Доступність посилання

ТОП новини

«Просто забрали і все!»: Чому в Севастополі продовжують зносити ринки


На вихідних у Севастополі намагалися перекрити єдиний проїзд до ринку на площі 50-річчя СРСР, повідомив телеканал «НТС». Торговці стверджують, що це справа рук чиновників, і якби вони не приїхали вчасно, проїзд би залили бетоном. За словами підприємців, так їх намагаються позбавити роботи.

Севастопольські чиновники 2017 року почали боротьбу з «нестаціонарними торговими об'єктами» (НТО). За даними російської адміністрації міста, минулого року тут виявили понад півтори тисячі незаконних НТО, і дві третини з них уже демонтовані. Площа 50-річчя СРСР розташована в Гагарінському районі Севастополя, поруч із житловим масивом і заповідником «Херсонес Таврійський».

Севастопольський активіст, член спілки підприємців Севастополя Володимир Новиков звинувачує місцевих чиновників у безпринципності.

Якби вони були сумлінними, вони б думали про людей, а не про те, щоб очистити якийсь міський простір
Володимир Новиков

– Якби вони були сумлінними, вони б думали про людей, а не про те, щоб очистити якийсь міський простір. Вони б думали про те, щоб забезпечити людей заробітком, робочими місцями. А так усього цього позбавляють, і чиновникам байдуже, що буде з людиною, з його сім'єю, дітьми, з літніми людьми, які потребують лікування та догляду. Нормально ринок стояв, ніхто не скаржився. Люди ходили з тих же будинків, закуповувалися там – все поруч, під боком. Що ще потрібно? Там і так достатньо місць навколо, щоб відпочити. А коли це все почалося, раптом одразу з'явилися незадоволені – це все підлаштовано. У нас для цього є «ІКС-ТВ» та інші ЗМІ, які залежать від уряду і створюють підгрунтя.

Володимир Новиков стверджує, що влада міста не пропонує підприємцям альтернативних місць для торгівлі.

– Дали якійсь одній своїй структурі ярмарок у Козачій бухті – все. Що було в людей – вони дали своїм. Тому говорити, що це турбота про людей, не можна – вони створюють свої комерційні структури. Вони ніби державні, але в той же час комерційні – їхні люди там працюють. Куди ці гроші йдуть, як це все розподіляється? Ось на прикладі ринку «Чайка»: забрали в Олександра Красильникова і продовжують там же працювати. А говорили, що треба впорядкувати, стоянку зробити, обговорення в Закзборах влаштовували. Просто забрали і все! На 50-річчя вони вдруге вже намагаються звільнити цю територію. Раніше все було з дозволу, тепер знову їх не влаштовує. Там можна зробити ще один будинок чисто для тих, хто на ринку працює, зробити його більш компактним, але на це не йдуть. Вони зачищають простір для великих торгових центрів, щоб люди туди йшли.

Наприкінці 2018 року російський губернатор Севастополя Дмитро Овсянников наполягав, що місцевим підприємцям дають і даватимуть місця для торгівлі:

«По-перше, у нас надлишок нестаціонарної торгівлі за показниками міст Російської Федерації. Але якщо ми хочемо залишити всі ці ларьки на вулицях, ми це можемо із задоволенням зробити. Законодавчі збори можуть ухвалити будь-який закон, що обмежує нас в ухваленні схем НТО. Два роки тому вона передбачала 2500 торгових місць, із них тільки близько 100 уклали договори оренди. Для бюджету міста це було близько 5 мільйонів рублів. Сьогодні це 1500 місць, це понад 100 мільйонів доходів бюджету, це виразний, зрозумілий регламент, як це все відбувається, але кількість усе одно зайва. Ми готові його збільшувати в будь-яких варіаціях, передбачаючи спеціально відведені місця торгівлі. Кажуть, що в нас немає місць для торгівлі –​ це неправда, у нас близько 650 вільних місць. Ми обговорюємо різні формати: біля будинку, запровадження понижувальних коефіцієнтів для торговців у сільській місцевості, запровадження пільг».

Журналіст із Севастополя Давид Аксельрод вважає, що ринок на площі 50-річчя СРСР – імпровізований, а не офіційний.

Деякі місцеві громадські активісти ставилися до знесення цього імпровізованого ринку досить позитивно, тому що вони говорили про необхідність широкої пішохідної зони
Давид Аксельрод

– Ці ларьки по периметру скверу десь рік тому демонтували і вивезли. Тоді теж було багато обурень, люди скаржилися, що їм не надають альтернативного місця, в принципі відмовляються вести будь-який діалог. Я пам'ятаю, спілкувався з чиновниками і близькими до уряду людьми, і на моє запитання про компенсації в будь-якому вигляді вони відповідали, що в більшості цих підприємців немає ніяких документів, тому компенсації не буде. Деякі місцеві громадські активісти ставилися до знесення цього імпровізованого ринку досить позитивно, тому що вони говорили про необхідність широкої пішохідної зони, перетворити площу в суспільний простір. Але збоку недалеко від ЦУМу є інший критий ринок, і ті, хто не давав перегородити заїзд на площу, – саме звідти. Деякі перемістилися туди зі знесених торговельних точок.

Давид Аксельрод підкреслює, що до цієї частини ринку ніяких претензій у міської влади не було.

– Вони кажуть, що їх намагаються вижити з цих місць, але чому – я не готовий відповісти. Спочатку в Союзі підприємців Севастополя переживали, що це якийсь переділ власності, місць для торгівлі. Тобто таким чином намагаються перекрити доступ поставкам на ці ринки, щоб люди самостійно пішли звідти, а потім на ці ж місця зайшли умовні свої. Наскільки це відповідає дійсності, судити складно. В принципі, ті, хто захищає права підприємців, навіть згодні на таку схему: ви пропонуйте альтернативні місця десь, але в місцях, де ходять покупці, або компенсуйте. Якби все, що говорять активісти, виконувалося, то претензій до влади не було б. Але по факту о 6 ранку приїжджають якісь вантажівки, евакуатори, робочі, все це зносять, і люди самі змушені шукати свої кіоски, свою продукцію й так далі. З ними відмовляються говорити.

Радіослухач із Криму ділиться історією свого знайомого:

«Їм аби в Росії прибрати всі кіоски, їм не треба людей. У мене товариш підприємець у Севастополі – знесли, пообіцяли дати місця, але нічого не дали. Кажуть, що ви нам доводите – не подобається, зараз візьмемо і відправимо на Колиму. Ви що, мовляв, проти влади йдете? Ви хто такі, ви ніхто! – так йому відповіли. Він вклав стільки грошей, все знесли і прибрали».

Інший радіослухач із Сімферополя налаштований оптимістичніше:

«Центральний ринок є – 5 років тому там теж почали прибирати кіоски. До цього торгували де хотіли, як хотіли, що хотів. Паки, бруд, сміття – це був просто бардак. Зараз хаотичну торгівлю прибрали, облагородили територію, ринок змістили – і приємно пройтися, погуляти. Чистота й порядок! Тому в Севастополі теж пройде, все буде в порядку».

Український економіст, президент «Центру антикризових досліджень» Ярослав Жалило вважає, що ларьки і кіоски так чи інакше повинні змінитися більш організованими місцями торгівлі.

– Просто в певний момент певні види економічної діяльності стають менш затребувані, менш потрібні. Це стосується всіх цих малих торгових форм, кіосків, які поступово втрачають клієнтів і витісняються більшими і організованими торговельними точками. Сам по собі процес організації торгового простору і зменшення кількості НТО – об'єктивний процес. Напевно, все-таки організовувати можна за двома напрямками, щоб не образити підприємців: благоустрій торгових територій і сприяння тому, щоб торгові точки переміщалися більш організовано, більш ергономічно й естетично. Звичайно, тут важко очікувати, що муніципалітет візьме на себе всі витрати, але частину може взяти – наприклад, із благоустрою та будівництва тих же ринків.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG