Кримінальні терміни та арешти кримчан – правозахисники фіксують нові випадки порушень прав людини в анексованому Росією Криму. Так, наприкінці вересня стало відомо, що підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя засудив до 12 років колонії Мамута Бєлялова. Двадцятип'ятирічного кримчанина засудили нібито за співучасть у 2021 році у замаху на життя Вадима Волченка, екс-міністра російського уряду Криму. Кримськотатарському ресурсному центру вдалося дізнатися імена та прізвища ще чотирьох кримських татар, засуджених та затриманих російськими силовиками за звинуваченням у «фінансуванні тероризму» та «участі в добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана».
Якими є реальні масштаби політичних переслідувань на Кримському півострові? Чи допомагає розголос у таких справах? Хто у «чорному списку» посадових осіб Росії, причетних, на думку правозахисників, до злочинів проти кримчан, і навіщо цей список складається? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спиридонов говорив із юристом Кримськотатарського ресурсного центру Людмилою Коротких та менеджером проектів Центру прав людини ZMINA Вікторією Нестеренко.
Жителів окупованого Росією Генічеського району Херсонської області Рустема Мевлютова та Ескендера Ауджі російські силовики затримали торік і засудили на 3,5 роки колонії нібито за «участь у добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана». За таким самим обвинуваченням уже 7 місяців перебуває під домашнім арештом Аміна Кадирова. 10 років позбавлення волі отримав житель Севастополя Мурат Кадиров за звинуваченням у «фінансуванні тероризму». 8 років тому він переказав на банківську картку 3000 рублів малозабезпеченій людині. Цю інформацію вдалося дізнатися Кримськотатарському ресурсному центру у вересні.
Ми не відкидаємо варіанта, що є ще певна кількість людей, про яких, на жаль, нам сьогодні ще невідомоЛюдмила Коротких
«Більшість цих людей заарештували та почали проводити незаконні судилища над ними ще 2023 року. Хтось ще з початку року, хтось ближче до кінця року потрапив під цю репресивну машину. Через те що родичі бояться, вони думають, що якщо не розголошуватимуть цю інформацію, тоді існує шанс, що начебто розберуться. Зрозуміють, що їхня близька людина не терорист і її відпустять. Але, на жаль, це так не працює, і тому через якийсь час ми дізнаємося про деякі такі випадки», – розповідає юристка КРЦ Людмила Коротких.
Якщо говорити про так звану «справу батальйону імені Номана Челебіджихана», то українським правозахисникам відомо про 30 випадків переслідування жителів Херсонської області російськими силовиками з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
«Ми не можемо говорити, що це повна інформація, статистика, яка у нас є. Ми не відкидаємо варіанта, що є ще певна кількість людей, про яких, на жаль, нам сьогодні ще невідомо. Якщо загалом говорити про «справу батальйону Номана Челебіджихана», то разом із жителями окупованого Криму – це 48 осіб на сьогодні, які переслідуються лише за однією цією справою», – розповіла Людмила Коротких.
Мамута Бєлялова російські силовики затримали 10 вересня 2022 року у Феодосії. Його звинуватили у тому, що він нібито допомагав організувати замах на колишнього міністра курортів російського уряду Криму Вадима Волченка. Перебуваючи у СІЗО, він розповів свою історію Наріману Джелялу, який тоді також був у російській в'язниці. Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя засудив Мамута до 12 років колонії.
Усі ці судді, які причетні до переслідування наших українських громадян, дуже часто ігнорують доказову базуВікторія Нестеренко
«Ми знаємо, що справа політв'язня була сфабрикована, як і інші справи політв'язнів в окупованому Криму, так і тих, хто перебувають на території Росії. Загалом усі ці судді, які причетні до переслідування наших українських громадян, дуже часто ігнорують доказову базу, як і в цій справі», – каже менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.
Виносив вирок Михайло Білоусов – колишній український суддя, який порушив присягу та після анексії Криму перейшов на службу Росії. Він виносив вироки багатьом іншим політв'язням, серед яких – фігуранти справи «другої сімферопольської групи «Хізб ут-Тахрір» Ремзі Бекіров та нібито «член добровольчого батальйону» Ділявер Гафаров.
«Цей суддя судив не лише Мамута Бєлялова. Його, наскільки нам відомо, було призначено ще 2014 року суддею так званого Київського районного суду в Сімферополі. І пізніше вже в Україні до нього застосували санкції терміном на 5 років. Також було застосовано санкції США, ЄС, Канади, Швейцарії та Японії. І, відповідно, з 2015 року діяльність цього судді розслідується прокуратурою Автономної Республіки Крим за ознаками злочину відповідно до статті 111 Кримінального кодексу України (держзрада)», – розповіла Вікторія Нестеренко.
Правозахисники підготували «чорний список» підконтрольних Росії посадових осіб, причетних до злочинів проти цивільних в анексованому Криму. У ньому перебувають близько 300 осіб.
У цьому списку не лише російські судді, а й працівники ФСБ, прокурори, слідчіВікторія Нестеренко
«Загалом це дослідження проводилося півтора року. Ми виділили кілька таких гучних кейсів політичних в'язнів, щоби через них показати кількість цих злочинців. І в цьому списку не лише [російські] судді, а й працівники ФСБ, прокурори, слідчі, які причетні до сфабрикованих справ та переслідувань активних кримчан», – каже Вікторія Нестеренко.
«Ми виділили 35 осіб, які були причетні до переслідування Нарімана Джеляла та братів Ахтемових, тобто це і судді, і прокурори. Також це справа Джеміля Гафарова та Костянтина Ширінга, яких катували тим, що не надавали медичну допомогу в російських в'язницях. Також це справа Тофіка Абдулгазієва, якому відмовляли у медичній допомозі і зараз відмовляють йому у звільненні через його встановлений діагноз. Тут також справа Олександра Сізікова, якого незаконно забрали з-під домашнього арешту та через сфабриковану справу хочуть відправити за ґрати», – зазначила правозахисниця.
Якщо говорити загалом про масштаб репресій, повідомили в Кримськотатарському ресурсному центрі, то за весь період анексії Криму 362 особи зазнали політично мотивованого кримінального переслідування. Було відкрито сотні адміністративних справ за участь у «незаконних масових зібраннях» та «коронавірусних порушеннях».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
