Доступність посилання

ТОП новини

«Лише за участі Росії»: чи можливе створення міжнародної платформи з деокупації Криму?


Володимир Путін і Володимир Зеленський (колаж)
Володимир Путін і Володимир Зеленський (колаж)

Президент України Володимир Зеленський на 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН закликав країни-учасниці створити міжнародну платформу для спільних дій для захисту прав кримчан і деокупації Криму. Раніше про такі плани вже говорили в Міністерстві закордонних справ України.

Володимир Зеленський у своїй промові наголосив, що «питання Криму та Донбасу не повинні стати звичними елементами міжнародного пейзажу, де тільки доповіді, тематичні зустрічі та протокольні заяви до річниці окупації вважатиметься достатньою формою міжнародної реакції». Він також закликав Генасамблею ООН підтримати оновлену резолюцію щодо ситуації з правами людини в анексованому Криму. У Кремлі поки не відреагували на слова Зеленського, однак раніше прессекретар російського президента Дмитро Пєсков не раз говорив, що «питання Криму закрите назавжди». Про те, чи можлива міжнародна платформа для деокупації півострова в таких умовах, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич висловив Крим.Реалії думку, що міжнародний майданчик для деокупації півострова може бути ефективним незалежно від участі в ньому Росії.

Ми віримо, що кримська платформа запрацює, і що нам вдасться показати: Крим залишається у міжнародному порядку денному
Антон Кориневич

– Найважливіше ‒ що ми рухаємося до цієї мети. Після шести років окупації це дійсно може бути зроблене та імплементоване. Тому, безумовно, ми всіляко підтримуємо цю ініціативу, працюємо з колегами з Міністерства закордонних справ, з правозахисних організацій. Механізм запущений, і ми віримо, що кримська платформа запрацює, і що нам вдасться показати: Крим залишається у міжнародному порядку денному не просто на рівні щорічних заяв 26 лютого, 16 або 18 березня. Звісно, ми маємо бути реалістами та розуміти, що Російська Федерація, принаймні на початку, не братиме участі у роботі цієї платформи та всіляко ставитиме нам палиці в колеса. Це держава-окупант, яка не визнає себе такою. Нічого страшного ‒ головне, щоб механізм запрацював, щоб платформа стала постійною і була здатна продукувати рішення.

Антон Кориневич
Антон Кориневич

Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко також налаштований оптимістично, але наголошує, що Україні потрібна велика та складна робота.

‒ Сама ідея сформувати стратегію України щодо повернення Криму – абсолютно правильна, і ця стратегія має бути комплексною. Потрібна не тільки робота Міністерства закордонних справ, а все те, що об'єднує наші зовнішньополітичні, військові та інші зусилля. Документ зі стратегією деокупації має бути ретельно опрацьований і, безумовно, мати статус не для публічного користування в багатьох частинах. Все це має шанси на успіх, якщо ми вибудуємо системну роботу. Спорадичні заходи Генасамблеї ООН, її резолюції та заклики ‒ це все добре, але, мені здається, не дасть результату. Коли ми зберемо в кулак внутрішні зусилля і об'єднаємо їх із західними партнерами ‒ тоді й побачимо результат. В ідеалі нам, звісно, потрібна комплексна стратегія щодо усіх окупованих територій.

Володимир Огризко
Володимир Огризко

Тим часом голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв вважає, що для продуктивної роботи міжнародної коаліції необхідно примусити Росію до участі в міжнародній платформі щодо Криму.

Про платформи з деокупації в різних форматах говорять уже багато років, але, на мій погляд, у будь-якій із них має брати участь Російська Федерація
Ескендер Барієв

– Про платформи з деокупації в різних форматах говорять уже багато років, але, на мій погляд, у будь-якій із них має брати участь Російська Федерація. Вона чітко оголосила про те, що питання з Кримом закрите, Україні в цих умовах необхідно формувати коаліцію, яка безпосередньо займатиметься питаннями деокупації. Наприклад, на основі Будапештського меморандуму, згідно з яким Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки від США, Великої Британії й тієї ж Росії. То ж у подібної платформи будуть перспективи, тільки якщо Україна заручиться підтримкою союзників, які системно підходять до питання деокупації за допомогою санкційної політики.

Ескендер Барієв
Ескендер Барієв

Утім, науковий співробітник Інституту суспільних наук Російської академії народного господарства та державної служби Сергій Беспалов вважає, що міжнародний майданчик із питань деокупації Криму може бути хіба що «неформальним клубом» держав-учасниць ООН, які підтримують Україну.

Росія ні за яких умов не пропустить резолюцію щодо кримської платформи
Сергій Беспалов

– Що стосується формальної структури, то, оскільки ця проблема належить до кола питань міжнародного миру й безпеки ‒ тобто Ради Безпеки ООН ‒ Росія ні за яких умов не пропустить резолюцію щодо кримської платформи. Можливо, ініціатива Зеленського зі створення неформального клубу якраз увінчається успіхом, хоча це теж сумнівно. Мета заяв українського президента зрозуміла ‒ він не може допустити, щоб проблематика Криму пішла з фокуса міжнародної спільноти, йому необхідно підігрівати інтерес до цього. Росія ж всіляко блокуватиме такі починання, наскільки це в її силах. Звісно, водний ресурс став серйозним важелем у руках української влади, але його не вдалося використати упродовж останніх шести років, і зараз я також не бачу ніяких причин, через які ситуація могла б змінитися.

Сергій Беспалов вказує на те, що нещодавно ухвалені правки до Конституції Росії посилюють відповідальність громадян і навіть органів влади за ініціювання дискусій, які стосуються «територіальної цілісності Росії». На думку аналітика, участь офіційної Москви в переговорах про долю Криму можлива лише в разі революційного сценарію, який сьогодні малоймовірний.

(Текст підготував Владислав Ленцев)​

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG