. До російської анексії Криму материкова Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в питній воді через Північно-Кримський канал, однак після захоплення півострова Росією постачання припинили. Про те, чи вдасться компенсувати їх підземними водами, і чого чекати від погоди, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Російський глава Криму Сергій Аксенов на нараді, присвяченій водопостачанню Сімферополя, запевнив, що місту вистачить підземних вод, навіть якщо посуха посилюватиметься:

«Тривають планові роботи з розбурювання свердловин на низці водозаборів для збільшення подачі на Сімферополь, вони мають завершитися до 1 квітня. Загалом з підземних водозаборів плануємо подавати 110 тисяч кубометрів води. При цьому показники дебіту перевищені: наприклад, свердловина має давати 3,5-4 тисячі кубометрів, а дає 5-6 тисяч. Поки розраховуємо на гірший варіант і гарантуємо, що до 1 квітня в мережу Сімферополя надходитиме до 110 тисяч кубометрів на добу ‒ навіть якщо не буде ні грама опадів».

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Буром по Сімферополю: влада шукає воду під містом

За інформацією підприємства «Вода Криму», зараз Сімферополь отримує зі свердловин понад 70 тисяч кубометрів води, ще 50 тисяч надходять із місцевих водойм. Звичайна добова норма споживання води для міста ‒ 160 тисяч кубометрів.

Виконувач обов'язків заступника директора Інституту водних проблем та меліорації Михайло Яцюк висловив Крим.Реалії думку, що російська влада Криму все одно не зможе обійтися без водосховищ.

‒ Я б не назвав це повним переведенням на постачання зі свердловин ‒ тут швидше диверсифікація джерел. Коли цього року наповнення Сімферопольського водосховища не дозволяло задовольняти потреби міста, свердловини дозволили на локальному рівні якось вирішити проблему. Підземні води здатні допомогти в окремі періоди, коли спостерігається вододефіцит, але основним видом водозабезпечення все одно залишається поверхневе. Ми вже побачили, як кримська влада почала націоналізувати підземні джерела, вилучаючи їх у приватних власників, але у свердловинах просто немає достатніх запасів. Мені здається, що в найближчі роки ситуація з дефіцитом повторюватиметься. Поки що, окрім природно-кліматичних джерел, Криму в плані водопостачання сподіватися нема на що.

З опадами в Криму в найближчі пів року будуть великі труднощі, ‒ стверджує завідувачка відділу кліматичних досліджень і довготривалих прогнозів погоди метеорологічного Науково-дослідного інституту Національної академії наук України Вазіра Мартазінова.

‒ І в Криму, і в Україні загалом опадів стало дуже мало. Тільки в окремі дні йдуть екстремальні дощі, але вони загальну картину не змінюють. За нашою моделлю, яка вже показала свою надійність, ми можемо прогнозувати, що у грудні опади на території Криму очікувати варто. Щоправда, вони йтимуть у вигляді дощу та мокрого снігу, тобто в горах не залишаться, тому розраховувати на них поки немає сенсу. У січні опади можуть бути навіть нижчі за норму, у лютому ‒ в межах норми. Весна теж не рятує: у березні опадів буде менше, ніж зазвичай, а квітень став дуже сухим, розраховувати на нього не варто. Травень має бути з опадами, але це проблему не вирішить. Такий сучасний стан клімату Криму, і не можна очікувати, що погода буде вологішою. Ми йдемо до посухи.

У селі Скалисте Бахчисарайського району воду подають лише 15 хвилин на день. Для тимчасового вирішення проблеми російська влада планує пустити на питні потреби воду з так званого Марсіанського озера ‒ колишнього кар'єру. Кримський еколог Маргарита Литвиненко вважає подібні заходи неефективними та короткочасними.

‒ Російська влада змушена в гарячковому стані шукати якісь виходи. Це у них називається «перерозподіл водних ресурсів», але насправді це підбирання крихт. Ні до чого хорошого такі дії не призведуть, тому що вода не самозароджується в підземних джерелах та озерах ‒ вона має звідкись братися. Здебільшого вона надходила в водоносні пласти з Північно-Кримського каналу, і завдяки цьому, зокрема, існували водойми в кар'єрах. Так що нинішнє вирішення проблеми не довготривале, надалі треба буде шукати якийсь вихід. Зараз говорять про будівництво опріснювальних станцій ‒ щоправда, хто саме їх будуватиме, тримають у секреті через санкції ‒ і перерозподіл грошей на ремонт труб, проте в останньому випадку води це не принесе. Буріння нових свердловин призведе лише до збільшення посухи.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Крим опріснить воду і не проситиме її в України?

На думку Маргарити Литвиненко, російська влада Криму втратила декілька років для комплексного вирішення водної проблеми.

‒ Коли у 2015-2016 роках стало зрозуміло, що [материкова] Україна воду не дасть, потрібно було ухвалювати кардинальні господарські рішення. Наприклад, ремонтувати труби, щоб не було водовтрати, розробляти технології утримування паводкової води тощо. Словом, не варто будувати фонтани ‒ потрібно було направити ці гроші на інші цілі. Тепер влада просто не знає, що робити далі. У критичний момент російські чиновники втечуть за міст, а як бути кримчанам ‒ невідомо. Готуватися варто тільки до поганого.

Наприкінці листопада заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров повідомив, що жителі Криму та Севастополя будуть забезпечені водою з пробурених свердловин до кінця року. Загалом, за інформацією підконтрольної Кремлю влади півострова, до кінця року планується пробурити 20 свердловин на території Криму і ще вісім ‒ у Севастополі.

(Текст підготував Владислав Ленцев)