Доступність посилання

ТОП новини

«Керівники Криму не впоралися». Чому доведеться переробляти об'єкти російської програми розвитку півострова


Більше ніж 40 об'єктів російської «Федеральної цільової програми розвитку Криму» (ФЦП) на півострові потребують перепроєктування. Про це радіо «Спутник в Крыму» розповів підконтрольний Росії віцепрем'єр Криму Євген Кабанов. За його словами, багато підрядників отримали аванси за роботу без банківських гарантій і викрали гроші.

Євген Кабанов висловив надію на те, що за цими фактами «найближчим часом почнуться посадки». Російський віцепрем'єр Криму також уточнив, що до кінця 2019 року чиновники планують ввести в дію 40 об'єктів. Спочатку ФЦП для Криму та Севастополя була розрахована на період до 2020 року, планувалося виділити близько 960 мільярдів рублів. Останнім часом в уряді Росії обговорюють продовження програми до 2025 року зі збільшенням фінансування на 200 мільярдів рублів. Про проблеми виконання ФЦП на півострові у світлі цих фактів йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.​

Економічний оглядач, колишній президент Торгово-промислової палати Криму Олександр Басов розповів Крим.Реалії, чим, на його думку, зумовлені провали російської федеральної цільової програми на півострові.

Кримський економічний експерт Олександр Басов
Кримський економічний експерт Олександр Басов
Російська система державного управління і схвалення рішень дуже корумпована
Олександр Басов
Олександр Басов

‒ Перш за все, це якість проєктної документації, відповідно до якої ці об'єкти мають будуватися. Вона не витримує жодної критики ‒ не тільки стосовно цих 44 об'єктів, а й стосовно багатьох інших. Буквально тиждень тому виконувач обов'язків губернатора Севастополя Михайло Развожаєв сказав, що більше ніж половину об'єктів, які вже реалізуються, або починають реалізуватися, можна викинути в кошик для сміття (це вислів Развожаєва цитувало «РИА Новости» 3 грудня ‒ КР). Чому так відбувається? З тієї простої причини, що сама російська система державного управління та ухвалення рішень дуже корумпована. Всі ці фірми-одноденки, про які говорив Кабанов, з'явилися ж не випадково. При тій величезній кількості контрольних органів та цілій дирекції з ФЦП, десятки, якщо не сотні підрядників завдають великої шкоди.

Олександр Басов переконаний, що фірми, які згодом зникли з грошима, не могли брати участь у тендерах без попередньої змови.

Не дуже й хочуть цих людей шукати, тому що вони можуть розповісти багато цікавого про те, як вони перемогли в цих тендерах
Олександр Басов

‒ Не дуже й хочуть цих людей шукати, тому що вони можуть розповісти багато цікавого про процес ухвалення рішень і про те, як вони перемогли в цих тендерах. Якщо у відкритих джерелах подивитися виконавців ФЦП, можна знайти два-три десятки фірм-одноденок, які зареєстровані за однією і тією ж адресою в Сімферополі. Знову ж таки, це питання до правоохоронної системи та чиновників, які перевіряють якість поданих документів і самі організації, які претендують на отримання коштів. Це все робиться, щоб «розпиляти» бюджетні гроші. Ось на проспекті Кірова в Сімферополі знову переклали асфальт, і в черговий раз провалилися люки, але вже запитати нема з кого, тому що фірми, яка клала асфальт, вже немає.

Голова Кримського антикорупційного комітету Ілля Большедворов вважає, що всі ці труднощі не завадять уряду Росії виділити додаткові кошти на кримську ФЦП.

Ілля Большедворов
Ілля Большедворов
Вважаю, що єдина проблема – корупція. Підрядники не дотримуються законодавства при реалізації цих проєктів
Ілля Большедворов

‒ Мені здається, нічого не може цьому загрожувати, просто виділятимуть гроші, тому що Крим треба розвивати незважаючи ні на що ‒ тому Росія забирає кошти в інших регіонів. Сумно тут те, яким чином ці гроші витрачаються, чому вони витрачені, а результатів немає. Я вважаю, що єдина проблема ‒ корупція. Підрядники не дотримуються законодавства при реалізації цих проєктів: у нас є 44-й федеральний закон, який місцева влада в особі Сергія Аксенова критикує. Йому цей закон не подобається, тому що не дозволяє вибрати підрядників, яких він вважає надійними. Хотілося б нагадати, що близько 40 об'єктів ‒ школи та дитячі садки ‒ мали бути закінчені ще в 2017 році, а вони якраз розподілялися в ручному режимі, Сергій Аксенов особисто підписував рішення. В результаті фірми отримали аванси на свої підряди й розчинилися.

Ілля Большедворов зазначає, що разом з іншими активістами писав про ці факти заяви в російські правоохоронні органи в Криму, але кримінальні справи, наскільки йому відомо, так і не були заведені. Тим часом, за інформацією підконтрольної Росії прокуратури Криму, в 2018 році у зв'язку з виявленням фінансових зловживань під час реалізації ФЦП були порушені понад 30 кримінальних справ.

Директор центру політекономічних досліджень російського Інституту нового суспільства Василь Колташов прогнозує, що в разі виділення додаткових 200 мільярдів рублів, Москва захоче краще контролювати витрачання коштів.

Якщо терміни продовжать, то вимоги до підрядників і до контролюючих чиновників значно збільшаться
Василь Колташов

‒ Фінансування, цілком можливо, і додадуть, але питання в тому, як програма реалізовуватиметься. Тут треба розуміти російське регулювання в Криму. У 2014 році вся українська бюрократія на півострові була формально вмонтована в російську державу, а потім з'ясувалося, що, окрім цього, нічого не робиться. Потім почали намагатися не тільки відряджати потік туристів, а й задіяти всіх, хто є, у цих програмах розвитку Криму, покращення інфраструктури. І тут почалися всі проблеми, з якими, на мою думку, керівники Севастополя та Криму не впоралися. У принципі, російська держава намагається вирішувати це питання, і не погоджується з поточним станом речей ‒ з корупцією, жахливо низькою ефективністю. Якщо терміни й продовжать, то вимоги до підрядників і до контролерів-чиновників значно збільшаться.

При цьому Василь Колташов висловлює сумніви в тому, що хтось із російських керівників Криму відповідатиме за зриви термінів цієї програми.

‒ У Росії взагалі намагаються м'яко чинити з тими, хто, загалом, заслуговує на жорсткіше ставлення, щоб зайвий раз не дратувати. Відсуватимуть, швидше за все, не питаючи про колишні справи, але якщо такі ситуації виникнуть знову, потягнуть вниз відразу та за все. Досвід Олімпіади в Сочі не показав якогось 37-го року, на який усе це тягнуло. Масштабних жнив серед винних не було ‒ був моральний тиск, коли співробітники Слідчого комітету та спецслужб зустрічалися з чиновниками і вимагали від них просто добудувати об'єкти вчасно. Але зараз, на тлі скандальних об'єктів на кшталт «Зеніт-Арени» та космодрому «Східний», це питання не про те, як діяти в Криму, а як діяти взагалі в Росії. Дилема дуже складна, тому що ви, як влада, маєте карати як би своїх. Карати насправді будуть, але питання в тому, як швидко розгортатиметься ця програма.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG