Рада національної безпеки США має розробити стратегію щодо Чорноморського регіону та її держав – такий пункт є в законі про оборонний бюджет, відправлений на підпис президенту Джо Байдену. У чому важливість цього документа для безпеки Чорноморського регіону на тлі російської війни проти України – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Конгрес США ухвалив закон про оборонний бюджет на 2024 фінансовий рік, що передбачає витрати на оборону в розмірі 886 мільярдів доларів. Документ скеровано на підпис президенту США Джо Байдену.
У документі, зокрема, сказано, що Байден має доручити Раді національної безпеки США розробити міжвідомчу стратегію щодо Чорноморського регіону та її держав.
У розділі 1247 «Стратегія безпеки та розвитку Чорного моря» є пункти, що стосуються України, НАТО і російської агресії. Зокрема, йдеться про необхідність поглиблення економічних зв'язків, енергетичної безпеки, підтримки зусиль щодо зміцнення демократичної стійкості країн Чорноморського регіону, посилення координації з НАТО та ЄС, а також розширення допомоги у сфері безпеки з регіональними партнерами відповідно до цінностей та інтересів США.
Як повідомляється, стратегія США, що стосується безпеки та розвитку Чорноморського регіону, має включати низку пунктів:
- План щодо посилення міжвідомчої координації з питань Чорноморського регіону.
- План координації та синхронізації безпеки, допомога чорноморським державам, орієнтована на Україну, Румунію, Болгарію, Молдову та Грузію з метою збільшення регіонального співробітництва з безпеки в Чорному морі.
- План щодо розширення співпраці з чорноморськими державами, розпізнавання та реагування на російську дезінформацію та пропаганду в Чорноморському регіоні (збільшення кількості незалежних ЗМІ та підтримки ініціатив ЗМІ щодо боротьби з іноземним шкідливим впливом, протидія російській пропаганді та дезінформації в Чорноморському регіоні).
- Економічне процвітання (прямі іноземні інвестиції, у тому числі приватні, зміцнення верховенства закону, оцінки потенційних рішень продовольчої безпеки та енергетичної безпеки, з акцентом на необхідність заміни постачання енергоносіїв з Росії, зниження економічного впливу з боку Росії та КНР).
«Дуже важливий крок Конгресу США»
Директор «Українського інституту морського права та безпеки» Богдан Устименко у коментарі Крим.Реалії наголосив, що ухвалений у США закон про оборонний бюджет «охоплює практично всі найбільш уразливі сфери національної безпеки» чорноморських держав, зокрема України. Устименко називає це «дуже важливим кроком», зробленим Конгресом США.
«Документ передбачає виділення допомоги, і президент Сполучених Штатів визначатиме органи, які безпосередньо будуть задіяні в реалізації стратегії, а також бюджетні кошти. Це спростить виділення бюджетних коштів на потреби Чорноморського регіону, передбачених у 2025-2026 роках», – пояснив у коментарі Крим.Реалії Богдан Устименко.
Експерт зазначає, що ухвалений Конгресом США закон про оборонний бюджет, який включає розділ про розробку міжвідомчої стратегії щодо Чорноморського регіону та його держав, є необхідним і важливим не лише для України, а й для всіх чорноморських держав у питаннях зміцнення національної безпеки та протидії російській агресії, як прямої військової, так і гібридної.
На думку Богдана Устименка, повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну вплинуло на рішення США розробити стратегію безпеки Чорного моря.
Чорне море є серцем Чорноморського регіону, а саме Чорномор'я поєднує Європу з АзієюБогдан Устименко
«Низка американських та європейських, зокрема українських експертів раніше звертали увагу на те, що в США була відсутня стратегія щодо Чорноморського регіону, розуміння конкретних напрямів зміцнення безпеки регіону. Чорне море є серцем Чорноморського регіону, а саме Чорномор'я поєднує Європу з Азією. Відсутність стратегічного бачення певним чином послабила позиції США у цьому регіоні», – зазначив він.
Богдан Устименко повідомив, що Україні необхідно ухвалити власну Стратегію морської безпеки на початку 2024 року та синхронізувати певні зусилля щодо реалізації української стратегії з американською стороною, зокрема зі стратегією США щодо Чорноморського регіону.
«Розробка Стратегії морської безпеки України перебуває на завершальному етапі. Ви могли помітити, що в документі, поданому на підпис Байдену, Україна є першою у списку чорноморських країн-претендентів на допомогу», – зазначив експерт.
Устименко наголосив, що Україні необхідно оновити законодавство про національну безпеку та документи стратегічного планування, оскільки більшість цих документів були ухвалені до повномасштабного військового вторгнення Росії у зовсім інших умовах.
В аналітичному матеріалі «Підготовка стратегічних документів у сфері національної безпеки України в умовах російської агресії», опублікованому на сайті Центру глобалістики «СтратегіяXXI», Богдан Устименко зазначає, що «безпрецедентний масштаб і тривалість загроз нашій державі вимагає від державного апарату пошуку нових шляхів суттєвого зміцнення національної безпеки України».
«З огляду на запроваджений в Україні воєнний стан і агресію Російської Федерації, що триває, ефективне планування у сфері національної безпеки, а також якісне та своєчасне виконання державним апаратом запланованого, збереже тисячі життів українців і допоможе державі відновити свою територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах», – повідомляється в аналітичній статті.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
