Доступність посилання

ТОП новини

«Це від дурості, а не від нестачі води»: чи врятують Крим від посухи та повеней нові водосховища?


Ізобільненське водосховище, Алушта

Російська влада Криму оголосила про плани з будівництва нових водосховищ на півострові. На їхню думку, це допоможе зберігати значні обсяги води, зокрема отримані в результаті рясних опадів. Цього року тривалі зливи не тільки наповнювали водосховища, а й стали причиною повеней на півдні та сході Криму.​

Чи потрібні Криму нові водосховища? Чи є обмеження для їх будівництва? Про те, чи вирішиться таким чином проблема водозабезпечення півострова, йшлося у програмі «Кримське питання» в ефірі Радіо Крим.Реалії.​

Російський глава Криму Сергій Аксенов повідомив під час «прямої лінії» 12 серпня, що в Криму заплановане будівництво двох водосховищ: для Алушти ‒ об'ємом 8 млн кубометрів і для Сімферополя ‒ близько 15 млн кубометрів, а також опріснювальної установки в Ялті. За його словами, це «дозволить мати необхідний запас на випадок певеней, рясних опадів».

Однак проєктування нових водосховищ, окрім непростих технологічних вимог, у Криму може ускладнитися активним житловим будівництвом, сказав в ефірі радіо «Спутник в Крыму» директор науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський. На його думку, особливо це стосується Південного берега Криму, де поблизу Алушти планують будувати Сонячногірське водосховище.

Проєкт водосховища розроблявся ще за часів СРСР, у ті роки околиці Алушти ще не були сильно заселені. Але саме відсутність населених пунктів нижче планованої дамби є однією з обов'язкових умов будівництва водосховища, наголосив Копачевський:

«Має бути відповідний рельєф місцевості ‒ з тим, щоб дамба, яка буде захищати водний ресурс, мала мінімальний периметр, який штучно створюється. Щоб воно мало відповідні ємності, й не підтоплювало, знову ж таки, якісь населені пункти, щоб не були розташовані безпосередньо під дамбою. Тобто, знову ж таки, якщо дамбу змиє, щоб не змило населені пункти... Я думаю, саме в тому й полягає складність. Тобто, ми говоримо про те, що будівництво водосховищ необхідне, але це ‒ концептуальне послання. І ці концептуальні послання можуть наражатися на суперечності, пов'язані з фактичною ситуацією: десь землю розпаювали, її треба викуповувати. І ось тут постає конфлікт громадських інтересів та приватних інтересів».​

Про необхідність будівництва нових водосховищ у Криму місцева влада заговорила відносно нещодавно ‒ при тому, що з кінця 2014 року півострів не отримує дніпровську воду. З одного боку, води в Криму не вистачає, з іншого ‒ цього року випала велика кількість опадів, і цю воду необхідно десь зберігати, щоб вона не йшла в море. Про це говорив в ефірі радіо «Спутник в Крыму» доктор технічних наук, завкафедри водопостачання, водовідведення та санітарної техніки Академії будівництва та архітектури «Кримського федерального університету» Ілля Ніколенко. За його словами, під час злив на півдні півострова, кримські річки скидали в море по декілька мільйонів кубометрів води на добу.

У липні 2021 року Ніколенко стверджував, що середній дефіцит води в Криму становить близько 150 млн кубометрів, тому необхідні додаткові накопичувачі прісної води ‒ за його словами, для цього можна використовувати котловани вироблених кар'єрів, які він назвав «потенційними водосховищами».

Заступник директора Українського інституту водних проблем та меліорації Михайло Яцюк висловив в ефірі Радіо Крим.Реалії думку, що при плануванні будівництва подібних споруд треба враховувати всі можливі ризики для населення та прилеглих об'єктів.

‒ Будівництво водосховищ пов'язане з ризиками гідродинамічних аварій і впливом на навколишнє середовище. Кримські гори ‒ молоді, якщо будувати там водосховища, є великий ризик руйнування гребель і дамб: до цього можуть призвести навіть невеликі сейсмічні поштовхи. При руйнуванні дамби населені пункти, розташовані нижче, будуть дуже швидко затоплені, що може спричинити людські жертви. Ці аспекти мають бути головними при розгляді планів з будівництва таких водосховищ.

Михайло Яцюк, заступник директора українського Інституту водних проблем і меліорації
Михайло Яцюк, заступник директора українського Інституту водних проблем і меліорації
Кримські гори ‒ молоді, якщо будувати там водосховища, є великий ризик руйнування гребель і дамб: до цього можуть призвести навіть невеликі сейсмічні поштовхи
Михайло Яцюк

Він додав, що зараз у світі використовується інша практика для гірських районів ‒ це «активне регулювання», коли створюються невеликі водосховища, які заповнюються тільки під час повеней, і потім цю воду використовують для різних потреб. Але в цих випадках не йдеться про спорудження постійного водосховища.

Михайло Яцюк підкреслив, що нинішнього року на півострові спостерігаються аномальні погодні умови, під час яких досить складно передбачити, в яких саме районах Криму можуть пройти зливи. І райони, в яких можуть відбуватися повені, можуть не збігатися з тими, де планує збудувати водосховища місцева влада. На його думку, вже наявних водосховищ досить для того, щоб забезпечити водою кримчан: «Проблема в тому, як раціонально використовують ці ресурси. Адже, якщо збудувати ще одне водосховище поруч з Сімферополем, це не вирішить проблему Сімферополя.

Що стосується використання кар'єрів як водосховищ, Михайло Яцюк висловив сумніви в тому, що вони зможуть виконувати функції регуляторів без відповідного обладнання.

‒ Ці кар'єри мають бути обладнані спеціальними гідротехнічними спорудами, які будуть воду запускати й випускати. Тому що, як правило, це ‒ географічна низина на певній території, вони просто акумулюють природні стоки й стають озерами. Але вони не можуть здійснювати регулювання, якщо вони не будуть відповідним чином обладнані. Тому мені здається, що тут певні маніпуляції щодо використання кар'єрів як регуляторів. Вони можуть бути просто накопичувачами природного стоку.

Літні зливи в Керчі та Ялті цього року не тільки наповнили місцеві водосховища, а й стали причиною численних повеней та руйнувань. У липні в Ялті й околицях потоки води змили пляжі, зруйнували й засипали камінням вулиці та будинки. А море на багатьох ялтинських пляжах тимчасово закрили для купання через дощі та селеві потоки.

Керч цього року пережила декілька повеней. Перша відбулася в липні, друга ‒ 13 серпня, коли напередодні вночі пройшли рясні зливи. У результаті більшість вулиць у центрі міста виявилися затопленими. Черговий удар стихії припав у ніч на 16 серпня, в результаті повені в Керчі було призупинене тролейбусне сполучення та скасована низка маршрутів громадського транспорту. Метеорологи в той день повідомили про випадання місячної норми опадів за добу.

Чи можна уникнути затоплень Керчі під час злив? Вихід із ситуації запропонував в ефірі радіо «Спутник в Крыму» директор кримської науково-виробничої фірми «Водні технології» Анатолій Копачевський:

«У Керчі русла трьох річок сходяться в одному місці. Відповідно, водозбірна площа, яка розташована над Керчю, якщо там не відновлені водосховища ‒ а ми розуміємо, що вони останні десять років не експлуатувалися належним чином, і дамби, які мали перехоплювати цю воду, не тримають нічого, ‒ якщо відновлять усі ці водосховища, цей обсяг води не буде здійснювати таке одномоментне затоплення. А при підході майбутніх опадів, якщо ця вода не буде використана, то можуть знизити рівень, почавши скидання води в річища заздалегідь, тим самим звільнивши буферну ємність цих ставків, і тоді це затоплення не буде настільки катастрофічним».

При цьому Копачевський підкреслив, що «це не робиться за місяць», а йдеться про цілий план протиповеневих заходів.

Ексголова комітету АРК з водогосподарського будівництва, ексміністр курортів і туризму АР Крим Олександр Лієв в ефірі Радіо Крим.Реалії нагадав, що проблема з повенями існувала на півострові й до 2014 року. Наприклад, він нагадав про підтоплення Красноперекопська у 2009-2010 роках.

Чотириста тисяч гектарів зрошуваних земель відновити жодними водосховищами не вийде, як не вийде відновити рибгосподарства, системи зрошення садів
Олександр Лієв

‒ Це пов'язане з особливостями Криму, який має різні ландшафти. У різних регіонах є свої особливості: в Ялті ‒ тропічні зливи, у Красноперекопську ‒ дуже слабка всотуваність води ґрунтом. Власне, це природне явище, яке відбувається в усьому світі. Як з ним боротися? Була розроблена державна програма у зв'язку з підтопленнями в Красноперекопську, яка передбачала, у першу чергу, очищення річищ, щоб під час сильних опадів вони могли впоратися з потоком, а також відновлення системи дренажу, яка в Криму була однією з найбільших в Україні. У межах держпрограми з держбюджету України було виділено майже пів мільярда доларів на роботи тривалістю в сім років, й у 2020 році робота мала бути завершена.

Олександр Лієв, колишній голова комітету АРК з водогосподарського будівництва
Олександр Лієв, колишній голова комітету АРК з водогосподарського будівництва

За словами Лієва, якби цей проєкт був повністю реалізований, півострів впорався б з тими обсягами води, які спричинили затоплення південної та східної частин Криму, і він «був би захищений», проте після 2014 року російська влада Криму не приділяла уваги цій проблемі.

Що стосується заяви Сергія Аксенова про плани з облаштування двох водосховищ біля Сімферополя та Алушти, Лієв зазначив, що йдеться про проєкти, які починали розробляти ще за часів СРСР.

Для питних потреб води буде достатньо ‒ навіть з наявними водосховищами. А для економіки ‒ не знаю, як вони зможуть цю проблему вирішити
Олександр Лієв

‒ Є дев'ять не розпочатих водосховищ у Криму, які проєктувалися, але в результаті не були збудовані. Для тієї іригаційної системи, яка функціонувала у 2013 році, такої великої потреби в них, напевно, не було. Нам вистачало водосховищ, які у нас були. Сьогодні, без дніпровської води, питання збереження дощової води та раціонального використання поверхневих вод, актуальне. Я не знаю, що вони планують робити, але без дніпровської води економіка Криму буде серйозно страждати. Для питних потреб води буде достатньо ‒ навіть з наявними водосховищами. А для економіки ‒ не знаю, як вони зможуть цю проблему вирішити. Доведеться раціонально та дбайливо використовувати воду, але це все одно не допоможе відновити економіку до рівня 2013 року. Чотириста тисяч гектарів зрошуваних земель відновити жодними водосховищами не вийде, як не вийде відновити рибгосподарства, системи зрошення садів. Не вийде замінити водосховищами й постачання промислового сектора Криму, який потребує дніпровської води.

Лієв ще раз підкреслив, що в Криму досить води для забезпечення питних потреб населення та сфери ЖКГ, а також «досить невеликого туристичного потоку» на півострові. Від нестачі води, за його словами, зараз у Криму страждають аграрії та промисловий сектор.

‒ Якщо хтось із кримчан, хто нас зараз чує, відчуває проблеми з нестачею води й пов'язує це з перекриттям Північно-Кримського каналу, то це невірно. Пов'язувати це потрібно з недолугою діяльністю місцевої окупаційної влади. Це від дурості, а не від нестачі води. Просто хтось не вміє цим правильно розпорядитися.

Редакція готова надати можливість прокоментувати заяви, які пролунали в ефірі Радіо Крим.Реалії, представникам російської влади Криму та профільних відомств.

Олександр Лієв також рекомендував кримчанам використовувати незалежні джерела інформації для того, щоб отримати підтвердження озвучених ним раніше тез. Для прикладу, він запропонував порівняти міські бюджети Сімферополя й Чернігова (який, за його словами, значно менший за кримську столицю). Лієв підкреслив, що бюджет Чернігова майже на третину більший за бюджет Сімферополя, незважаючи на заяви російської влади про грошові вливання в Крим.

Українські міста отримали бюджети, і зараз можуть наводити лад, будувати дороги ‒ своїми силами
Олександр Лієв

‒ Комунальні мережі Сімферополя зношені, вони в аварійному стані, в комунальних мережах ‒ до 60% втрат води. Вирішити цю проблему можна багатомільйонними вкладеннями. Сімферополь сьогодні собі дозволити цього не може. Не міг він собі цього дозволити й у 2013 році ‒ скажуть скептики. Дійсно, у 2013 році децентралізація в Україні не відбулася й багато міст так само бідували. Але ось що сталося за сім років в Україні, коли українські міста отримали бюджети, і зараз можуть наводити лад, будувати дороги ‒ своїми силами. Не якимись державними програмами, а самі: розпоряджаючись і використовуючи думку громадян. Сімферополю необхідно вкладати гроші в підземні комунікації, але окупант цього робити не хоче, а місцева влада ресурсів для цього не має.

Спеціаліст геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон повідомив в ефірі Радіо Крим.Реалії, що ідея щодо збереження водних опадів на півострові ‒ вірна, але будівництво водосховищ у деяких регіонах Криму може спричинити порушення екологічного балансу. На його думку, невеликі водосховища навряд чи вирішать проблему, оскільки навіть зараз, після рясних опадів, Сімферопольське водосховище заповнене водою приблизно наполовину.

Сергій Гапон, фахівець з геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку
Сергій Гапон, фахівець з геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку

‒ Сімферопольське водосховище є певним індикатором. Якщо воно не наповнилося після таких інтенсивних дощів, то що буде з новим водосховищем, яке планують збудувати? Якщо розглянути Алушту, то виникає багато проблем, пов'язаних з геоморфологічними процесами та заселенням території. Коли за радянських часів планували будувати водосховище в Алушті, там не було такої кількості людей і неправильно зведених споруд, а йдеться, дійсно, про десятки тисяч людей.

Він додав, що клімат змінюється в усьому світі, не тільки в Криму. Але останні повені в окремих регіонах півострова можуть бути пов'язані не тільки з природними явищами, а й з антропогенними факторами ‒ тобто, наслідками діяльності людей. Зокрема йдеться про масову забудову та порушення, які допускаються при цьому, що може спричинити «катастрофічні наслідки». Що стосується природних процесів, експерт не виключив, що погодні катаклізми, включаючи повені, «можуть з кожним роком тільки наростати».

Російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар в ефірі Радіо Крим.Реалії нагадав про циклічність природних явищ, коли багатоводні роки змінюються маловодними.

‒ Створення таких водосховищ я б назвав сезонним регулюванням, тому що в маловодні роки вони не будуть наповнюватися. Це можливе, але це ‒ додаткові гроші й вилучені площі. Щоб їх спроєктувати, обов'язково потрібне математичне моделювання басейну, водозбору, яке враховує взаємозв'язок поверхневих і підземних вод. Тому що стік річок здійснюється через розвантаження підземних вод. У Криму, наскільки я знаю, нещадно експлуатують підземні води. Змінюється пластовий тиск, падає рівень водоносних горизонтів, знизу підтягуються солонуваті води. Річки дренують підземні води ‒ тобто стік річки становить приблизно 30%. Коли ми експлуатуємо підземні води, ми тим самим зменшуємо підземний стік, і річки міліють. Усі заходи, які зараз у Криму намагаються здійснити, не можуть покрити того, що давав Північно-Кримський канал ‒ близько 80% [води]. Ті 20%, які були при каналі ‒ вони нікуди не поділися, залишилися в Криму. Так, [збільшилися] через повені, але так не буде щороку.

Юрій Медовар, гідрогеолог
Юрій Медовар, гідрогеолог

Юрій Медовар висловив думку, що перш ніж розпочати будівництво нових водосховищ, необхідно прорахувати циклічність маловодних років, щоб оцінити ефективність витрачених коштів. Він нагадав про те, які ресурси були витрачені на пошуки прісної води під Азовським морем, результату цього поки в Криму не відчули.

Український еколог та футуролог Тарас Бебешко вважає, що під час обговорення планів російської влади Криму з будівництва нових водосховищ, виникає головне запитання: чим їх заповнювати?

‒ Зливи будуть збільшуватися. Це одна з характеристик змін клімату, коли за короткий проміжок часу випадає велика кількість опадів. Це буде змивати родючий ґрунт, він буде потрапляти у водосховища в великій кількості й спричиняти їх замулювання. Наскільки мені відомо, проєкти, розроблені за часів СРСР, були орієнтовані тільки на забезпечення міст. Для мене це свідчить про те, що на будь-якому сільському господарстві в Криму поставлений хрест. А в цьому випадку ‒ і на можливості для Криму забезпечити себе власною сільгосппродукцією. У такому випадку Крим стає залежним від постачання усього (з сусідньої Росії ‒ КР).

Тарас Бебешко, еколог і футуролог
Тарас Бебешко, еколог і футуролог

На думку Тараса Бебешка, необдумані дії з видобутку прісної води з-під Азовського моря можуть стати причиною виникнення карстових провалів ‒ не тільки на території півострова, але й у самому Азовському морі. Він нагадав, що йдеться про одне з наймілкіших морів світу, і, якщо там почнуть утворюватися карстові провали, це може привести «до дуже негативних наслідків», пов'язаних з відступом води від лінії узбережжя або, навпаки, із затопленням, а також до зміни водного балансу в морі.

(Текст підготувала Олена Юрченко)

Потоп в Крыму может повториться | Крым.Реалии ТВ (видео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:08:27 0:00

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.

У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.

З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.

Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.

Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.

Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.

Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.

XS
SM
MD
LG