«Підручники як ідеологічна зброя»: чому викладання історії Криму спричиняє шкільні скандали

Історія Криму стала причиною скандалу в Києві. Керівництву школи №90 довелося публічно вибачатися після того, як її випускники виклали в соцмережі відео з образами на адресу кримських татар і з твердженнями про російську приналежність Криму. Пізніше самі школярі також вибачилися за сказане.

Як пояснили пізніше в Українському центрі оцінювання якості освіти, невдоволення випускників було пов'язане з тестовим завданням, у якому треба було відповісти на запитання про відомих діячів кримськотатарського народу. Водночас у кримські школи повернули російські підручники з історії для 10-х класів, які спричинили скандал на початку 2019 року. Там стверджувалося, що під час Другої світової війни «більшість татарського населення лояльно ставилася до німців, а багато хто активно допомагав їм». Після звернень кримськотатарських діячів культури та правозахисників підручники вилучили та в підсумку вирізали з них шість сторінок. Про перипетії викладання історії півострова в умовах його анексії йшлося в ефірі Радіо Крим Реалії.

Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв висловив Крим.Реалії думку, що інцидент у київській школі свідчить про ширшу проблему.

– Звісно, дуже неприємно чути, коли учні українських шкіл дозволяють собі робити такі заяви. Але тут я б підходив до цього питання системніше: діти ‒ індикатор роботи системи, відображення українського суспільства. Я думаю, цей випадок має стати серйозним предметом для подальшої роботи з Міністерством освіти та науки України, з українськими політиками, оскільки це все взаємопов'язані речі. Безумовно, дуже добре, що в межах зовнішнього незалежного оцінювання є запитання про історію кримськотатарського народу. З іншого боку, наскільки успішно викладачі доносять цю інформацію, наскільки учні розуміють ці процеси? Це стосується не тільки історії кримськотатарського народу, а й нових обставин історії України ‒ Революції Гідності та російської окупації Криму.

Ескендер Барієв зазначає, що зараз у Меджлісі готуються до зустрічі зі школярами-фігурантами київського скандалу, щоб познайомити їх з історією кримськотатарського народу й особисто з його лідером Мустафою Джемілєвим.

‒ У нас є напрацювання щодо внесення історії кримськотатарського народу в підручники з історії України, оскільки це її частина. Якщо діти вивчатимуть історію Криму, Кримського ханства, історію його взаємин з українськими козаками, спільних перемог і результатів, то це дасть дуже важливий посил і зміцнить нинішні відносини між народами й позицію щодо збереження територіальної цілісності України з урахуванням тимчасово окупованого півострова.

Кримський історик Володимир Поляков брав участь у засіданнях комісії, яка вирішувала, що робити зі скандальними підручниками для 10-х класів під редакцією Сергія Юрченка. На його думку, у подібних явищах виявляється інерція історичної правди.

‒ Усе не так просто. Упродовж століть Крим і для України, і для Росії був суміжною ворожою державою. Потім ситуація змінилася: Крим став частиною Російської імперії, а потім і Радянського Союзу ‒ але інерція була дуже сильною. Я багато років пропрацював директором школи і пам'ятаю, як щоразу, приблизно в один і той же час року були скандали з батьками: діти вчили вірші українською мовою, де червоною ниткою проходять «погані татари». Зрештою я заборонив вчителям давати цей вірш, і конфлікт був вичерпаний ‒ але ж його продовжували вчити в усій Україні, тому ця інерція зберігається. У Росії дуже велика інерція історії Великої Вітчизняної війни, і навіть коли вказуєш на те, що цифри щодо участі кримських татар на боці німців нічим не доведені, той же Сергій Юрченко відповідає: «Але всі про це знають». Це вже не історія.

За словами Володимира Полякова, рішення просто вирізати сторінки підручника було компромісом, щоб не перекреслювати роботу авторів інших глав.

– На мій погляд, у підручники взагалі не можна вносити такі речі. Уявіть ЄДІ, і там запитання: «Скільки зрадників ‒ кримських татар було у війні?». І варіанти відповідей: 20 тисяч, 30, 40, 50 тисяч. Коли у підручник вставили абзац про те, що кримські татари «активно допомагали» ворогові, то мається на увазі, що учень зобов'язаний говорити про це на іспиті. Коли піднявся той скандал, у нас у школах були бійки між дітьми! Політики часом свідомо роблять «чим гірше, тим краще», але на дітей переносити це в жодному разі не можна. Треба шукати точки дотику. Крим зараз в унікальній ситуації: його вважають своїм і Україна, і Росія ‒ але кожна хвора фобією, страхом і ненавистю. Зараз Україна намагається показати, як любить Крим, Росія намагається показати, як любить Крим ‒ і всі нас так люблять, що ось-ось і задушать в обіймах. Ми прихильники правди, нам більше нічого не треба.

Тим часом в іншому підручнику з історії Росії для 10 класів під редакцією Михайла Горинова та Олександра Данилова, який рекомендований Міністерством освіти й науки Росії, є такий абзац про події 2014 року:

«В умовах гострої політичної кризи на початку 2014 року до влади в Україні прийшли націоналісти. Сталося повалення законно обраного президента Віктора Януковича. Було запропоновано скасувати статус російської мови як регіональної, що означало б фактичну заборону її використання. У відповідь на це в південних і східних областях України російськомовне населення виступило на захист своїх прав. Під час референдуму в Криму та Севастополі 96,77% кримчан і 95,6% севастопольців висловилися за возз'єднання Криму з Росією, після чого були ухвалені декларації про незалежність Криму і Севастополя, і укладений договір із Росією про входження Криму та Севастополя до її складу».

Нагадаємо, так званий референдум 16 березня 2014 року не був визнаний Україною та міжнародною спільнотою як законний, і ООН ухвалила резолюцію, в якій засуджує дії Росії з анексії Криму.

Голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова вважає, що це лише один із проявів ідеологічної обробки, якій Росія прагне піддати кримських школярів.

– Підручник історії завжди використовувався як ідеологічна зброя. У Криму Росія використовує його для знищення української ідентичності. Всі фактологічні помилки мають досить зрозумілу спрямованість: пояснити дітям у Криму, що півострів завжди належав Росії і що України як держави існувати не повинно. У тому ж підручнику є чудові завдання до тексту, наприклад: «Чому країни Заходу не підтримали Росію в її діях із примусу Грузії до миру?». В іншому підручнику, для шостого класу, йдеться, що у 964-965 роках «російський князь Святослав розтрощив хазарську державу й почалося поширення російського впливу у Причорномор'ї». Про Кримське ханство сказано, що «продаж слов'янських бранців на Схід надовго стала для кримських татар одним зі способів добування засобів до існування». Словом, таких купюр багато.

Український письменник, співавтор YouTube-каналу «Імені Т. Г. Шевченка» Віталій Капранов розповідає, як намагається популяризувати відмінний від шкільного погляд на історію України загалом і Криму зокрема.

– Наш канал не орієнтований саме на молодь, але так вийшло, що наша аудиторія ‒ це батьки та діти, від 16 до 45 років. Вони вчаться одночасно і відкривають для себе новий історичний світ ‒ не фактологічно, а ідеологічно. Головна ідея нашого каналу ‒ це український погляд на історію, на всі землі України. Ми хочемо зруйнувати лінію, яку історики намалювали посередині країни і яка називається «межа зі степом». Ми говоримо, що і цей степ, і Крим мають таку саму повноцінну історію, як інші природні зони України ‒ і все це історія одного народу. Якщо говорити про півострів, ми зіштовхуємось із міфом, що кримські татари ‒ наші вороги. Адже у школах цю історію викладають як історію конфліктів і воєн, а інших аспектів взаємодії з кримськими татарами взагалі не висвітлюють. У нас тисячі коментарів, і люди пишуть, що ми відкрили їм очі.

На каналі «Імені Т. Г. Шевченка» на цю тему є відео під назвою «Кримські татари. Друзі чи вороги?», яке станом на середину липня набрало понад 300 тисяч переглядів і приблизно дві з половиною тисячі коментарів.

(Текст підготував Владислав Ленцев)