Доступність посилання

ТОП новини

Чи замовкне голос України за кордоном? Телеканал UATV переробляють під Крим і Донбас


З 13 січня зупинена робота низки редакцій телеканалу UATV, також відомого як державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України». Раніше в Міністерстві культури, молоді та спорту вирішили створити на його базі російськомовний телеканал для мовлення на тимчасово окуповані території Криму та Донбасу.

Заснований у 2015 році за ініціативою Міністерства інформаційної політики України, UATV мовив російською, українською, англійською, арабською та кримськотатарською мовами через супутники та кабельні мережі в усьому світі. Наприкінці грудня 2019 року керівництво телеканалу звільнили. Новий генеральний директор ще не призначений, а подробиці майбутньої реструктуризації поки невідомі. Про те, що відбувається з іномовленням України, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Український медіакритик, шеф-редактор «Детектора медіа» Наталія Лігачова розповіла Крим.Реалії, у чому були особливості телеканалу іномовлення та чому його можуть закрити.

Функцією державного іномовлення було саме доносити інформацію, корисну з точки зору іміджу України за кордоном
Наталія Лігачова

‒ Схоже на те, що Україна дійсно вимикає своє іномовлення, але з особистих, off-the-record розмов з представниками міністерства випливає, що вони не знищують іномовлення. Офіційних коментарів нам також поки не дають. У неофіційних розмовах у міністерстві посилаються на те, що аудиторія телеканалу була невелика, що його якість залишала бажати кращого. З іншого боку, воно явно прогресувало після 2015 року. Навіщо знищувати, замість того щоб покращувати? Функцією іномовлення було доносити до українців і громадян інших країн правдиву інформацію про країну, але, перш за все, турбота про її іміджі. Деякі українські телеканали мають супутникові версії, присутні в готелях світу, але, водночас, можуть бути проросійськими. Функцією державного іномовлення було саме доносити інформацію, корисну з точки зору іміджу України за кордоном.

Наталія Лігачова
Наталія Лігачова

Наталя Лігачова зазначає, що в разі припинення мовлення телеканалу за кордон необхідно буде змінити відповідний український закон, який це наказує.

‒ Найгірше ‒ що немає поки ні офіційної презентації, ні публічних коментарів з цього приводу. Ми можемо тільки гадати й висувати свої версії, але об'єктивної інформації немає. Якщо говорити про долю кримськотатарської редакції, держава й так не багато уваги приділяє мовленню цією мовою та взагалі проблематиці Криму в мовленні на материковій Україні, і тому втрата будь-якого такого сегмента мовлення, я вважаю, абсолютно неправильна і небезпечна, з точки зору інформаційної безпеки.

Кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв впевнений, що українське іномовлення кримськотатарською мовою було стратегічно важливим.

Заїр Смедляєв
Заїр Смедляєв
Я вважаю, це показник ставлення до культури корінного народу
Заїр Смедляєв

‒ Ми сьогодні практично ізольовані від отримання інформації рідною мовою, і та частина людей, яка володіє мовою і з задоволенням дивилася канал, стає відмежованою. Значна частина кримських татар проживає за кордоном ‒ як відомо, наша діаспора навіть більша, ніж народ, який проживає на батьківщині. Таким чином обмін інформацією, зв'язок переривається. Для них було важливо дізнаватися, що відбувається в Україні, рідною мовою, і сьогодні для них таку можливість відрізають. Я вважаю, це показник ставлення до культури корінного народу. З трибун розповідають, що будуть зберігати і розвивати, а фактично розвивають мови, яким немає жодної загрози.

Керівник мовлення UATV англійською мовою Олена Хоменко розповідає, що відбувається на телеканалі та які завдання виконувала редакція.

Нашим завданням було достукатися до діаспори, показати, що Україна існує на карті світу
Олена Хоменко

‒ Зараз ми фактично працюємо в режимі stand-by, останні випуски новин усіма мовами вийшли в неділю, 12 січня. Фактично на каналі показують повтори раніше відзнятих програм. Нам було усно анонсовано, що на базі нашого телеканалу згодом буде створений розважально-інформаційний канал для тимчасово окупованих територій. Іномовлення ‒ здебільшого іміджеве телебачення. Нашим завданням було достукатися до діаспори, показати, що Україна існує на карті світу, що у нас є своя позиція з приводу багатьох питань. Щоб люди дізналися, що в країні не тільки війна та корупція, а й культура, кіно, чудові спортсмени, прекрасна природа тощо. Тому нашу цільову аудиторію описати дуже складно, вона багатогранна. Є потенційні інвестори, є студенти, туристи, представники діаспори.

За інформацією Олени Хоменко, станом на кінець 2019 року телеканал мовив на п'яти супутниках і в 2020 році мав приєднатися до шостого.

Насправді, це дуже небезпечно ‒ вимикати іномовлення, та й як тепер виглядає Україна?
Олена Хоменко

‒ Ми також були присутні в чотирьох сотнях кабельних мереж. Як ви розумієте, порахувати таку аудиторію досить складно, тому що це не одна і не дві країни. Подібні дослідження коштують шалених грошей. У нас також є YouTube і соціальні мережі, і всюди своя аудиторія. Щодо перспектив колективу в нових реаліях, можу сказати, що зараз в англомовній редакції більшість редакторів ‒ носії мови, тобто люди з Канади, США, Великобританії тощо. Вони не говорять російською, і я дуже сумніваюся, що вони зможуть працювати на каналі для тимчасово окупованих територій. Безумовно, дуже важливо достукатися до людей там, але це не означає, що нас мають перестати чути і слухати люди, які говорять англійською. Насправді, це дуже небезпечно ‒ вимикати іномовлення, та й як тепер виглядає Україна?

Автор програми «Історія війни» на каналі UATV Юрій Руденко вважає, що Україні було дуже важливо показувати, зокрема й емігрантам, що ситуація в країні змінилася.

Ми показували хід російсько-української війни, і люди дуже дивувалися, що все було саме так
Юрій Руденко

‒ Якщо говорити про цільову аудиторію, передача у нас начебто довколавоєнна, але дивилися її і чоловіки, і жінки, і молоді, і старі. Нас дивилися в багатьох країнах арабського світу, у США ‒ не так сильно, але як раз торік почала дивитися діаспора в Канаді. Канал випускав зовсім різний контент ‒ починаючи з передач про рукоділля і закінчуючи довколамузичним світом ‒ відповідно, аудиторія була широченна. Дуже багато людей колись виїхали з СРСР, з України й осіли в усьому світі. Тоді економічна ситуація була жахлива, а зараз все інакше. Ми якраз намагалися показати їм, що країна еволюціонувала. Мало того, хвалена, велика, потужна Російська Федерація вже шість років не може реалізувати свої плани щодо захоплення України. Ми показували хід російсько-української війни, і люди дуже дивувалися, що все було саме так.

Голова Української спільноти в Стамбулі Тетяна Фецан переконана, що із закриттям UATV Україна підриває власні національні інтереси за кордоном.

Цей телеканал був своєрідним мостом, який з'єднував нас з батьківщиною
Тетяна Фецан ​

‒ Новина про закриття українського іномовлення не те що нас збентежила ‒ ми були вкрай здивовані. Українців у Туреччині, за офіційною інформацією, більше ніж 30 тисяч, і тільки у Стамбулі їх офіційно зареєстровано сім тисяч. Цей телеканал був своєрідним мостом, який з'єднував нас з батьківщиною. Він єдиний висвітлював українську культуру, життя української діаспори. Я зараз не тільки про Туреччину, а взагалі про українську діаспору в світі. Дуже важливо було, що навіть у найвіддаленішому куточку світу можна було почути правдиві новини з України, зрозумілою людям мовою. У тій же Туреччині дуже активно розвиваються російські ЗМІ: ось нещодавно на каналі «Спутник» на повному серйозі випустили новину про те, що в Україні роблять консерви з російських дітей. Тепер цей канал буде нести свої новини про нашу країну, а UATV не буде. Невже так необхідно його закривати?

Журналісти Крим.Реалії звернулися за коментарями до Міністерства культури, молоді та спорту України, до виконувача обов'язків директора ДП «МПІУ» Юлії Островської, нового керівника інформаційного мовлення Олени Трибушної, а також до співробітників кримськотатарської редакції телеканалу UATV, однак на момент підготовки цього матеріалу коментарі отримати не вдалося.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG