Швидке поширення раніше невідомого людству коронавірусу стало мішенню для дезінформації, «фейкових новин», спекуляцій та численних теорій змов. Радіо Свобода зібрало кілька прикладів (інколи зовсім) неправдивої інформації, пояснюючи, як вона може змінювати поведінку людей.
Смертельний коронавірус, спалах якого розпочався у китайському місті Ухань, спричинив чимало занепокоєнь, і не без причин – він нього померли понад 2 118 людей, ще понад 74 тисячі інфіковані в Китаї, і ще сотні у майже 30 країнах.
Поширювався вірус досить швидко, але паніка навколо нього, здається, поширювалася ще швидше, і «паливом» для неї слугувала саме велика кількість дезінформації.
«Чи дійсно дезінформація більш заразна, ніж сам вірус?» – запитує епідеміолог Адам Кучарскі у статті для The Guardian.
Нинішнє поширення нового коронавірусу – це не просто тест для систем охорони здоров’я в усьому світі – це також і боротьба з дезінформацією, заявив міністр інформації та комунікації Сінгапуру на початку лютого.
Дезінформація та дестабілізація в Україні
Дезінформація щодо смертельної хвороби може мати різні форми та методи поширення. В Україні 20 лютого можна було побачити, як вона могла стати причиною паніки та суспільного неспокою.
«Небезпечне поєднання страху та «фейкових новин» про коронавірус призвело до насильницьких протестів в Україні попри те, що підтверджених випадків захворювання в державі немає», – пише журналіст Кріс Міллер в статті для BuzzFeed.
20 лютого у Міністерстві охорони здоров’я України (МОЗ) повідомили, що «зловмисники розповсюджують неправдиву інформацію про начебто лабораторно підтверджені випадки коронавірусу Covid-19 в Україні. Ця інформація не відповідає дійсності і є відвертим фейком та спланованою провокацією».
Йшлося про те, що деякі установи отримали лист з неправдивою інформацією про Covid-19 начебто з пошти info@moz.gov.ua.
«Вже зараз можна стверджувати, що лист був розісланий з використанням одного з іноземних сервісів поштових повідомлень з підміною адреси відправника», – заявили в СБУ.
Деякі оглядачі вказують на те, що саме дезінформація щодо коронавірусу стала причиною протестів у Нових Санжарах проти приїзду евакуйованих з Китаю українців, жоден з яких на момент приземлення вірусу не мав.
В Україні, де люди мають низьку довіру до системи охорони здоров’я та уряду, страхи навколо вірусу поширювалися навіть попри спроби урядових установ заспокоїти людей, пише Міллер.
Те, що відбулося, це не тільки сором, а й виклик нашій нацбезбеціПавло Клімкін
«Подивився опитування по різних країнах: всюди не вистачає інформації про коронавірус, але такі сплески тільки в нас. А тепер уявіть, що може бути стосовно інших тем, і як Росія може роздмухувати емоції. Те, що відбулося, це не тільки сором, а й виклик нашій нацбезбеці», – написав у своєму твіттері колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін.
В усьому винні…США
Кремлівські ЗМІ довго не чекали, перш ніж вказати на джерело поширення вірусу – США. Бездоказові версії висували різні: наприклад, що новий вірус розробили у британській лабораторії, яка, водночас нібито стоїть також і за отруєнням Скрипалів.
Ще один натяк – на те, що вірус – черговий інструмент у торговельній війні між США та Китаєм.
Російські політтехнологи скористалися страхом і плутаниною навколо епідемії, щоб покласти провину на СШАForeign Policy
«В Росії дезінформація особливо помітна. Російські політтехнологи скористалися страхом і плутаниною навколо епідемії, щоб покласти провину на США, за чітко встановленою схемою попередніх російських дезінформаційних кампаній , що нагадує заговори КДБ часів епохи холодної війни, коли ВІЛ зображували у якості американської біологічної зброї», – йдеться в аналізі видання Foreign Policy.
Трамп, корони і коронавірус
Деякі версії, висунуті на російських федеральних каналах, викликали насмішки серед західних оглядачів через свою очевидну неправдоподібність.
У передачі на «Першому» каналі від 5 лютого ведучий цілком серйозно висуває власну теорію походження вірусу, пов’язуючи її з американським президентом.
«Як він називається? Коронавірус. Беремо слово «корона». Воно в основі і йде першим. Тому тут і розгадка. Чим у своєму попередньому житті займався Дональд Трамп – президент країни, головного суперника Китаю на світовій арені? Правильно: роздавав корони на своєму знаменитому конкурсі краси. Так що походження коронавірусу, а головне, цілі і завдання його використання стають абсолютно зрозумілими», – говорить ведучий Кирило Клейменов.
У наступному ж сюжеті показали члена Комісії ООН з біологічної та хімічної зброї, вірусолога Ігоря Нікуліна, який має власну думку з приводу походження вірусу.
«Я схиляюся до версії, що це або діяльність американських спецслужб, або американських фармацевтичних корпорацій, які просто хотіли заробити грошей. Як у них це вийшло на епідемії пташиного грипу, свинячого грипу, тієї ж атипової пневмонії», – говорить він.
На сайті StopFake наголошують: Ігор Нікулін – «вузький спеціаліст» з викриття американських розробок біологічної зброї. Він пов’язував американські лабораторії з поширенням африканської чуми свиней, зі спалахами кору в Україні і Грузії і звинувачував американців у навмисному зараженні раком Уго Чавеса у будівлі штаб-квартири ООН. Висловлювання Нікуліна на будь-які інші теми в інтернеті експертам знайти не вдалося.
Вірус вражає лише азіатів
Геополітичними мотивами прокремлівських ЗМІ сьогодні навряд чи можна когось здивувати. Проте у сюжеті, наприклад, також згадують про теорію, згідно з якою вірус вражає людей виключно монголоїдної раси.
Подібні закиди можуть бути небезпечними для пересічних росіян, якщо вони, скажімо, не митимуть руки через те, що віритимуть у враження вірусом тільки азіатів.
Інтернет-простором ширилися різні версії: вказували і на причетність мільярдера-філантропа, засновника Microsoft Білла Ґейтса, і на американського мультимільярдера Джорджа Сороса. А Нострадамус, як виявили у статті «Украина.ру», все ще давно передбачав. І Ванга, до речі, теж.
Генетична зброя
«Спалах коронавірусу: по Китаю могли вдарити генетичною зброєю»: з таким заголовком вийшла стаття на сайті російського видання «Комсомольская правда».
«Я завжди була противником пошуку чорних кішок, яких часто шукають там, де їх ніколи не було і немає, – говорить «давній» експерт видання Олена Ларіна, аналітик системно-стратегічного аналізу, – Однак ряд обставин, пов’язаних з вірусом, викликає, принаймні, подив і змушує серйозно задуматися, що деякі збіги не випадкові. Може йтися в гіршому випадку про перше в історії спільне використання біологічної та інформаційної зброї».
Дезінформація змінює поведінку
Але російські ЗМІ та інтернет-сегмент – не єдине джерело поширення неправдивої інформації про вірус. Соціальні мережі, наприклад, відіграють у цьому процесі чималу роль, і кордонів вони, як відомо, не мають.
Проблема дезінформації навколо смертельного вірусу у тім, що вона може суттєво ускладнити боротьбу з ним. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) попередила, що «тролі та теорії змови» суттєво підривають спроби його опанувати.
Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейєс сказав журналістам, що «люди повинні мати доступ до точної інформації, щоб захистити себе та інших».
«У ВООЗ ми не просто боремося з вірусом, ми також боремося з тролями і теоріями змови, які підривають нашу реакцію», – додав він.
«Дезінформація означає, що погана порада може поширитися дуже швидко, і вона може змінити поведінку людей, які ризикуватимуть ще більше. Ми вже бачили, як поширення руху проти вакцинації призвела до спалаху кору у всьому світу», – зазначає професор Пол Гантер, експерт з коронавірусу в інтерв’ю The Guardian.
Дослідники зауважують, що люди мають більше шансів ділитися поганими порадами у соціальних медіа, ніж корисними порадами від надійних джерел, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я.
Фрукти-вбивці
Наприклад, інтернетом із початком поширення вірусу у Китаї поширювалася інформація про можливе зараження від фруктів і особливо бананів.
На початку лютого МОЗ України опублікувало спростування такого фейку.
«Немає ніяких даних, котрі пов’язували б новий коронавірус та фрукти. Фрукти – непридатне середовище для тривалого виживання вірусу. Ймовірність того, що вірус зможе існувати поза організмом більше 2 діб, зводиться майже до нуля», – йдеться на сайті установи.
Посилки-вбивці
Багато хто також боявся забирати посилки, замовлені з Китаю поштою. Деякі користувачі соціальних мереж закликали не забирати замовлення, щоб не поширювати вірус.
«Можливо, я дурна, але будьте обережні, замовляючи волосся від AliExpress, поки там ця ситуація з коронавірусом», – порадила користувачка зі США. І таких дописів у твіттері чимало.
«Неможливо заразитися новим коронавірусом через посилку. ВООЗ не рекомендує жодних обмежень по торгівлі та переміщенні товарів з Китаю», – уточнюють на сайті МОЗ.
Паніка через туалетний папір
Ще одним прикладом зміни поведінки людей є масове скуповування продовольчих товарів. Наприклад, у Гонконгу на тлі паніки через спалах нового коронавірусу нападники із ножами вкрали 50 упаковок з рулонами туалетного паперу у співробітника служби доставки в супермаркет, про що місцева поліція повідомила 17 лютого.
ЗМІ повідомляли про те, що полиці супермаркетів у Гонконгу спустошені, люди масово скуповують туалетний папір, засоби для гігієни та основні продукти харчування. У своїй заяві уряд Гонконгу засудив плівки зокрема й про скорочення наявності продовольчих товарів, йдеться в статті Vice.
Онлайн-поради
Ще одним небезпечним явищем називають поширення онлайн-порад, які загрожують життю людей.
Кореспондентка Financial Times Юань Янг наголошує: для деяких людей складно відрізнити правду від неправди онлайн.
Вона розповідає, як її дідусь написав їй повідомлення про те, що врятуватися від коронавірусу допоможе оцет. «Двічі на день, додай сильний оцет на вату і поклади до носа. Дуже допоможе з цим спалахом вірусу», – написав він.
Друзі Янг розповіли про те, що їхні батьки також порадили їм зробити це, щоправда з сезамовою олією. Також радили, наприклад, не носити вовняні речі.
Такі поради – це зазвичай просто скопійовані плітки з якихось джерел. Багато таких онлайн-порад починаються зі слів «Мій друг, який працює зараз у шпиталі, порадив мені…» або ж «терміново! Важливі новини», розповідає Янг.
Подібні формулювання роблять пораду особливо правдоподібною, але якщо людина контактуватиме із хворим на коронавірус із олією у носі, вона піддаватиме себе суттєвій небезпеці. Тож поки недостовірні онлайн-ресурси збирають собі перегляди, використовуючи чужі страхи, людям може загрожувати серйозна небезпека.
«Якщо ви хочете щоб заходи, які ви вживаєте, були ефективними та досягли бажаних результатів, вам потрібна спокійна, добре обізнана та дисциплінована реакція населення. І якщо у вас цього немає, я думаю, що це все набагато більше ускладнює», – заявив сінгапурський міністр С.Ісваран.
Провідні інтернет-платформи намагаються вживати заходів для боротьби із поширенням неправдивої інформації щодо коронавірусу. Наприклад, Google при пошуку інформації про вірус великим вікном відкриває посилання на сайти ВООЗ. Проте повністю подолати поширення дезінформації щодо вірусу в інтернеті – завдання непросте, а отже, багато в чому залежить від підходу до інформаційної гігієни кожного окремого користувача.
2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.
