Доступність посилання

ТОП новини

«Воду брати нізвідки»: чим загрожує відсутність опадів у Криму


Білогірське водосховище, листопад 2019 року

У низці районів Криму навесні 2020 року може спостерігатися дефіцит води: за інформацією синоптиків, у першій половині зими випало недостатньо опадів. Як розповіли у кримському Гідрометцентрі, водосховища, які живлять Крим, залишилися напівпорожніми.

Тим часом, у підконтрольному Росії Державному комітеті Криму з водного господарства стверджують, що з наповненням водосховищ, завдяки опадам, проблем не спостерігається, і «занепокоєння, що не вистачить питної води, немає». Раніше президент Росії Володимир Путін розкритикував кримських чиновників за недостатню увагу до вирішення питання водопостачання анексованого півострова. Про ці проблеми йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Начальниця відділу гідрології та гідрологічних прогнозів кримського Гідрометцентру Наталія Охременко пояснила Крим.Реалії, що проблема полягає не тільки в нестачі зимових опадів.

Ситуація з наповненням кримських водосховищ вкрай несприятлива
Наталія Охременко

– За минулий тиждень гідрологічна ситуація в басейнах річок не покращилася, істотних опадів немає, снігозапасів у Кримських горах теж немає. У найближчий тиждень, за прогнозами, покращення не очікується, він практично весь буде без опадів. Тому підвищення рівня води в річках також не очікується. При цьому грудень та січень ‒ місяці, коли спостерігається найбільша кількість опадів. У грудні у нас був значний недобір, зараз ‒ те ж саме. Ситуація з наповненням кримських водосховищ вкрай несприятлива. З огляду на те, що жовтень був дуже сухий ‒ не було навіть 35-55 міліметрів опадів у передгір'ях ‒ а в листопаді недобір склав половину норми, зараз нам треба 150-200 міліметрів опадів, щоб сприяти збільшенню стоків у річки. Також нас дуже підводить відсутність пристойних опадів у гірському Криму.

Виконавча директорка Російської асоціації водопостачання та водовідведення Олена Довлатова зазначає, що російська влада півострова постає перед помітними труднощами при водозабезпеченні в цей посушливий рік.

Раз на п'ять років трапляється більш-менш посушливий рік, і не виключено, що 2020-й може виявитися таким
Олена Довлатова

– У нас весь уряд працює над тим, щоб вирішити це питання без запуску Північно-Кримського каналу. Одна з потреб ‒ наповнювати наявні водосховища, оскільки не всі вони наповнюються дощами... Як показує практика, раз на п'ять років трапляється більш-менш посушливий рік, і не виключено, що 2020-й може виявитися таким, тому нас це дуже насторожує. Щодо рішень, ми піднімаємо підземні води, але виникає засоленість, і потрібно докладати зусиль, щоб її знесолити ‒ зворотний осмос, опріснення морської води. І те, й інше пов'язане з розміщенням розсолів, і тут є великі труднощі: у нас законодавчо не врегульована можливість повернення таких відходів у море.

Заступник директора Українського інституту водних проблем і меліорації Михайло Яцюк вказує на те, що ця зима виявилася посушливою для всієї України.

Останніми місяцями в усій Україні, зокрема й у Криму, ми відзначаємо достатньо малу кількість опадів
Михаило Яцюк

– Крим сьогодні безпосередньо прив'язаний до природно-кліматичних умов. Якщо є опади у вигляді дощу або снігу, то півострів на якийсь період забезпечується водними ресурсами. Якщо опадів менше норми, або ж вони випадають нерівномірно, то відразу спостерігається дефіцит, особливо в літній період ‒ як ми знаємо, у Криму оголошують надзвичайні ситуації. Останніми місяцями в усій Україні, зокрема й у Криму, ми відзначаємо достатньо малу кількість опадів. Те, що випадає, іде не на поповнення водності, а на зволоження верхнього шару ґрунту. Тому немає продуктивного стоку для наповнення водосховищ і використання в сільськогосподарських цілях, для питного водопостачання. Дійсно, у грудні у Криму опади не мали такої продуктивності. Проблема є, і вона загострюватиметься упродовж року.

Сімферопольське водосховище, листопад 2019 року
Сімферопольське водосховище, листопад 2019 року

Михайло Яцюк впевнений, що якби варіанти вирішення водної проблеми Криму, які озвучують представники російської влади, були реалістичними, їх би вже встигли реалізувати за п'ять років.

Можна вирішити локальні проблеми, але загалом альтернативи Північно-Кримському каналу немає
Михайло Яцюк

– Ми чуємо про плани збудувати водовід на північ Криму, щоб зарегулювати стік річок, якісь ще ідеї, зокрема щодо використання стоків із Кубані. Але насправді це нереалістично, бо там водних ресурсів недостатньо навіть для власного забезпечення, не кажучи вже про перекидання до Криму. Якщо на міст через Керченську протоку навісити ще водовід, це підвищить ризики для самої будови. Відходи від опріснення створюють величезну екологічну небезпеку для морської флори та фауни, а також для півострова загалом. Можна вирішити локальні проблеми таким чином, але загалом альтернативи Північно-Кримському каналу немає.

Після робочого візиту на Вілінський та Іванівський водозабори голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк повідомив, що «передбачається проведення геологорозвідувальних робіт щодо можливості використання запасів прісних вод Іванівської, Ніколаєвської, Вілінської, Бештерек-Зуйської ділянок для водопостачання Сімферополя». За словами Гоцанюка, планується будівництво водогону від Іванівського до Міжгірського гідровузла, подача води від Вілінського водозабору на Міжгірський гідровузол севастопольським водоводом, будівництво перемички від мікрорайону Залісся до Аянського водоводу вздовж вулиці Беспалова-Багратіона в Сімферополі.

Російський незалежний експерт, кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Медовар переконаний, що російській владі Криму, незважаючи на всі зусилля, не вдасться знайти додаткову воду для півострова.

‒ Воду брати нізвідки, тому що Північно-Кримський канал раніше давав триста кубометрів у секунду і покривав 80% необхідної води для півострова. Зараз водосховище не наповнюються через суху зиму. До нас приїжджали фахівці з приводу постачання Криму з підземних вод ‒ це тимчасовий захід. Вони виснажуються, відбувається підтягування солонуватих вод, перерозподіляється тиск у водоносних горизонтах, збільшується зона аерації. Це спричиняє трансформацію ґрунтів у солончаки ‒ так відбувалося до будівництва каналу. Були проєкти з будівництва віадука через Керченську протоку від річок Кубані до Криму, але зараз там свої проблеми, вони теж міліють. Виходить, що взяти воду ззовні нізвідки, і доводиться розраховувати тільки на підземні води, які не є нескінченними.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG